З третьої спроби Верховна Рада 17 вересня проголосувала кандидатів до конкурсної комісії з відбору на посаду керівника Антикорупційної Спеціалізованої прокуратури.
Очільник САП – ключова фігура в системі органів по боротьбі з корупцією в Україні. І відбирати претендентів на цей пост повинні люди з високим моральним обличчям та відповідним досвідом у сфері протидії корупції.
Захід вважає голосування в Раді наступом на антикорупційні органи. І нагадує про те, що перспективи співпраці з Україною, її фінансова підтримка і навіть безвізовий режим з Європейським Союзом залежать від боротьби з корупцією. Чи справді ситуація навколо САП загрожує безвізу, розбираємося детальніше.
Вибори голови САП і претензії Заходу
Спеціалізована Антикорупційна прокуратура займається тим, що процесуально забезпечує роботу прокурорів НАБУ щодо притягнення до відповідальності топ-корупціонерів України. Посада голови САП - вельми значуща в будь-якій справі Бюро, відповідно конкурсний відбір кандидатів повинен проходити публічно, викликати довіру та відповідати українським законам.
Процедурно керівника САП обирає комісія, що складається з 4 членів від Ради прокурорів і 7 членів, делегованих Верховною Радою. Згідно із законом, кандидати повинні мати значний досвід роботи в сфері антикорупційної діяльності.
Але обрані 17 вересня делегати таким досвідом та якостями не володіють, впевнені експерти.
Відповідно, реакція Заходу цілком виправдана. На етапі формування спецкомісії народні депутати порушили закон і домовленості, які діють між Україною, ЄС, МВФ, Світовим Банком та іншими партнерами-кредиторами.
Необхідність вибору нового головного спецпрокурора продиктована відставкою Назара Холодницького, який до цього очолював САП.
За кого проголосували депутати
17 вересня, а це була третя спроба, парламентарії 239 голосами «за» підтримали 7 кандидатур з числа представників «Слуги народу», ОПЗЖ, груп «Довіра» та «За майбутнє». Власне, саме голосування відбулося завдяки «коаліції» цих фракцій і груп.
До конкурсної комісії для вибору керівника САП були делеговані: Євген Соболь, Олексій Дрозд, В'ячеслав Навроцький (СН), Андрій Гуджал (ОПЗЖ), Богдан Романюк (Довіра), Катерина Коваль та Олена Бусол (За майбутнє).
Останню групу пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським, за ОПЗЖ стоять російські інтереси Віктора Медведчука, а «Довіру» називають сателітом пропрезидентської «Слуги». Платформа «Чесно» вказує на те, що більшість членів цих депутатських груп є фігурантами антикорупційних розслідувань.
Іронія в тому, що представники цих сил наділяються правом обрання керівника спецпрокуратури у сфері протидії корупції. А так як за парламентом встановлено більшість членів конкурсної комісії, є ризики вибору лояльної до певних кіл фігури на пост очільника САП. Це і турбує Захід, рівно, як і відкат антикорупційних зусиль України.
Чи існують загрози безвізовому режиму?
На рішення 17 вересня ЄС і США відреагували спільним зверненням:
Цей дипломатичний тон можна інтерпретувати як меседж Заходу про те, що його підтримка України не є безумовною. Саме в цьому пасажі мови про скасування безвізу не йде, але партнери попереджають про важливість незалежних антикорупційних органів.
Реакцією МВФ на події навколо САП стало нагадування Києву про зобов'язання:
У разі непрозорого конкурсу з САП або вибору кандидата з сумнівною репутацією МВФ, як і інші кредитори, які спираються на думку Фонду, можуть призупинити виділення Україні фінансової допомоги.
Тему скасування безвізу підняла депутат Європарламенту від Німеччини Віола фон Крамон:
Раніше про загрози скасування безвізу заявляв посол ЄС в Україні Матті Маасікас:
Разом з тим, представники української влади не бачать причин для скасування вільного режиму з ЄС. Глава фракції «Слуги народу» Давид Арахамія вважає заяву про погрози безвізу «чутками»:
Аналогічну позицію висловлював і президент Володимир Зеленський, вважаючи, що про погрози скасування безвізового режиму кажуть «деякі українські політики», ігноруючи факт звернення європейців. 19 вересня Віола фон Крамон повторила свій меседж на адресу влади:
Фінансові та політичні наслідки – дуже ймовірно, про це Європа і США заявили твердо. Цієї думки дотримуються багато експертів. Однак що стосується конкретно безвізу – на поточному етапі попередньої процедури відбору в САП його скасування не є на часі.
Законодавство ЄС передбачає узгодження подібних рішень на рівні країн-членів Євросоюзу, і ці процедури – досить громіздкі, щоб бути прийнятими «тут і зараз». Захід спостерігатиме за тим, як пройде сам конкурс на головного спецпрокурора, і на його підставі прийме подальші рішення. Або «пробачити» Києву порушення процедур, або ініціювати санкції, включаючи скасування безвізу.
На закінчення хочеться звернути увагу ту обставину, що сам факт того, як дипломатична і стримана в оцінках Європа заявила про загрозу безвізовому режиму, говорить не на користь довіри між Україною і Заходом. І цей сигнал Володимир Зеленський зобов'язаний почути правильно з відповідними висновками, якщо, як він сам запевняє, Київ залишається відданим проєвропейському і прозахідному курсові.