Світовий банк закликає підвищити якість життя українців: оновлений економічний прогноз
Україні необхідно й надалі продовжувати консервативну фіскальну політику підтримуючи стабільність державних фінансів шляхом скорочення поточних витрат, зокрема видатків на зарплати та соціальне забезпечення, йдеться у вчорашній доповіді Світового банку «Амбітні реформи для швидкого економічного зростання», в якій висвітлено стан економіки України та оновлений прогноз зростання.
В умовах сьогодення, це є вкрай важливим для забезпечення подальшого зниження інфляції, відсоткових ставок, підтримки економічного зростання та підвищення якості життя населення, наголошують у Світовому банку.
В Україні у першому кварталі 2019 року реальний ВВП виріс на 2,5%, а в другому — на 4,6%. Впевнене зростання у першій половині 2019 року було обумовлене високим та раннім врожаєм сільськогосподарських культур, забезпечивши зростання доданої вартості у сільському господарстві на 6% у першій половині 2019 року.
Рисунок 1– Зростання ВВП, у/у
Джерело: Світовий банк
Стрімке зростання споживання (на 11,2%) домашніх господарств тривало у першому півріччі 2019 року, підтримане соціальними виплатами під час електорального циклу, а також як і раніше, значними сумами грошових переказів від трудових мігрантів та відновленням споживчого кредитування.
У результаті відповідних чинників відбулося істотне зростання внутрішньої торгівлі та транспорту, особливо у другому кварталі, на 4,5% і 4,2%, відповідно.
Впевнене зростання у першій половині 2019 року було обумовлене також такими секторами, як транспорт, будівництво та фінанси. Темпи зростання доданої вартості у будівництві та фінансовому секторі у першій половині 2019 року склали 23% та 11 % відповідно.
У Світовому банку зазначають, що водночас, зростання промислового виробництва та інвестицій залишилося слабким, зі скороченням сектора промислового виробництва на 0,2% й уповільненням зростання інвестицій в основні фонди до 12%.
Слід зазначити, рівень інвестицій в основні фонди на рівні 20 % від ВВП залишається недостатнім для пришвидшення економічного зростання.
Інвестиційний драйвер було обмежено мізерним рівнем прямих іноземних інвестицій – лише на рівні 0,6% від ВВП у першому півріччі 2019 року. Окрім низького рівня прямих іноземних інвестицій, негативним фактором розширення виробничих фондів є високі процентні ставки й структурні недоліки у фінансовому секторі (досі не досягнуто істотного поступу щодо врегулювання непрацюючих кредитів).
Існують також й інституційні проблеми, які обумовлюють спотворення дії ринкових механізмів через відсутність ринку сільськогосподарської землі, існування антиконкурентного середовища, а також значної кількості підприємств державного сектору.
Рівень бідності в Україні
Рівень бідності продовжив знижуватися завдяки зростанню заробітної плати та споживанню. Реальна заробітна плата зросла на 9,5% в річному обчисленні у січні-вересні 2019 року, в основному шляхом зростання зарплат у приватному секторі внаслідок тиску трудової міграції.
Трудова міграція залишається високою, і грошові перекази заробітчан продовжили зростати на 12% у річному зіставленні за період січня-вересня 2019 року.
Рисунок 2 – Рівень бідності, %
Джерело: Світовий банк
У результаті, помірний рівень бідності (згідно з національною методологією Світового банку для України), за прогнозами, знизиться з 16,8% у 2018 році до 14,5 % у 2019 році (рисунок 2).
Оцінка фіскальної та монетарної політики
Зважена фіскальна та монетарна політики допомогли приборкати інфляцію, знизити процентні ставки та тягар заборгованості у 2019 році, зазначають у Світовому банку.
Дефіцит бюджету був утриманий на рівні 2,1% ВВП у 2018 році (у порівнянні з 2,3% у 2017 році), з первинним профіцитом на рівні 1,2%, що дозволило знизити державний і гарантований державою борг до 63% ВВП у 2018 році й до 50% на кінець вересня 2019 року (також сприяло зміцнення гривні).
Рисунок 3 – Дефіцит бюджету та державний борг, (% ВВП)
Джерело: Світовий банк
Що стосується витрат, тиск з боку фонду оплати праці послабився через помірковане збільшення мінімальної заробітної плати у 2019 році (на рівні 12%), у той час як підвищення адресності житлово-комунальних субсидій допомагає скоротити витрати на соціальні програми до 3,5 % ВВП.
Ці зусилля у напрямку контролю за поточними витратами, разом із жорсткою монетарною політикою, допомогли приборкати інфляцію: індекс споживчих цін знизився до 6,5% у жовтні 2019 року, в річному обчисленні, з 9,8% на кінець 2018 року.
Це дозволило НБУ знизити ключову процентну ставку до 15,5 % в у жовтні з 18% у квітні. Ключова ставка залишається відносно високою через все ще високі інфляційні очікування та невизначеність з темпом реформ.
Великі суми грошових переказів із закордону і приплив іноземного капіталу на внутрішній ринок облігацій допомогли скоротити дефіцит рахунку поточних операцій і підтримати міжнародні резерви.
Іноземні портфельні інвестиції у внутрішні облігації державної позики (номіновані у гривні), зросли істотно — на більш ніж 3 млрд. дол. США з початку року.
Як результат, міжнародні резерви України зросли до 21,4 млрд дол. США (що покриває 3,5 місяці імпорту) у вересні 2019 р., у той час, коли обмінний курс знизився до 25 грн за 1 дол. США (у порівнянні з середнім курсом 27,4 грн за 1 дол. США у 2018 році).
У 2019 році умови торгівлі для України покращилися у зв'язку з ростом цін на залізну руду і пшеницю на світових товарних ринках, що обумовило зростання експорту на 8 % в річному обчисленні з січня по вересень 2019 року. Однак імпорт все одно продовжив збільшуватись дещо швидше: на 8,3%, на що вплинули проміжні товари. Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами зріс на 9% у річному обчисленні в січні-вересні, але зростання профіциту послуг і первинних доходів (в основному грошові перекази) знизив дефіцит поточного рахунку на 20 % порівнюючи з аналогічним періодом 2018 року (до $ 2,7 млрд).
Варто зазначити, що мала, відкрита економіка України надзвичайно залежить від зовнішніх чинників. Щоб підвищити стійкість до зовнішніх потрясінь, Україні необхідно прискорити структурну трансформацію своєї економіки шляхом підвищення нетрадиційного експорту та збільшення експорту товарів з доданою вартістю. Крім того, для досягнення зовнішньої стабільності необхідно залучати прямі іноземні інвестиції.
Макроекономічний прогноз та рекомендації Світового банку
Макроекономічний прогноз залежить від виконання ключових пріоритетних реформ новим урядом з метою усунення перешкод на шляху залучення інвестицій і зростання продуктивності. З огляду на високі показники в першому півріччі 2019 року, зростання в цілому, за прогнозами, залишиться стійким на рівні 3,6% у 2019 році. У перспективі, якщо новий уряд зможе виконати свої амбітні цілі щодо реформ, зростання може збільшитися до 4% до 2021 року.
Таблиця 1 - Основні макроекономічні показники
Джерело: Світовий банк
Це потребуватиме поступу в таких аспектах: залучення приватних інвестицій у перспективні галузі шляхом створення прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення, демонополізація ключових секторів і зміцнення антимонопольної політики та правозастосування, приватизація державних підприємств, а також боротьба з корупцією; підвищення ефективності та зростання банківського кредитування виробничого сектору завдяки завершенню реформи державних банків і зменшенню кількості непрацюючих кредитів; збереження макроекономічної стабільності для продовження зниження інфляції, процентних ставок і державного боргу, зазначають у Світовому банку.
Україні необхідно продовжувати підтримувати макроекономічну стабільність, відтак і на далі зменшувати тиск з боку поточних витрат, зберігаючи дефіцит бюджету на рівні 2% ВВП, аби забезпечити стійке скорочення боргу. Для цього потрібно уникати будь-яких невиправданих зростань заробітної плати у сферах освіти та охорони здоров'я, які не пов'язані з ростом продуктивності в цих секторах; чинити опір популістському тиску індексації пенсій; надалі поліпшувати адресність програм соціальної допомоги, а також уникнути фіскальних ризиків, пов'язаних з державними підприємствами та новими фінансовими зобов’язаннями.
Для забезпечення виплат за держборгом протягом періоду 2019 – 2021 рр., уряду необхідно мобілізувати належне міжнародне фінансування. Погашення державного боргу та фінансування дефіциту бюджету потребуватиме нових запозичень, на рівні приблизно 8% ВВП (11 млрд дол. США у рік), при цьому близько 40%планується залучити із зовнішніх джерел, а решту — на внутрішньому ринку.
В підсумку зазначимо, для забезпечення належної продуктивності, а також з метою залучення необхідного зовнішнього фінансування на прийнятних умовах, вирішальне значення матиме підтримка темпів реформ і продовження співпраці з міжнародними партнерами.