Вторгнення росії в Україну: демографічна ситуація та перспективи міграції населення
До широкомасштабного вторгнення росії в Україну чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 лютого 2022 року становила 41130,4 тис. осіб.
Про це повідомляє Держстат. У січні 2022 року загальне скорочення чисельності населення становило 36,9 тис. осіб.
Згідно з даними Організації Об'єднаних Націй (ООН), упродовж першого місяця війни росії проти нашої держави, країну залишили понад 3,6 млн українців. Внутрішньо переміщеними особами в Україні стали ще 7 млн. осіб, повідомляють в ООН.
За словами Верховного комісара ООН у справах біженців Філіппо Гранді, нинішній відтік біженців з України є «найінтенсивнішою кризою біженців у Європі з часів Другої світової війни».
Верховний комісар ООН у справах біженців очікує, що це далеко не фінал міграції до сусідніх країн громадян України, а лише початок, оскільки бойові дії продовжуються.
Ми вирішили висвітлити, як війна росії проти України впливає та вплине на демографічну ситуацію в країні, а відтак, на її економічний потенціал.
Демографічна ситуація у січні 2022 року
Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 лютого 2022 року становила 41130,4 тис. осіб, йдеться у повідомленні Держстату.
Рисунок 1 - Чисельність наявного населення (за оцінкою на 1 число відповідного місяця, тис. осіб)
Джерело: ДССУ.
Згідно з даними (рис. 1), загальне скорочення чисельності населення у січні 2022 року склало 36,9 тис. осіб.
Таблиця 1 - Основні демографічні показники, осіб
Джерело: ДССУ.
Згідно з даними таблиці, кількість померлих над кількістю живонароджених суттєво перевищувала: на 100 померлих – 32 живонароджені, йдеться у повідомленні. Однак це відображає демографічну тенденцію багатьох сучасних країн.
Оцінка міграції населення України та прогноз
За даними Організації Об'єднаних Націй, протягом першого місяця вторгнення росії в Україну, залишили свої домівки понад 3,6 млн біженців, ще 7 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами в Україні.
Верховний комісар ООН у справах біженців (ВКСБ ООН) Філіппо Гранді зазначив, що нинішній відтік населення з України «це найбільш інтенсивна криза біженців у Європі з часів Другої світової війни». Філіппо Гранді висловив очікування, що до чотирьох мільйонів осіб переїдуть з України до сусідніх країн, оскільки війна продовжується.
За словами єврокомісара з антикризового управління Янеза Ленарчича, ця кількість, ймовірно, досягне приблизно 7 мільйонів осіб.
Про це повідомляє IHS Markit. Найбільший безпосередній вплив цього руху припадає на сусідні з Україною країни, де більшість українців прибувають до Польщі, а також до Угорщини, Молдови, Румунії та Словаччини. На відміну від ситуації з близькосхідними мігрантами, що застрягли на білорусько-польському кордоні наприкінці 2021 року, або прибуття нелегальних мігрантів до Європи у 2015 році, незабаром після вторгнення росії, уряди Європейського Союзу (ЄС) негайно запропонували захист та житло українським біженцям.
Європейська комісія 27 лютого оголосила, що всі країни ЄС прийматимуть українських біженців на три роки без подання заяви про надання притулку. Українці перетинають кордон через звичайні пункти пропуску через безвізовий доступ до Шенгенської зони з 2017 року.
Польща, яка досі приймала більшість українських мігрантів, до війни чекала до мільйона осіб. Таку кількість було досягнуто 6 березня, через 11 днів після початку вторгнення, і щодня прибувало дедалі більше людей. Вплив на державні ресурси та потенціал країни, ймовірно, буде пом'якшений виділенням 500 мільйонів євро (551 мільйон доларів США) із фінансування ЄС на гуманітарну допомогу. Проте великі потоки людей, що обумовлює тривалий час очікування на польсько-українському кордоні (до 72 годин), продовжуватиме збільшувати кількість перетинів до Словаччини та Угорщини.
Словаччині, зокрема, ймовірно, буде важко прийняти велику кількість прибулих, оскільки влада спочатку була готова тільки до прибуття близько 30 тис. осіб.
Наразі кількість прибулих вже суттєво перевищила очікувану місткість, а матеріально-технічну організацію, транспорт та розміщення забезпечили переважно словацькі добровольці. В результаті відсутність координації та готовності з боку держави збільшується ризик опортуністичної та організованої злочинності, включаючи торгівлю людьми.
В IHS Markit нагадують, що Словаччина тривалий час була транзитним пунктом для торгівлі жінками та дітьми, особливо на кордоні з Україною.
З не слов'яномовних країн Румунія та Молдова, напевно, відреагують на десятки тисяч прибулих переважно внаслідок швидкого нарощування потенціалу для їх прийому на тривалий період. Однак, вони, ймовірно, боротимуться з цим, попри поточні ініціативи груп громадянського суспільства та некомерційних організацій, а також розподіл фондів ЄС для компенсації витрат уряду, зазначають аналітики.
Потоки біженців, що перетинають національні кордони на автомобілях, автобусах та пішки, а також пріоритет, що віддається пасажирським перевезенням на більшості прикордонних переходів, як і раніше, викликатимуть затримки наземного руху вантажів, насамперед у західному напрямку з України. Згідно з повідомленнями національних ЗМІ та неофіційними даними, затримки становлять до 72 години на польсько-українському кордоні та 35 годин на словацько-українському кордоні. Переміщення мігрантів з Молдови до Румунії та Румунії до Болгарії також може призвести до затримок на дорогах від декількох годин до декількох днів. Навіть після того, як приплив біженців зменшиться, наземні вантажі, швидше за все, залишаться із затримками, не в останню чергу через високий рівень оглядів та велику присутність військових та охоронців на українських кордонах.