У 2020 році прогноз реального ВВП залишається незмінним (-6%): більш інтенсивне, ніж очікувалось, відновлення попиту та інвестицій компенсується гіршим врожаєм та меншим фіскальним імпульсом, зазначає Національний банк в інфляційному звіті.
У наступних роках зростання ВВП відновиться на рівні 4% за умов відсутності жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі.
ВВП України: попит та випуск
Через глобальну кризу та карантинні обмеження для подолання пандемії у 2020 році ВВП України скоротиться на 6%, але відновить зростання на рівні приблизно 4% у наступні роки.
Рисунок 1 - Реальний ВВП, % р/р
Джерело: НБУ, ДССУ.
Більшість економічних агентів значною мірою вже адаптувалися до діяльності в умовах карантинних обмежень, спрямованих на подолання наслідків пандемії, зазначають в НБУ. Відповідно, вже з третього кварталу 2020 року на тлі м’якої фіскальної та монетарної політики спостерігається часткове відновлення економічної активності, а також поліпшення споживчих настроїв.
У своїх прогнозах Нацбанк зазначає, що від карантинних обмежень найменше постраждають виробничі сектори, зокрема промисловість та сільське господарство. Проте гірші погодні умови зумовлять менші обсяги врожаю зернових, що стримуватиме зростання доданої вартості агросектору.
В інших експортоорієнтованих галузях, зокрема в металургії, повноцінне відновлення очікується вже в наступному році разом зі зростанням світового попиту.
Сектор послуг та транспорт (зокрема авіаційний), які найбільше постраждали від карантинних обмежень, протягом найближчих кварталів ще не зможуть повернутися до докризового рівня, зважаючи на продовження адаптивного карантину.
Рисунок 2 - Внески в річну зміну реального ВВП за категоріями кінцевого використання, в. п.
Джерело: НБУ.
Через високий рівень невизначеності найближчим часом населення та бізнес будуть все ще досить стриманими у своїх споживчих та інвестиційних рішеннях. Відповідно відновлення економіки стримуватиметься все ще пригніченим споживчим та інвестиційним попитом.
В НБУ прогнозують, у середньостроковій перспективі українська економіка зростатиме завдяки відновленню зовнішнього попиту, збільшенню реальних доходів населення, поліпшенню споживчих настроїв та зростанню кредитної активності. Водночас зміни окремих споживчих уподобань та бізнес-процесів в економіці під час карантину формуватимуть нові виклики на ринку праці разом із новими напрямами бізнесу, що згодом сприятиме зростанню зайнятості.
Драйвер економічного зростання
Основним драйвером росту ВВП у 2021–2022 роках буде приватне споживання, зазначають в НБУ.
Рисунок 3 - Компоненти ВВП за категоріями кінцевого використання, % р/р
Джерело: НБУ.
Серед усіх компонент ВВП під час кризи 2020 року найменше скоротяться споживчі витрати (близько 1%). Попри негативний вплив карантинних обмежень на ринок праці, що викликало різке підвищення рівня безробіття у другому кварталі, зростання заробітних плат хоч і уповільнилося, проте тривало навіть в умовах кризи.
У 2021 році номінальна заробітна плата зросте (на 16%) як результат відновлення економіки та підвищення мінімальної заробітної плати згідно з намірами уряду. Відповідно приватне споживання (+7%) стане основним драйвером зростання ВВП у наступному році. Водночас рівень безробіття поступово повертатиметься до нейтрального рівня. Таке повернення уповільниться через реакцію бізнесу на підвищення мінімальної заробітної плати. У 2022 році темпи зростання заробітних плат уповільняться, проте вихід з кризи та відновлення споживчих настроїв сприятиме зростанню приватного споживання більшими темпами, ніж ВВП.
Під час кризи на тлі погіршення фінансових результатів та зростання невизначеності бізнес природньо призупиняє інвестиційну діяльність та здійснює видатки на більш нагальні потреби. Унаслідок цього інвестиційна діяльність у 2020 році скоротиться (на 16%). Частково вона підтримуватиметься державними інвестиціями в дорожнє будівництво, на яке в поточному році, крім ресурсів Дорожнього фонду, урядом виділено додаткові кошти.
У 2021 році прогнозується відновлення зростання інвестиційної діяльності (на 14%) на тлі поступового виходу світової економіки з кризи, відновлення кредитної активності, зростання доходів бізнесу та поліпшення епідемічної ситуації. Водночас значне зростання видатків на оплату праці стане стримуючим фактором для активнішого нарощування інвестицій бізнесом. Крім того, це знижуватиме конкурентоспроможність української економіки та буде одним із факторів уповільнення її зростання до 3.8% у 2022 році.
Значний додатний внесок чистого експорту у ВВП у 2020 році сформується завдяки суттєвішому скороченню фізичних обсягів імпорту, ніж експорту. Падіння імпорту в поточному році оцінюється в 10%. Суттєве зниження попиту на імпортовані товари зумовлене пригніченою інвестиційною активністю та погіршенням споживчих настроїв під час кризи. Скорочення енергетичної складової визначається зменшенням потреби в імпорті газу через високі перехідні запаси в сховищах із попереднього опалювального сезону. Імпорт послуг знизиться через вплив карантинних обмежень на міжнародний туризм.
З 2021 року внесок чистого експорту у ВВП знову стане від’ємним. Завдяки відновленню української та світової економіки очікується зростання обсягів як експорту, так і імпорту. Підвищиться потреба в інвестиційному імпорті, а споживчий імпорт та закордонні подорожі стимулюватимуться прискоренням зростання реальних доходів населення та поліпшенням споживчих настроїв. Нарощенню експортних поставок сприятимуть відновлення світового попиту на сировинні товари, зокрема металургійну продукцію, добрива, а також збільшення виробництва сільськогосподарської продукції.
Відновлення внутрішнього та зовнішнього попиту
Потенційний ВВП призупинив зростання у 2020 році через зменшення внесків капіталу, зокрема інвестицій в основний капітал, та зниження продуктивності праці. Запровадження жорстких карантинних обмежень позначилося на зниженні інвестиційної активності та виведенні деяких виробничих потужностей з експлуатації через їх недозавантаження внаслідок скорочення внутрішнього попиту.
Рисунок 4 - Реальний та потенційний ВВП, %, р/р
Джерело: розрахунки НБУ, ДССУ.
У другому кварталі 2020 року від’ємний розрив ВВП зріс до 12% і зумовлювався жорсткими карантинними обмеженнями, що позначилися на стрімкому падінні реального ВВП. Починаючи з другого півріччя 2020 року розрив ВВП поступово скорочуватиметься завдяки відновленню зовнішнього та внутрішнього попиту на тлі зростання економічної активності та збільшення доходів населення.
В підсумку варто зазначити, у 2021-2022 роках очікується відновлення зростання потенційного ВВП унаслідок збільшення завантаженості виробничих потужностей. Підвищуватиметься також й продуктивність праці завдяки оптимізації виробничих процесів на тлі запровадження гнучкого графіка роботи на багатьох підприємствах, а також конвергенції економіки до рівня більш розвинених країн.
