За період пандемії Україна суттєво втратила в умовах слабкого попиту на зовнішніх ринках. Лише за підсумками I півріччя 2020 року експорт товарів і послуг України проти I півріччя 2019 року скоротився на 2 099,5 млн дол. Відтак, для відновлення української економіки питання зовнішньої торгівлі є одними із ключових.
Наразі світова торгівля демонструє ознаки відновлення після глибокого спаду, викликаного COVID-19, але економісти Світової організації торгівлі застерігають, що будь-яке відновлення може бути зруйноване внаслідок триваючих ефектів пандемії, йдеться на сайті Світової організації торгівлі (СОТ). Відтак світова торгівля демонструє лише ознаки відновлення після COVID-19, проте про позитивну динаміку говорити все ще зарано.
Оцінка та прогноз світової торгівлі
Світова організація торгівлі прогнозує зниження обсягу світової торгівлі товарами на 9,2% у 2020 році з подальшим зростанням на 7,2% у 2021 році (рис. 1).
Рисунок 1 - Обсяг світової торгівлі товарами, індекси 2000-2021 рр., 2015 г. = 100
Джерело: Секретаріат СОТ.
Примітка. Цифри на 2020 і 2021 роки є прогнозами.
Проте така оцінка схильна до корекції через надзвичайно високий ступінь нинішньої невизначеності, оскільки вона залежить від розвитку пандемії та реакції уряду на неї.
Поточні дані припускають, що прогнозоване зниження на 2020 рік буде менш серйозним, ніж падіння на 12,9%, передбачене більш оптимістичним з двох сценаріїв, викладених у квітневому прогнозі торгівлі СОТ. Високі торгівельні показники в червні та липні 2020 року обумовили деякі ознаки оптимізму щодо загального зростання торгівлі у 2020 році.
Зростання торгівлі товарами, пов'язаними з COVID-19, було особливо високим в період зазначених місяців, що свідчить про здатність торгівлі допомогти урядам в отриманні необхідного постачання. І навпаки, прогноз на наступний рік більш песимістичний, ніж попередня оцінка зростання на 21,3%, в результаті чого торгівля товарами у 2021 році буде значно нижче її допандемічної тенденції (рис.1).
З початку року показники торгівлі перевершили очікування внаслідок різкого зростання в червні та липні 2020 року, коли обмеження були ослаблені, а економічна активність підвищилася. Темпи зростання можуть різко сповільнитися, як тільки відкладений попит вичерпається й товарні запаси підприємств будуть поповнені. Більш негативні результати можливі, якщо в четвертому кварталі відбудеться повторний спалах COVID-19.
Консенсус-прогноз зростання ВВП та відновлення торгівлі
На відміну від торгівлі, в першій половині 2020 року ВВП впав більше, ніж очікувалося, в результаті чого прогнози на рік були знижені. Згідно консенсус-прогнозам, зниження зваженого по світовому ринку ВВП у 2020 році складе 4,8% в порівнянні з -2,5% відповідно до більш оптимістичного сценарію, викладеного у квітневому прогнозі СОТ.
Очікується, що у 2021 році зростання ВВП виросте до 4,9%, але це багато в чому залежить від заходів політики та важкості захворювання (таблиця 1).
Таблиця 1 - Обсяг торгівлі товарами та реальний ВВП, 2015-2021 рр.
Джерело: Секретаріат СОТ, консенсус-оцінки ВВП.
Примітка: a – дані на 2020 і 2021 роки є прогнозними. b - середнє значення експорту та імпорту. c - інші регіони включають Африку, Близький Схід і Співдружність Незалежних Держав (СНД), включаючи асоційовані та колишні держави-члени.
Як раніше зазначалося в оновленні прогнозу від 22 червня, слабке відновлення торгівлі, що не зможе повернути торгівлю до рівня допандемічної тенденції, було цілком імовірним. Це призведе до зростання товарної торгівлі приблизно на 5% у 2021 році, а не на 20% у разі швидкого повернення до попередньої траєкторії. Поточний торговельний прогноз на рівні 7,2% на 2021 рік здається ближчим до сценарію «слабкого відновлення», ніж до «швидкого повернення до тренду».
Попри те, що спад торгівлі під час пандемії COVID-19 за своїми масштабами схожий зі світовою фінансовою кризою 2008-2009 років, економічний контекст сильно відрізняється. Скорочення ВВП було набагато сильнішим під час нинішньої рецесії, в той час, як падіння торгівлі було більш помірним. В результаті очікується, що обсяг світової торгівлі товарами скоротиться лише приблизно у два рази більше, ніж світовий ВВП за ринковими обмінними курсами, а не в шість разів під час краху 2009 року.
Така розбіжність в торгових показниках під час спалаху COVID-19 багато в чому пов'язана з характером пандемії та політикою, яку застосовували для боротьби з нею. Блокування та обмеження на поїздки наклали значні обмеження на пропозицію в національній економіці, різко скоротивши обсяг виробництва і зайнятість в секторах, що зазвичай є стійкими до коливань ділового циклу, особливо в неторгових послугах. Разом з тим жорстка монетарна та податково-бюджетна політика сприяла зростанню доходів, дозволивши споживанню та імпорту відновитися після ослаблення обмежень.
Чи буде відновлення стійким в середньостроковій перспективі, буде залежати від сили інвестицій і зайнятості. І те, і інше може бути зруйновано, якщо довіра буде підірвана новими спалахами COVID-19, що змусить уряди запроваджувати додаткові обмеження. В результаті ризики для прогнозу явно знижуються. Існує певний обмежений потенціал зростання, якщо вакцина або інші медичні методи лікування виявляться ефективними, але їх вплив буде менш негайним.
Збільшення державного боргу також може позначитися на торгівлі й зростання ВВП в довгостроковій перспективі. Хоча заможні країни навряд чи зіткнуться з кризою суверенної заборгованості в наслідок бюджетної експансії, для бідніших країн проблеми держборгу можуть бути надзвичайно обтяжливим.
В СОТ також зазначають, що дефіцитні витрати також можуть впливати на торговельний баланс, скорочуючи національні заощадження і збільшуючи торговий дефіцит в деяких країнах.
Проте, зазначають економісти СОТ, пандемія COVID-19 спустошила торгівлю одними товарами та стимулювала торгівлю іншими. Відтак торгівля сільськогосподарською продукцією в другому кварталі зазнала падіння меншою мірою, ніж в середньому у світі (-5% проти -21%), оскільки харчова продукція є необхідністю, і її продовжують виробляти та відвантажувати навіть в найсуворіших умовах ізоляції. Тим часом торгівля паливом і продуктами гірничодобувної промисловості різко впала (-38%), оскільки ціни впали, а люди стали менше споживати через обмеження на поїздки.
В підсумку варто зазначити, що, згідно з даними СОТ, у 2021 році у всіх регіонах очікують істотне відсоткове зростання обсягів експорту та імпорту, але слід зазначити, що це зростання буде відбуватися за межами скороченої бази. Таким чином, навіть великі відсоткові зміни не зможуть привести до поліпшення матеріальних умов. Наприклад, очікується, що імпорт в Азію і Південну Америку виросте на 6,2% і 6,5% відповідно у 2021 році, але зростання в Азії настане слідом за скромним зниженням на 4,4% в поточному році, в той час, як в Південній Америці відбудеться різке падіння на 13,5% у 2020 році. У такому випадку імпорт в Азію істотно відновиться, в той час, як торгівля Південної Америки все ще буде перебувати в глибокому спаді.
