Президенту Володимиру Зеленському вдалося досягнути певних поступок у врегулюванні конфлікту на Донбасі, але їх замало для повного припинення війни. До того ж, цього не дуже прагне Кремль. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів член Координаційної ради Інституту демократії і соціального прогресу (ІДСП) Богдан Ференс.
Експерт не вважає, що війну на Донбасі можна завершити так швидко, як на це сподівається глава держави. Він нагадав, що свого часу лунали обіцянки упродовж трьох тижнів завершити Антитерористичну операцію, але минуло 6 років, війна триває і ситуація досить складна.
«Певні поступки є позитивними, зокрема режим припинення вогню, що триває уже понад 20 днів. Зараз це основний момент. Надалі слід поступово, крок за кроком врегульовувати ситуацію, щоб не було жертв. А вже потім можна говорити про подальші гуманітарні ініціативи, і, якщо складуться об’єктивні зовнішні і внутрішні умови, можна якимось чином припинити війну. Але я не настільки оптимістично вбачаю такий сценарій. Для повного припинення війни, потрібні сприятливі для цього умови і бажання, зокрема, з боку Кремля»
політичний експертВисунутий Росією ультиматум з вимогою провести місцеві вибори в ОРДЛО, експерт вважає ознакою відстоювання Москвою «своєї лінії», апеляцією до Мінського процесу і нав’язуванням власної позиції. Аналітик переконаний, що для того, аби збалансувати сторони в конфлікті, слід іти на поступки. Натомість, він не зміг чітко спрогнозувати, наскільки президент Зеленський готовий іти на певні компроміси у переговорах, особливо «перед місцевими виборами, коли політична асоціація хитка».
Водночас, Богдан Ференс не покладає великих сподівань у переговорах на Леоніда Кравчука і Вітольда Фокіна, оскільки це «люди минулого».
«Інколи для врегулювання певних конфліктних ситуацій, такі інструменти можна використовувати, у конфліктології є такий підхід. Однак разом із тим, кадрові зміни відбулися і з боку Кремля – заміна Владислава Суркова на Дмитра Козака. Хоча це скоріше внутрішньополітичні перестановки, послаблення безпосередньо фігури Суркова. Тому я не очікую аж такої свіжості від кадрових перестановок і практичних радикальних поступок Києва. Водночас, Кравчук і Фокін можуть реалізовувати якісь точкові, ймовірно, гуманітарні ініціативи, які можуть мати підтримку. Як мінімум, це обмін заручників, доступ до якихось інфраструктурних об’єктів на лінії розмежування. Є багато питань, які слід виносити за межі політики для того, аби допомагати людям, які в першу чергу потерпають від цього конфлікту»
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський сподівається, що друга зустріч лідерів у нормандському форматі може привести до завершення війни на Донбасі. Він нагадав, що у рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську, сторони домовилися про лінії розмежування і 20 точок розмінування.
Глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук розповів, що на останньому засіданні групи 19 серпня Росія висунула ультиматум про зміну Верховною Радою постанови про місцеві вибори в Україні 2020 року. Зміни мають передбачити проведення виборів також на території ОРДЛО.
Водночас, у профільному комітеті Верховної Ради навряд чи підтримають вимогу РФ і пропозицію Леоніда Кравчука щодо проведення виборів на тимчасово окупованих територіях до того, як Києву повернуть контроль над українською-російським кордоном.
Тим часом, Росія умисно зірвала заплановані переговори радників голів держав нормандського формату.
30 липня президент Володимир Зеленський офіційно призначив Леоніда Кравчука головою української делегації в Тристоронній контактній групі. Також президент включив Вітольда Фокіна до складу української делегації на переговорах у Мінську.
Політолог Олег Саакян переконаний, що Леонід Кравчук у переговорах відіграватиме функцію «статусної особи».
