ВВП України: фактори та прогноз
У 2021 році, за оцінками аналітиків регулятора, економіка зросла на 3% завдяки сталому споживчому попиту, збільшенню інвестицій та рекордному врожаю.
Про це повідомляє пресслужба Нацбанку. Відновлення економіки стримувалося низкою факторів, з-поміж яких – тиск з боку високих цін на енергоресурси та сировину, а також їх дефіцит, вплив низького врожаю 2020 року, повільніше, ніж очікувалося, відновлення сектору послуг, обмежені потужності виробництва, зокрема через проведення ремонтів, стрімкіша фіскальна консолідація.
Ми вирішили висвітлити потенціал української економіки випуску в умовах дії низки факторів на траєкторії всього прогнозного горизонту.
Зростання реального ВВП
У 2021 році економіка відновлювалася нижчими, ніж очікувалося, темпами, попри рекордні врожаї. Ключовими проблемами слабшого зростання – недоінвестування в попередні періоди, високі ціни та дефіцит сировини та енергоресурсів, наслідки чого відчуватимуться й у 2022-2023 роках, зазначають в Нацбанку.
Рисунок 1 - Реальний ВВП, % р/р
Джерело: НБУ.
Згідно з оцінками Нацбанку, зростання реального ВВП у 2021 році було стриманим (3.0%), попри низьку базу порівняння торік. Як наслідок, економіка все ще не відновилася до допандемічного рівня.
Драйвери зростання ВВП
У IV кварталі основним драйвером зростання економічної активності було сільське господарство. Надолужені темпи збирання врожаю пізніх сільськогосподарських культур, зібрано рекордні врожаї соняшнику та кукурудзи.
Рисунок 2 - Зібраний урожай, обмолочені площі та врожайність окремих культур у 2021 році, % р/р
Джерело: НБУ.
Високі темпи зростання в сільському господарстві позначилися й на суміжних секторах – виробництві харчових продуктів, вантажних перевезеннях, гуртовій торгівлі. Через вищий, ніж очікувалося, урожай оцінку зростання реального ВВП у IV кварталі підвищено до 5% р/р (з 4.3% р/р у попередньому прогнозі).
Рисунок 3 - Внески категорій кінцевого використання в річну зміну реального ВВП, в. п.
Джерело: НБУ.
Суттєвішому поліпшенню оцінки ВВП у IV кварталі завадила низка чинників, які стримували відновлення в інших секторах економіки. Частина із цих чинників зумовила і слабше, ніж очікувалося, відновлення в попередньому кварталі (ВВП зріс лише на 2.7% р/р). Як наслідок, оцінка зростання реального ВВП за рік практично не змінилася у порівнянні з попереднім прогнозом Нацбанку.
Попри сприятливу зовнішню кон’юнктуру, повільно відновлювалася промисловість протягом всього року. Значною мірою це зумовлено складною ситуацією в енергетиці через критично низькі запаси енергетичного вугілля та надвисокі ціни на природний газ. Дефіцит коксівного вугілля обмежував виробництво коксохімічній промисловості та металургію. Рекордні ціни на природний газ впливали на випуск не лише тих видів діяльності, для яких він є сировиною (хімічна промисловість), а й енергоємних виробництв – металургії, виробництва будівельних матеріалів (скла, плитки, вогнетривких виробів) і навіть продукції с/г та харчової промисловості (тепличних овочів, цукру, олії та хліба).
Недоінвестування, зношеність фондів та слабке відновлення як фактори ВВП
Значний ступінь зношеності основних фондів унаслідок недоінвестування в попередні роки (про що свідчать значно нижчі темпи зростання інвестицій в Україні у порівнянні з середнім показником по регіону), зростання виробничих витрат, зокрема на сировину та енергоносії, з одночасною тенденцією у світі до посилення заходів боротьби з викидами зумовлювали необхідність проведення ремонтних робіт на багатьох промислових підприємствах. Це знижувало рівень ефективних потужностей та можливості нарощування виробництва. У другому півріччі додалося послаблення зовнішнього попиту на продукцію ГМК. Вимушені зупинки через аварійні ситуації та усунення їх наслідків спостерігалися в нафтопереробці.
Наслідки недоінвестування та зношеності матеріальних активів відчувалися і в інших видах діяльності, зокрема транспорті. Недостатність рухомого складу, особливо відчутного в період збору та реалізації врожаю, тенденція до погіршення оборотності залізничних вагонів у другому півріччі та подорожчання перевезень також позначалися на темпах відновлення економіки. Крім того, від’ємний внесок у зростання валової доданої вартості (ВДВ) транспорту мало подальше зниження обсягів транзиту газу.
Помірніше відновлювалися й сектори послуг. Їх також стримували збільшення виробничих витрат і подальші карантинні обмеження. Попри послаблення обмежень для вакцинованих осіб та осіб із негативним ПЛР-тестом, пристосування бізнесу та населення до роботи в умовах карантину (про що свідчили практично незмінні темпи зростання роздрібної торгівлі впродовж IV кварталу), карантин «червоних зон» тривав довше, ніж припускалося попереднім прогнозом Нацбанку. Також посилювали карантинні обмеження й інші країни. Зокрема, це призвело до сповільнення зростання обсягів перевезень у пасажирському транспорті.
Крім прямого впливу, карантинні обмеження також мали більш строкові ефекти на діяльність окремих секторів – через складнощі із залученням робочої сили та зростання витрат на неї.
Стрімкіша бюджетна консолідація була іншим чинником стриманого зростання в другому півріччі 2021 року. Зокрема, вона позначилася на валовій доданій вартості (ВДВ) низки бюджетних секторів, передусім державного управління та оборони та освіти. Також знизилися темпи зростання ВДВ охорони здоров’я.
Прогноз зростання реального ВВП
Прогноз зростання реального ВВП на 2022 рік переглянуто з 3.8% до 3.4%. Економіку підтримають споживчий попит і все ще доволі сприятливі умови торгівлі. Натомість вагомим стримуючим чинником залишатиметься напружена геополітична ситуація, що негативно впливатиме на інвестиційні рішення. Крім того, попри поступове згасання пандемії, наслідки коронакризи залишатимуться доволі відчутними. Порівняно високі ціни на енергоносії та дефіцит окремих видів сировини, передусім у першому півріччі, також обмежуватимуть потенціал зростання.
Частково дія цих обмежуючих факторів, проявлятиметься й у 2023 році. Попри те, що базовий прогноз припускає поступове зниження премії за ризик з ІІ кварталу поточного року, наслідки поточної геополітичної напруженості проявлятимуться та у 2023 році через його негативний вплив на інвестиційний процес у 2022 році.
У 2023–2024 роках зростання реального ВВП прискориться відповідно до 3.7% та 4%. Цьому має посприяти стабілізація геополітичної ситуації протягом 2022 року, подальше зростання світової економіки та збереження доволі сприятливих умов торгівлі. Позитивний вплив матиме й поширення вакцинації, що сприятиме остаточному вичерпанню негативних ефектів пандемії, подальшому налагодженню ланцюгів виробництва та поставок. Це зумовить нарощування виробництва та пожвавить інвестиційну діяльність в Україні. Приватне споживання, попри певне сповільнення, залишатиметься однією з найстійкіших компонентів ВВП завдяки подальшому зростанню доходів та поширенню кредитування.
Монетарна політика Нацбанку, попри її посилення на прогнозному горизонті, не буде перешкодою економічному зростанню. По-перше, гнучкість ІТ дає змогу більш тривалий час відхилятися інфляції від цілі для забезпечення стимулів для економічного зростання. По-друге, політика регулятора сприятиме забезпеченню макроекономічної стабільності та мінімізації занепокоєння інвесторів, що дасть змогу зберегти приплив іноземного капіталу в Україну.
В підсумку варто зазначити, згідно з прогнозом Нацбанку, приватне споживання залишиться стійким та підтримуватиме зростання економіки, а відновлення інвестування відіграватиме вагому роль у зростанні потенціалу економіки. Внутрішній попит зумовить нарощування імпорту, а на динаміку експорту істотно впливатимуть коливання врожайності.
Зростання потенційного ВВП прискориться завдяки відновленню інвестицій та поверненню населення до робочої сили. У 2022 році розрив ВВП знову стане від’ємним і тривалий час не закриватиметься, що підтримуватиме дезінфляцію. Попри це, завантаженість секторів економіки стане більш рівномірною. Так, жорсткіша монетарна політика на прогнозному горизонті сприятиме охолодженню секторів, які підживлювалися перегрітим споживанням та імпортом. Водночас сектори, діяльність у яких усе ще стримувалася карантинними обмеженнями, зростатимуть швидше завдяки скасуванні цих обмежень.