Війна та санкції: якими будуть наслідки для міжнародної торгівлі країни-агресора
Останнім часом широко обговорюється реакція держав та компаній на російську агресію щодо України. Санкції, введені глобальними гравцями, такими як США, ЄС, Японія, а також Південна Корея, вже є суворими, і очікується, що вони будуть жорсткішими. У порівнянні з санкціями, введеними після вторгнення країни-агресора в Крим у 2014 році, які стосувалися насамперед енергетичного сектора, передачі технологій та фінансових заходів (наприклад, заморожування активів), нещодавні заходи суттєво впливатимуть також на міжнародну торгівлю Російської Федерації.
Про це повідомляє INS Markit. У своєму дослідженні, аналітики зазначають, через розпочату війну Росії проти України країна-агресор зазнала суттєвих багаторівневих санкцій. Деякі з них, такі як припинення обслуговування російських ринків судноплавними компаніями, негайний відхід з ринку або відмова від реалізації російської продукції разом із бойкотами покупців, у такому масштабі спостерігаються вперше.
У довгостроковій перспективі аналітики очікують, що російська економіка зможе зміцнити зв'язки із материковим Китаєм, своїм найбільшим торговим партнером. З іншого боку, аналітики вважають, що материковий Китай не може поглинути весь торговий зсув, пов'язаний із санкціями.
Ми вирішили висвітлити вплив економічних санкцій на міжнародну торгівлю країни-агресора, про що нижче у наших матеріалах.
Міжнародна торгівля Росії
Що характерно для країни, багатої на природні ресурси, останніми роками Росія має значне позитивне сальдо торгового балансу, яке становить від 10 до 34% у період з 2002 по 2021 рік. Як експорт, так і імпорт продемонстрували тенденцію зростання до кризового 2008 року, за яким була волатильна горизонтальна тенденція з найвищим значенням у 2013 році. Згідно з останніми даними прогнозування GTAS, у 2021 році Росія була 12-м найбільшим експортером у світі.
Рисунок 1 – Експорт, імпорт та зовнішньоторговельний баланс РФ
Джерело: INS Markit.
В розрізі сировинних товарів російський експорт загалом залежить від природних ресурсів. У 2021 році найважливішими експортованими продуктами були «сира нафта» (26% від загальної вартості експорту) та «продукти нафтоперероблення» (15% від загальної вартості експорту). За цими товарами слідують «дорогоцінні метали», «вугілля та кокс» або «природний газ, нафтові гази та газоподібні вуглеводні». У 2021 році на п'ять основних товарів, перерахованих вище, припадало понад половину всього російського експорту.
На глобальному рівні 2021 року Росія була найбільшим експортером «пшениці», «добрив» або «основного заліза та сталі». Водночас Росія є другим за величиною експортером «сирої нафти», «продуктів нафтоперероблення» або «горючих копалин, нафтопродуктів та продуктів їхньої перегонки»; бітумні речовини; мінеральні воски, не включені до інших категорій, після Саудівської Аравії, США та Нідерландів відповідно. Нарешті, Росія є третім за величиною експортером «вугілля та коксу» та четвертим за експортом «алюмінію та виробів з нього».
Рисунок 2 – Експорт РФ в розрізі товарних груп
Джерело: GTAS Forecasting Export Specialization Board.
Важливість перерахованих товарів розкривається на панелі прогнозування експортної спеціалізації Global Trade Analytics Suite (GTAS), яка доступна всім підписаних користувачів GTAS Forecasting. Варто зазначити, найважливішими товарними групами — також з погляду реальної вартості (з найбільшою часткою у загальному обсязі торгівлі певними товарами та індексом виявлених порівняльних переваг - RCA) є «сира нафта», «продукти нафтоперероблення», «природний газ, нафтові гази та газоподібні вуглеводні» і «вугілля та кокс».
З погляду транспорту, більшість російського експорту транспортується морським і наземним транспортом (включаючи трубопровідний). У 2021 році понад 57% загального обсягу експорту припадало на морську торгівлю, 36% - наземну. Інші 6% перевозяться повітрям. Ця пропорція загалом стала протягом останніх років.
Рисунок 3 – Експорт РФ в розрізі видів транспорту
Джерело: INS Markit. GTAS Forecasting.
З географічної точки зору до першої десятки торгових партнерів Росії входять материковий Китай (68 млрд доларів США), Нідерланди (42 млрд доларів США), Німеччина (30 млрд доларів США), Туреччина (27 млрд доларів США), Білорусь (23 млрд доларів США)), Великобританія. (22 мільярди доларів США), Італія (19 мільярдів доларів США), Казахстан (18 мільярдів доларів США), США (17 мільярдів доларів США) та Південна Корея (17 мільярдів доларів США), на частку яких у 2021 році припадає 58% експорту з Росії.
Рисунок 4 – Експорт РФ в географічному розрізі
Джерело: Global Trade Analytics Suite.
Щодо імпорту, то знову основними торговими партнерами є материковий Китай (73 мільярди доларів США, 25% від загального обсягу), Німеччина, США, Білорусь, Південна Корея, Франція, Італія, Японія, Казахстан та Туреччина.
Рисунок 5 – Імпорт РФ в географічному розрізі
Джерело: Global Trade Analytics Suite.
Щодо імпорту, то російська торгівля ще більше сконцентрована у першій десятці, що становить 66% від загального обсягу імпорту у 2021 році, згідно з даними GTAS.
Історична волатильність санкцій
Очікується, що у порівнянні з анексією Криму вплив санкцій на торгівлю буде значно сильнішим. Відповідь на російську агресію у 2014 році була галузевою або індивідуальною та обмежувалася в основному трьома сферами — передачею технологій, енергетичним сектором та фінансовими санкціями, що призвело до погіршення рейтингів, відтоку капіталу та сильного знецінення валюти. Вищезгадане разом зі зниженням цін на сиру нафту серед іншого викликало фінансову кризу в Росії. Криза позначилася на платіжному балансі, при цьому найбільше падіння експорту у січні 2015 року перевищило 40% у річному обчисленні. З погляду торгівлі, наслідки російської кризи затримали повернення вартості експорту до 2020 року, а отже, вплинули на торгівлю в наступні п'ять років.
Очевидно, що цього разу міжнародна торгівля буде порушена на кількох паралельних рівнях. По-перше, торгові обмеження щодо низки товарів, безумовно, безпосередньо торкнуться російської торгівлі. Щодо імпорту, то санкції стосуються насамперед високих технологій та товарів подвійного призначення або передачі технологій, особливо в енергетиці, транспорті, космосі та авіації. Що стосується експорту, вживані заходи значною мірою орієнтовані на підприємства. Наприклад, ЄС заборонив вести бізнес з КамАЗом (вантажівки), РЗ, Радкомфлотом (судноплавство) або Об'єднаною суднобудівною корпорацією (суднобудування) та іншими.
Заходи лише на рівні країн були підкріплені заходами лише на рівні компаній, що стосуються як відмовитися від ведення бізнесу у російських компаніях, обслуговування російського ринку, і виведення ПІІ. Наприклад, найбільші виробники літаків - Boeing, Airbus або Embraer - оголосили про припинення поставок на російський ринок нових літаків та їх частин. Аналогічні рішення були прийняті Intel, AMD або Lenovo у комп'ютерній індустрії, або Volkswagen, General Motors або Volvo в автомобільному секторі. Крім того, Daimler оголосив про розрив ділових зв'язків із КамАЗом. Декілька нафтових компаній, таких як British Petroleum, Shell або Exxon Mobile, вирішили припинити діяльність у Росії або продати свої дочірні компанії. Декілька європейських рітейлерів оголосили про зупинення продажів російської продукції (Rossman, Netto). Список вихідних компаній постійно розширюється,
Щобільше, наразі спостерігається сильне падіння курсу (майже 30% - з 83,52 руб./дол. США 27 лютого до 120,8 та 129,8 рубля відповідно на ранок 9 березня, коли долар та євро оновили історичні максимуми на торгах). Це, як очікується, прямо вдарить по російській торгівлі, як і кримська агресія. Крім того, в результаті центробанк подвоїв відсоткову ставку до 20%, що ускладнило доступ до кредитів, що може опосередковано вплинути на торгівлю.
Крім того, фінансові санкції, у тому числі відключення від системи Товариства всесвітніх міжбанківських фінансових комунікацій (SWIFT), можуть перешкоджати платежам, пов'язаним з міжнародною торгівлею, що, своєю чергою, може посилити торговельну невизначеність та порушити постачання, що негативно позначиться як на експорті, і на імпорті.
Нарешті, російські товари та послуги, як очікується, бойкотуватимуться покупцями у всьому світі, що насамперед стосується товарів народного споживання (FMCG). Ступінь впливу поки що невідомий, тому що ми вперше спостерігаємо такі санкції на рівні клієнтів у такому масштабі.
Вищезазначені заходи будуть посилені оголошеними транспортними та логістичними перешкодами. З 2 березня Maersk, MSC, CMA CGM та Hapag Lloyd оголосили про тимчасове припинення бронювання квитків до Росії та Росії. З іншого боку, авіаторгівля, безумовно, скоротиться через закриття повітряного простору для російських авіакомпаній у ЄС, США, Канаді та інших країнах.
Прогноз короткострокових та середньострокових наслідків
Зважаючи на вищевикладене, загальний вплив російської агресії на Україну має комплексний характер, тим більше, що деякі форми санкцій, такі як широко анонсовані відмови в обслуговуванні російського ринку або бойкоти клієнтів, спостерігалися в такому масштабі вперше. Нині дуже складно оцінити кількісні наслідки через відсутність останніх даних. Однак ця ситуація може змінитися з появою початкових торгових даних протягом найближчих тижнів.
Очевидно, що падіння обсягів торгівлі як імпорту, так і експорту може перевищити падіння, пов'язане з кризою 2014–2015 років. Зокрема, у короткостроковій перспективі падіння міжнародної торгівлі Російської Федерації може значно перевищити 40%.
Водночас тривалість усіх комбінованих санкцій та їх наслідки для торгівлі невідомі та важко передбачувані. Ми вважаємо, однак, що немає підстав припускати, що повернення до довоєнних цінностей могло статися швидше, ніж у випадку кримської агресії, на який пішло приблизно 5 років.
Слід наголосити, що волатильність торгівлі може відрізнятися від галузі до галузі. Зрозуміло, що у частині імпорту торгівля високотехнологічними товарами скоротиться відповідно до запроваджених санкцій найбільшою мірою. Очікується, що з боку експорту природні ресурси продемонструють найбільшу стійкість через високу залежність від сирої нафти та природного газу в економіках торгових партнерів.
З іншого боку, спотворення торгівлі відрізнятимуться залежно від видів транспорту. Через припинення обслуговування російських портів та закриття повітряного простору для російських авіакомпаній ми вважаємо, що найбільше постраждає морська та авіаційна торгівля, а наземний транспорт постраждає меншою мірою.
В підсумку варто зазначити, війна з Україною, ймовірно, матиме довгострокові наслідки. По-перше, якщо санкції західних країн збережуться якийсь час, російська економіка може швидше розвернутися у бік материкового Китаю – найбільшого партнера РФ, який поки що не засудив агресію проти України. Такий сценарій можна розглядати як взаємовигідний для обох економік, оскільки материковий Китай значною мірою залежить від імпорту природних ресурсів, якими володіє Росія. Проте слід наголосити, що економіка материкового Китаю не в змозі поглинути весь експорт, що переміщується з країн, які вводять санкції. Таким чином, навіть у довгостроковій перспективі очікується лише часткове коригування.
По-друге, аналітики очікують, що поточна ситуація в Україні може змусити європейські країни диверсифікувати імпорт природних ресурсів натомість російських товарів. Майбутнє поставок до Європи з Російської Федерації явно невизначене (наприклад, Nord Stream 2 AG оголошує про банкрутство) з точки зору бізнесу, що руйнуватиме сформовані бізнес-проєкти.
Нагадаємо, США пригрозили компаніям Китаю жорсткими заходами під час обходу санкцій проти Росії. Доступ до американського обладнання та програмного забезпечення будуть позбавлені китайські компанії, які ігноруватимуть санкції проти Росії, пригрозило американське Міністерство торгівлі, пише The New York Times.