З третьої спроби Верховна Рада 17 вересня проголосувала кандидатів до конкурсної комісії з відбору на посаду керівника Антикорупційної Спеціалізованої прокуратури.
Очільник САП – ключова фігура в системі органів по боротьбі з корупцією в Україні. І відбирати претендентів на цей пост повинні люди з високим моральним обличчям та відповідним досвідом у сфері протидії корупції.
Захід вважає голосування в Раді наступом на антикорупційні органи. І нагадує про те, що перспективи співпраці з Україною, її фінансова підтримка і навіть безвізовий режим з Європейським Союзом залежать від боротьби з корупцією. Чи справді ситуація навколо САП загрожує безвізу, розбираємося детальніше.
Вибори голови САП і претензії Заходу
Спеціалізована Антикорупційна прокуратура займається тим, що процесуально забезпечує роботу прокурорів НАБУ щодо притягнення до відповідальності топ-корупціонерів України. Посада голови САП - вельми значуща в будь-якій справі Бюро, відповідно конкурсний відбір кандидатів повинен проходити публічно, викликати довіру та відповідати українським законам.
Процедурно керівника САП обирає комісія, що складається з 4 членів від Ради прокурорів і 7 членів, делегованих Верховною Радою. Згідно із законом, кандидати повинні мати значний досвід роботи в сфері антикорупційної діяльності.
Але обрані 17 вересня делегати таким досвідом та якостями не володіють, впевнені експерти.
«Ще складніше буде вибрати з числа цієї сімки голову комісії, адже закон вимагає призначити його за квотою ВР і висуває ще більш жорстку вимогу: це повинен бути «загальновизнаний і авторитетний експерт, який має багатий досвід, зацікавленість або відомий своїми діями на підтримку боротьби з корупцією». Такого серед призначенців просто немає»
Відповідно, реакція Заходу цілком виправдана. На етапі формування спецкомісії народні депутати порушили закон і домовленості, які діють між Україною, ЄС, МВФ, Світовим Банком та іншими партнерами-кредиторами.
Необхідність вибору нового головного спецпрокурора продиктована відставкою Назара Холодницького, який до цього очолював САП.
За кого проголосували депутати
17 вересня, а це була третя спроба, парламентарії 239 голосами «за» підтримали 7 кандидатур з числа представників «Слуги народу», ОПЗЖ, груп «Довіра» та «За майбутнє». Власне, саме голосування відбулося завдяки «коаліції» цих фракцій і груп.
До конкурсної комісії для вибору керівника САП були делеговані: Євген Соболь, Олексій Дрозд, В'ячеслав Навроцький (СН), Андрій Гуджал (ОПЗЖ), Богдан Романюк (Довіра), Катерина Коваль та Олена Бусол (За майбутнє).
Останню групу пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським, за ОПЗЖ стоять російські інтереси Віктора Медведчука, а «Довіру» називають сателітом пропрезидентської «Слуги». Платформа «Чесно» вказує на те, що більшість членів цих депутатських груп є фігурантами антикорупційних розслідувань.
«Зеленський свідомо штовхає країну на співпрацю з проросійськими силами і розрив відносин із Заходом. Сьогоднішнє рішення парламенту створило в Раді нову проросійську коаліцію»
Іронія в тому, що представники цих сил наділяються правом обрання керівника спецпрокуратури у сфері протидії корупції. А так як за парламентом встановлено більшість членів конкурсної комісії, є ризики вибору лояльної до певних кіл фігури на пост очільника САП. Це і турбує Захід, рівно, як і відкат антикорупційних зусиль України.
Чи існують загрози безвізовому режиму?
На рішення 17 вересня ЄС і США відреагували спільним зверненням:
Цей дипломатичний тон можна інтерпретувати як меседж Заходу про те, що його підтримка України не є безумовною. Саме в цьому пасажі мови про скасування безвізу не йде, але партнери попереджають про важливість незалежних антикорупційних органів.
Реакцією МВФ на події навколо САП стало нагадування Києву про зобов'язання:
«Створення ефективних антикорупційних структур було і залишається найбільш важливою основою для співпраці між МВФ та Україною. Незалежність і цілісність НАБУ, САП і ВАКС є необхідною умовою реалізації поточної програми МВФ»
У разі непрозорого конкурсу з САП або вибору кандидата з сумнівною репутацією МВФ, як і інші кредитори, які спираються на думку Фонду, можуть призупинити виділення Україні фінансової допомоги.
«Поки не завершиться процедура відбору нового керівника САП, немає сенсу розраховувати ні на новий транш МВФ (за програмою Фонду нам ще доступні $2.9 млрд), ні на набагато дешевші кошти макрофінансової допомоги ЄС (600 млн євро). В обох програмах незалежність антикорупційних органів серед ключових індикаторів, і вже прозвучали однозначні сигнали, тут поступок не буде»
Тему скасування безвізу підняла депутат Європарламенту від Німеччини Віола фон Крамон:
«У той час як міжнародне співтовариство зайняте Білоруссю, уряд України спішно проштовхує кандидатів, яким не вистачає досвіду і сумлінності до відбору керівника САП. Це так не пройде. Український уряд ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС та подальший транш допомоги в розмірі 1,5 млрд євро»
Раніше про загрози скасування безвізу заявляв посол ЄС в Україні Матті Маасікас:
«Боротьба з корупцією за допомогою сильних і незалежних інститутів є центральною частиною співробітництва між ЄС та Україною у сферах від безвізового режиму до макрофінансової допомоги»
Разом з тим, представники української влади не бачать причин для скасування вільного режиму з ЄС. Глава фракції «Слуги народу» Давид Арахамія вважає заяву про погрози безвізу «чутками»:
«Я вам нагадую, що у нас є асоціація з ЄС – там сотні, а то й тисячі документів, які ратифіковані. Там ніякого САП немає, там є незалежність антикорупційної структури, ми це підтримуємо і будемо цього дотримуватися»
Аналогічну позицію висловлював і президент Володимир Зеленський, вважаючи, що про погрози скасування безвізового режиму кажуть «деякі українські політики», ігноруючи факт звернення європейців. 19 вересня Віола фон Крамон повторила свій меседж на адресу влади:
«Це саме те, що я сказала раніше, пане Арахамія. Прислухайтеся до цього повідомлення Євросоюзу, тому що наслідки для вашої країни хорошими не будуть»
Фінансові та політичні наслідки – дуже ймовірно, про це Європа і США заявили твердо. Цієї думки дотримуються багато експертів. Однак що стосується конкретно безвізу – на поточному етапі попередньої процедури відбору в САП його скасування не є на часі.
Законодавство ЄС передбачає узгодження подібних рішень на рівні країн-членів Євросоюзу, і ці процедури – досить громіздкі, щоб бути прийнятими «тут і зараз». Захід спостерігатиме за тим, як пройде сам конкурс на головного спецпрокурора, і на його підставі прийме подальші рішення. Або «пробачити» Києву порушення процедур, або ініціювати санкції, включаючи скасування безвізу.
На закінчення хочеться звернути увагу ту обставину, що сам факт того, як дипломатична і стримана в оцінках Європа заявила про загрозу безвізовому режиму, говорить не на користь довіри між Україною і Заходом. І цей сигнал Володимир Зеленський зобов'язаний почути правильно з відповідними висновками, якщо, як він сам запевняє, Київ залишається відданим проєвропейському і прозахідному курсові.
