Повернення до «ручного управління» або вимушений захід «порятунку»: що відбувається з ринком газу в Україні?

Повернення до «ручного управління» або вимушений захід «порятунку»: що відбувається з ринком газу в Україні?

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

13 січня Кабінет міністрів прийняв рішення про держрегулювання цін на газ для населення. З 1 лютого роздрібна вартість блакитного палива без доставки складе 6,99 грн за кубометр.

П’ятьма місяцями раніше, у серпні 2020 року, Україна відкрила роздрібний ринок газу, що означало відмову від державного ціноутворення і було однією з ключових вимог з боку МВФ.

З огляду на стрибок цін на європейських хабах, а саме прив’язка до вартості в Європі, звідки Україна реверсом закуповує газ, формує ринкові ціни, від вільних тарифів у нас поки відмовилися. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, цей захід тимчасовий і діятиме на період карантину або до закінчення поточного опалювального сезону.

Що відбувається на ринку газу сьогодні, як це позначиться на споживачах, постачальниках і відносинах з кредиторами МВФ – ми вирішили розібратися у спецтемі.

Що пропонує уряд

Згідно з правилами ринку, постачальники природного газу зобов’язані завчасно інформувати споживачів про ціни на майбутній місяць. Ці ціни повинні формуватися на підставі вартості палива на європейських хабах за попередній період.

У Європі газ істотно подорожчав. Це викликане аномальними погодними умовами в ряді регіонів ЄС, що спровокувало різке зростання попиту. Українські компанії зреагували підвищенням цін на газ вже з січня. Що викликало масу протестів серед населення, аж до перекритих трас і стихійних мітингів.

В кінці грудня 2020 Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг переглянула ціни на транспортування газу, що збільшило їх з 1 січня 2021 в середньому на 75% в залежності від регіону.

Президент Володимир Зеленський, чиєю передвиборною обіцянкою було зниження тарифів для споживачів, доручив уряду знайти спосіб зменшити ціни. 11 січня прем’єр Денис Шмигаль анонсував новий механізм для зниження вартості транспортування газу – тарифу на доставку. Також було заявлено про формулу, по якій зменшать ціну на сам енергоресурс.

Зокрема, міністерство енергетики на чолі з Юрієм Вітренком запропонувало розрахувати тариф на підставі формули «хаб мінус». Тобто, від ціни на європейському хабі NGG відняти плату за транспортування. І тимчасово обмежити маржу постачальників до 2,5%. На думку Вітренка, ця формула дозволить зменшити вартість кубометра палива практично на 45%.

Юрій Вітренко,
в.о. міністра енергетики України
«За нашими підрахунками, йдеться про рівень ціни 5,36 тис грн (за 1 тисячу кубів – прим.авт), тобто на 44% менше, ніж середньозважена ціна в січні. Якщо нічого не робити, то потрібно очікувати, що ціна в лютому виросте ще приблизно на 15%»

Через два дні, 13 січня, Кабмін заявив про повернення до державного ціноутворення і фіксованої ціни на газ на рівні 6.99 грн за кубометр. Цей тариф почне працювати з 1 лютого 2021 року:

Денис Шмигаль,
прем'єр-міністр України
«На нараді у президента України був прийнятий ряд відповідних рішень. Пропонується ввести для усіх споживачів держрегулювання ціни на газ. Поки ринок газу продовжує формуватися, держава повинна підтримати людей. Тому рішення про держрегулювання ціни тимчасове»

Також прем’єр запевнив, що від ринку ніхто не відмовляється, і за період дії держобмежень регулятор і профільне міністерство розроблять правила роботи на ринку, щоб виключити недобросовісну конкуренцію серед постачальників:

Денис Шмигаль,
прем'єр-міністр України
«Такі правила означатимуть, що окремі газопостачальники більше не зможуть користуватися своїм монопольним становищем і захмарно підвищувати тарифи»

Реакція ринку та експертів

Постачальники природного газу сприйняли новину про повернення до пільгового тарифу, встановленого державою, без оптимізму. Багато хто вважає, що це загальмує розвиток ринку і в кінцевому підсумку негативно позначиться на споживачах:

«Держава може встановлювати граничну ціну на ресурс для протидії спекуляціям, але для визначення такої ціни необхідний діалог з бізнесом, щоб коректно визначити його витрати. Повернення до ПСО – це відкат назад. Втручання держави у процес реформування ринку газу дасть короткочасний ефект у вигляді зниження ціни, але в результаті призведе до негативних наслідків»
— Артем Копман,
«ЙЕ Енергія»

Що стосується маржинальності, то 2,5%, про які йшлося у  пропозиції міненерго, це занадто низька націнка, яка не дозволить дрібним компаніям працювати з прибутком. Але посилить присутність великих газзбутів та державної «Нафтогазу». А значить, що і розвитку ринку як такого не очікується, кажуть експерти.

«Ринок газу в Україні не дуже ефективний через структурні проблеми: по суті, зараз це поле битви між державною вертикально-інтегрованою монополією і приватною олігархічною монополією. А потрібен нормальний ринок, з рівним доступом трейдерів до ресурсу і конкуренцією як за ціною, так і за якістю послуг»
— Павло Кухта,
економіст
«Ефективним інструментом зниження тарифів повинно бути стимулювання ринку, що спонукатиме постачальників переглядати ціни. Ринок передбачає вільний перехід до оператора з більш вигідними тарифами. Держава повинна була провести відповідну інформаційну кампанію серед населення, як це зробити. І не обов’язково повертатися до державного регулювання ціни на газ»
— Роман Ніцович,
експерт у сфері енергетики

Станом на початок 2021 року в Україні змінили своїх постачальників менше 5% населення (за даними АМКУ – 3%). З одного боку, це викликано тим, що ринок газу відкрився нещодавно і люди не встигли розібратися в перевагах конкурентної моделі. Але з іншого боку, уряд, відповідальний за реформу, не провів належної інформаційної та роз’яснювальної роботи зі споживачами, як працює ринковий механізм і які преференції він має на увазі.

З огляду на опір облгаззбутів, які не хотіли втрачати частку ринку і частину прибутку від монопольних продажів газу, люди залишилися зі своїми питаннями про зміну постачальника наодинці. І в цьому криється основна проблема – населення отримало ефективний механізм оптимізації своїх витрат на газ завдяки відкритому ринку, але не знало (і не знає), як ним скористатися.

Із зростанням попиту в піковий сезон на європейських майданчиках ця проблема вилилася у протести і втручання держави в Україні. Але цілком можливо було цього уникнути, якби побутові споживачі знали про свої права вчасно і повною мірою.

Для прикладу, ціна на газ на початку осені становила в середньому 5-6 грн/кубометр, залежно від постачальника. Укладення річного контракту за такою ціною, а відкритий ринок це дозволяє, заощадило б домогосподарствам близько 50% вартості за опалювальний сезон. Чого не сталося, так як основна маса населення залишилася зі своїми обслуговуючими компаніями та їх тарифами, не знаючи фактично, як і куди переходити.

Коментар «Нафтогазу»

«Нафтогаз України», який з серпня нарівні з іншими постачальниками, вільно продає газ в роздріб, готовий працювати за регульованою ціною, а також в якості Постачальника останньої надії забезпечити енергоресурсом всіх побутових споживачів:

«Газопостачальна компанія (ГК) «Нафтогаз України» готова в рамках тарифного плану «Місячний» забезпечити природним газом побутових споживачів за регульованою ціною 6,99 грн за куб.м до завершення карантину або опалювального сезону. Для клієнтів, які оформили тарифний план «Річний», вартість газу не зміниться і складе 4,73 грн, 5,24 грн і 6,45 грн за куб. м, згідно з умовами договорів. Також ГК «Нафтогаз України», як постачальник «останньої надії» (ПОН), готова прийняти всіх побутових споживачів, постачальник яких не зможе або відмовиться поставляти газ за регульованою ціною»
— прес-служба «Нафтогаз України»

Наслідки для відносин з МВФ

Одним з ключових структурних маяків у співпраці України з Міжнародним Валютним Фондом було відкриття роздрібного ринку газу в країні і відмова від пільгових тарифів, регульованих державою. Це лягло в основу програми фінансової підтримки stand-by, за якою Київ отримав перший транш в обсязі 2,1 млрд доларів США у червні 2020.

На кінець минулого року МВФ відновив роботу своєї місії в Україні, проте запланованих ще двох траншів по 700 млн доларів Київ так і не отримав. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, на ці кошти країна може розраховувати в 2021 році. Однак за умови, що уряд виконає взяті на себе зобов’язання щодо реформ.

На вересень 2021 року Україну чекають виплати за зовнішніми позиками в обсязі близько 4 млрд доларів США. Пройти цей етап без підтримки коштів Фонду неможливо, кажуть експерти:

«В ідею про те, що можна повернути адміністративне регулювання цін на газ і не розірвати при цьому відносин з Фондом, я жодним чином не вірю. А без стабільної підтримки МВФ ми ні бюджет 2021 не профінансуємо, ні пікові виплати за боргами у вересні не пройдемо»
— Павло Кухта,
економіст

Повернення до держрегулювання цін на газ ускладнить відносини з МВФ. І міненерго ще належить порозумітися з Фондом на цей рахунок. Станом на ранок 14 січня офіційних коментарів міжнародні кредитори України не озвучували. Разом з тим, у владі вважають рішення правильним, хоч і вимушеним:

«Це складний піковий період. Але коли ціна на газ стрибає до таких величин на європейському ринку, яких ми не бачили багато років, відповідно держава повинна відреагувати. На мою думку, співпрацю з МВФ потрібно зберігати, це важливий партнер, який допомагає Україні у тяжкі періоди. Друге, в квітні актуальність цього питання впаде до нуля»
— Андрій Герус,
народний депутат, голова Комітету Ради з питань енергетики та ЖКГ

Ручне управління цін на газ ніяк не вирішує основної проблеми – підтримки українців за програмами субсидування, вважає економіст Павло Кухта:

«У всій цій дискусії повністю проігнороване питання підтримки українців за рахунок системи субсидій, які, власне, і передбачені програмою МВФ як заміна низьких тарифів для менш заможної частини населення. Субсидії дуже невдало забрендовані – їх продають як підтримку для бідних. Однак, за своєю суттю вони найближчі до ідеї «економічного паспорта українця» з передвиборної програми президента Зеленського, згідно з якою громадяни мають право на частку доходів від природних ресурсів країни (що належать усьому народові)»
— Павло Кухта,
економіст

У той же час держбюджет-2021 передбачає скорочення субсидій в поточному році на 1 млрд гривень. Іншими словами, замість ринкових і соціальних механізмів, схвалених і перевірених світовою практикою, уряд на чолі з президентом обирають шлях державного втручання, що не тільки гальмує структурні реформи в Україні, а й ставить на паузу відносини із західними партнерами, від яких залежить макрофінансова стабільність у державі. Хто в кінцевому підсумку виявиться заручником цих процесів? Питання риторичне.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!