Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розповів про результати свого візиту до Європи, підготовку до вакцинації, перспективи вступу до НАТО та нові напрямки співпраці з Європейським Союзом у 2021 році.
Глава уряду в інтерв’ю агентству «Укрінформ» також назвав строки трансформації вугільних регіонів, пояснив, коли чекати промислового безвізу з ЄС, чи можливе посилення санкцій проти РФ і які українські реформи найбільше турбують Європу. Усе інтерв’ю за хвилину.
В Україні обмежені потужності для зберігання і перевезення вакцин Pfizer з режимом -80 градусів. «В Україні є три компанії, здатні забезпечити такі умови зберігання, їхні потужності обмежені 300 тисячами доз на тиждень». МОЗ вважає, що цього достатньо для циклічності використання та завозу нових партій. Щодо інших вакцин з не такими жорсткими вимогами, Україна здатна забезпечити їх зберігання і логістику. «З точки зору збереження та логістики вакцин, ми загалом відчуваємо себе впевнено».
У ЄС стартував перегляд додатків до Угоди про асоціацію з Україною. Серед них промисловий безвіз, по якому із 25 пунктів домовились про 18. «Сподіваємось, протягом 2021/22 років досягнемо згоди й стосовно решти положень». Зараз 14 тисяч українських компаній уже працюють у ЄС, «наше завдання забезпечити поетапний перехід усього бізнесу на європейські рейки, для цього і потрібен промисловий безвіз».
У 2021 році стартують нові напрямки співпраці України з ЄС: 1) обговорення поставок критичної сировини до ЄС, зокрема літію для акумуляторних батарей, а також кобальту і титану. «Європейці готові з нами співпрацювати та долучати Україну до відповідних виробничих альянсів з їх видобутку». 2) співпраця у виробництві водню, який сприймають як перспективний енергоресурс. «Україна має 15 атомних енергоблоків, ми володіємо величезним потенціалом для стабільного виробництва водню». 3) космічна галузь, адже українська інфраструктура, технології та фахівці «надзвичайно цікаві Європейському Союзу». «Насамперед ми будемо обговорювати варіанти державного-приватного партнерства як один з найбільш цікавих, вигідних та реальних інструментів для України».
Угода про спільний авіаційний простір загальмувалась через вето Іспанії та внутрішні суперечки у Євросоюзі. Україна ж виконала усі вимоги і ЄС погодив це. «Глава дипломатії ЄС Боррель підтвердив, що до України немає жодних питань». Очікується, що договір про спільний авіапростір України і ЄС буде підписано 2-3 березня під час візиту Шарля Мішеля до Києва.
Україна у рамках Зеленої угоди ЄС розвиватиме технології водневої енергетики із залученням ресурсів та технічної допомоги Європи. Також Україна обговорює проекти з переробки твердих побутових відходів, облаштування каналізацій, водопідготовки та очищення, уряд сподівається реалізувати Національний план скорочення викидів СО2 та вирішити проблему із вугільними регіонами. Україна домагатиметься справедливої трансформації вугільних регіонів за прикладом європейської програми Just transition of Coal Regions. Для шахтарів та працівників теплостанцій можна запропонувати роботу у видобутку критичної сировини. «У нас є оптимістичні плани, спільно з Європою реалізувати цю стратегію до 2040 року. За песимістичним сценарієм процес може розтягнутися до 2070».
Європейські чиновники підтвердили збереження санкційного тиску на РФ. Шмигаль і Боррель обговорили навіть можливість посилення санкцій проти РФ через ескалацію на Донбасі. Керівництво ЄС відкидає можливість «винесення Північного Потоку-2 «за рамки» санкцій», а публікації у європейській пресі є проявом внутрішніх суперечок та наслідком інформаційних атак РФ.
Євросоюз невдоволений законом про локалізацію, оскільки він не допускає до держзакупівель товари неукраїнського виробництва. Тут європейці бачать порушення ринку та конкурентності. Українським виробникам теж шкодить, оскільки «розхолоджує їх конкуренцію з більш сильними європейськими гравцями».
ЄС найбільше зацікавлений у судовій реформі в Україні. Також Європа стурбована антикорупційною реформою, врегулюванням діяльності НАБУ і НАЗК, банківською реформою, зміни до законів про банки у контексті роботи «Приватбанку» та інших державних банків. Загалом в Україні у роботі 20 реформ. Шмигаль запевнив єврочиновників у незворотності реформування та євроінтеграції. «Приватбанк» має гарні перспективи, однак закордонні партнери вимагають «ще більших гарантій стабільності банківської системи, тому що від цього залежить наша грошово-кредитна політика та міжнародна співпраця». Питання «Приватбанку» є важливим у відносинах з ЄС, але ніяк не токсичним.
