Всупереч економічному глузду: популізм на тлі закону щодо конвертації валютних кредитів

Всупереч економічному глузду: популізм на тлі закону щодо конвертації валютних кредитів

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Верховна Рада дала необхідну кількість голосів для ухвалення у другому читанні закону, який передбачає переведення валютних кредитів населення в гривню.

За прийняття відповідного законопроєкту №4475 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» у другому читанні проголосували 273 народних депутатів. Закон передбачає проведення реструктуризації всіх валютних споживчих кредитів, за якими грошові зобов’язання повністю не погашені. Усі грошові зобов’язання за такими кредитами повинні бути конвертовані в гривню за офіційним курсом, встановленим Національним банком на день реструктуризації.

Проте, іпотека – це чудово, але стимулювати її штучно не можна, стверджує інвестбанкір Сергій Фурса, – Для цього потрібно створити умови. А саме – гарантувати для банків безпеку й загалом створити передумови для здешевлення грошей в економіці. «Бо дешеві гроші – це високий кредитний рейтинг», – зазначає інвестбанкір. Йдеться про реформи, інституційні перетворення, які прямо впливають на ризики, а відтак ціну банківських кредитів.

Ми вирішили висвітити певні міркування, які дозволяють зрозуміти економічну логіку  процесів та деструктивних й популістських кроків з боку законодавців.

Реструктуризація та ринок

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 4475, який передбачає примусову реструктуризацію валютних іпотечних кредитів на умовах, що є незбалансованими та створюють надмірні преференції для однієї зі сторін.

У пояснювальній записці до ухваленого законопроєкту зазначено, що він спрямований на захист позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців. Також йдеться про те, що документ покликаний сприяти відновленню платоспроможності позичальників, які отримали споживчі позики в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами.

Проте, з позиції економічної логіки, реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових збалансованих умовах, які прийнятні й для банків, й для позичальників.

В НБУ наголошують, що неринкові умови реструктуризації непрацюючих кредитів та масова доступна іпотека знаходяться на принципово різних «сторінках».

На підтвердження цих тверджень можна навести декілька важливих тез щодо масштабів проблемної валютної іпотеки та наслідків минулої примусової реструктуризації для банків та ринку.

Ретроспективний аналіз та сучасний ринок

Згідно з даними офіційної статистики, на кінець лютого 2021 року портфель іпотечних кредитів виданих в іноземній валюті на балансах банків становить – майже 15 млрд грн, понад 90% – видана в доларах США (майже 500 млн дол. США).

Рисунок 1 – Основні показники іпотечного кредитування у лютому 2021 року

Джерело: НБУ.

Згідно з результатами щомісячного опитування банків щодо стану ринку іпотеки, валютних іпотечних кредитів – 9 тисяч, із яких 95% валютної іпотеки за обсягом є непрацюючою.

Таблиця 1 – Обсяг виданої іпотеки, тис. грн.

 

Джерело: НБУ.

Фактично валютна іпотека вже завдала чималих збитків банкам: внаслідок  дії тривалого мораторію та відсутності мотивації у позичальників обслуговувати чи реструктуризувати валютну іпотеку такі кредити стали переважно непрацюючими, тож банки вимушені були формувати резерви на їх покриття замість того, щоб спрямувати кошти у ліквідність та капітал для нового іпотечного кредитування, зазначають в Нацбанку.

Чинний механізм процедур банкрутства

Варто зазначити, що чинний Кодекс з процедур банкрутства визначає механізм, за яким валютні іпотечні кредити можуть бути реструктуризовані згідно з чинною процедурою банкрутства фізичної особи відповідно до плану реструктуризації або за мировою угодою на законодавчо визначених умовах.

Передбачений Кодексом механізм банкрутства, розраховує суму нового боргу, виходячи із поточної ринкової вартості житла.

За збереженням балансу сторін в процесі реструктуризації наглядає суд як незалежний арбітр між позичальником та кредитодавцем. Відповідний підхід надає можливість здійснити реструктуризацію заборгованості на справедливих та збалансованих умовах. Нацбанк, своєю чергою,  підтримав  ухвалення законів № 4398 та № 4399, метою яких є підвищення ефективності зазначеного механізму банкрутства.

В підсумку варто зазначити, ухвалений законопроєкт № 4475 передбачає примусову реструктуризацію валютних іпотечних кредитів на незбалансованих неринкових умовах. Чергове продовження мораторію не стимулює позичальників до діалогу із кредитодавцями. Крім того, примусовою реструктуризація де-факто є лише для банків, що вочевидь порушує баланс інтересів кредитодавців та позичальників. В Нацбанку зазначають, це є тривожним сигналом щодо ставлення держави до захисту прав кредиторів, та, відповідно, буде мати негативний вплив на активність банків на іпотечному ринку.

 

 

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!