$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +18° Варшава +9° Вашингтон
Oleg Hrechanii: Все для забудовника: про зміни до сплати пайової  участі у розвитку інфраструктури населеного пункту

Oleg Hrechanii: Все для забудовника: про зміни до сплати пайової  участі у розвитку інфраструктури населеного пункту

27 Вересня 2019 10:18

На тлі прийняття низки законопроектів, що активно подаються та приймаються новим складом парламенту у різних сферах, дещо загубився в інформаційному просторі досить важливий законопроект — тепер вже прийнятий закон — № 1059 від 29.08.2019 року.

Його мета, як завжди, благородна — збільшити інвестиційну привабливість держави. На практиці остання збільшується за рахунок скасування плати забудовника за пайову  участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. І зараз ми розберемося, чому це погано.

Суть питання та винятки


Пайова  участь у розвитку інфраструктури населеного пункту – це  внесок забудовника в місцевий бюджет для облаштування прилеглої території, інфраструктури міста та ін. Цей пайовий внесок здебільшого застосовувався у великих, більш-менш розвинених містах України та привабливих для забудови населених пунктах.

Існують винятки. Так, до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

  1. Об’єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

  2. Будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

  3. Будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

  4. Індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

  5. Об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

  6. Об’єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об’єктів соціальної інфраструктури;

  7. Об’єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

  8. Об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу);

  9. Об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

  10. Об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення;

  11. Об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель і споруд підприємств харчової промисловості;

  12. Об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).


Обмеження (які ще залишилися)


Розмір цього внеску залежить від декількох факторів, зокрема розміру забудови, коштів, витрачених забудовником(замовником) на облаштування ЛЕП, ремонту міської інфраструктури (у разі витрати коштів), опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України.

При цьому, дякувати богам, законодавці обмежили можливості визначення вартості пайової участі, граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта — для нежитлових будівель та споруд;

2) 4% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта — для житлових будинків

Як я вже писав і як видно з пояснювальної записки, складеної юристами наших народних депутатів,  метою  законопроекту було збільшити інвестиційну привабливість держави та, що стосується самої пайової участі, привабити забудовників скасуванням додаткового фінансового навантаження у вигляді сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Мовляв, аналоги українського пайового внеску вкрай рідко трапляються у світовій практиці, а коли й трапляються, то застосовуються в істотно нижчих розмірах та не мають стосунку до будівельних робіт, виконуваних на земельних ділянках приватної власності. За даними рейтингу Doing Business 2017 існування в Україні пайового внеску збільшує витрати на адміністративні процедури, пов'язані з будівництвом промислового об’єкта, в середньому до 15,2 %.

Як показує аналітика, особливо цей внесок на ціну новобудов не впливав, та коливався в межах 3%

Але, звісно, в такій фінансово привабливій сфері, у нашій  перенедореформованій державі, просто мусили мати місце елементи непрозорості та корупції і вони, звісно,   успішно діяли та розвивались.

Де маємо проблеми?


Відповідно до ч 1  ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»,  порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. І тут пані корупційна схема виходить на перший план. Адже міський голова може розробити методику сплати внеску з формулами, затвердити її відповідним рішенням міськради, створити спеціальну комісію, яка в окремих випадках може змінити розмір пайової участі. Зазвичай після такого рішення про зменшення пайової участі, члени комісії отримують додатковий заробіток, а міський голова – поповнення до своєї безтурботної пенсії. А забудовник, зважаючи на значне зменшення внеску, вимушений приймати участь в цій схемі.

В першій редакції Законопроекту пропонувалось вилучити статтю 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», таким чином раз і назавжди забувши про сплату цього внеску з 01.01.2010 року. Але пройшовши ряд комітетів, парламентарі, почухавши потилиці та зрозумівши, що не все так просто, як бачилось (чи не бачилось взагалі) спочатку вносять зміни, а саме:

На 2020 рік встановлено перехідний період, пайова участь буде сплачуватись виключно грошовими коштами за такими ставками (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом)

•   для нежитлових будівель та споруд — 4% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта;

•   для житлових будинків — 2% вартості будівництва об’єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури і містобудування

•   для всіх промислових об'єктів — 0 %.

І що у підсумку?


З 01.01.2021 року  прийнятим Законом повністю скасовується пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, шляхом виключення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказане положення набере чинності 01.01.2021 року.

Також передбачено компенсацію населеним пунктам, які понесуть втрати у вигляді несплати таких внесків. Протягом 2020-2023 років бюджетам кожної з об’єднаних територіальних громад, в яких внески від сплати пайової участі складають не менше 10% обсягу надходжень бюджетів розвитку, щорічно виплачується з Державного бюджету України компенсація у середньозваженому розмірі отриманих кожним таким бюджетом внесків пайової участі за останні три роки. Кошти такої компенсації передбачаються щороку у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Додатково, встановлено, що кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту, разом з тим не передбачено механізму контролю за коштами.

Погоджуюсь, розмір внеску був значним та створював навантаження на замовників будівництва,  корупційна складова його нарахування та сплати мала місце бути і є зараз. Але разом з тим бюджетам міст потрібні ці кошти, і потрібне їх цільове використання саме для розвитку інфраструктури а не залатування інших дірок місцевих бюджетів. Можливо законодавець має сумніви у доцільності скасування податку, а тому створив певний перехідний період для отримання реакції на такі зміни від місцевих бюджетів. таких змін. Адже компенсувати кошти, недоотримані містами, буде вкрай складно. Можливо у світлому майбутньому буде переглянуто ці зміни та чітко закріплено відсоткову ставку за пайову  участь у розвитку інфраструктури населеного пункту без надання повноважень її зміни місцевим органам влади, чітким контролем витрати цих цільових коштів та, відповідно,  старої доброї корупційної складової.