Вибори у Гонконзі: перемога демократії, яка загрожує світовою катастрофою
Півроку масових протестів у Гонконзі завершилися нищівною поразкою лояльних Пекіну політсил на виборах у автономії. 86,6% виборців виступили проти подальшої експансії Китаю на місцеву демократію, однак виявилося, що для «світових демократій» їхня боротьба не представляє ніякого інтересу.
Як повідомляє ВВС, за попередніми даними, на минулих 24 листопада місцевих виборах прихильники демократичних сил отримали 278 місць з 452 у міських радах, і взяли більшість в 17 з 18 округів. Лояльні Китаю кандидати провалилися як в бідних, так і багатих кварталах, як в районах, схильних до протестів, так і там, де їх не було, в центральних районах міста і передмістях. Місцева влада змінилися повністю, лояльному Пекіну табору вдалося отримати тільки 42 місця в порівнянні з 292 до виборів. «Абсолютна політичне знищення про-пекінського табору» - так Стівен МакДонелл, кореспондент BBC China, описав результат виборів. Оглядач Том Мітчелл з Financial Times назвав результати голосування «лавиною розміром з Гімалаї».
Перемога без перемоги
Опозиція зупинятися на досягнутому не має наміру і на тлі ейфорії від перемоги закликає міську владу виконати вимоги, висунуті під час масових протестів, викликаних нині відкликаним законопроектом про екстрадицію засуджених з Гонконгу в материковий Китай. Вони полягають у скасуванні згаданого законопроекту, угоди не називати масові зіткнення 12 червня заворушеннями, амністії для заарештованих, яких з початку протестів затримали понад 5 тисяч, розслідування надмірного застосування сили поліцією. І головне - повернути жителям Гонконгу демократичні вибори. Адже сам по собі контроль над муніципальними радами нічого опозиції не дає, вони займаються місцевими справами і не можуть впливати на дії міської адміністрації. Фактично Гонконг - це не демократія, а олігархія, муніципальні ради є єдиними державними органами, члени яких обираються загальним голосуванням. А главу автономії - Головного міністра Адміністрації Гонконгу - обирає Комітет з виборів, що складається з 800 осіб, які представляють гонконгівську ділову еліту. Вона знаходиться під впливом КНР, і Пекін, який за угодою від 1997 року не повинен втручатися у внутрішні справи автономії, часто цей принцип порушує.
В результаті лідерам опозиції для відстоювання своїх вимог доведеться використовувати ті ж методи, що і до виборів - протест. А самі вибори послужили тільки показовим барометром того, на чиєму боці знаходиться переважна більшість населення.
Бомба, закладена під Китай
Як розповів National Interest китаєзнавець Гордон Чанг, недільні вибори завдали удару не тільки по позиціях прокитайської адміністрації Гонконга, але і самого лідера КНР Сі Цзіньпіна. Перш ніж стати головою КНР, він опікувався Гонконгом у Постійному комітеті Політбюро Комуністичної партії. З моменту вступу на посаду генерального секретаря в кінці 2012 року Цзіньпін продовжив свій жорсткий підхід щодо автономії, повністю підпорядкувавши центральній владі уряд Гонконгу. І провал на виборах можуть використати на підрив його позицій противники всередині китайської верхівки, яка залишається неоднорідною, незважаючи на десятиліття авторитарного правління Сі Цзіньпіна. Ще однією ознакою такої боротьби Гордон Чанг називає недавню публікацію в «Нью-Йорк Таймс» 403 сторінок документів, в яких детально описується переслідування компартією уйгурів і казахів у Сіньцзяні. Адже судячи за рівнем документів, їх джерело - представник вищого керівництва Китаю.
У такій ситуації для Сі Цзіньпіна залишається дуже обмежене поле для маневру. Подальше закручування гайок може призвести до вибуху в Гонконгу. Якщо цього не зробити і піти на поступки, населення материкового Китаю, яке може і не співчувати автономії, цілком надихнеться її прикладом. А колеги-лідери в Пекіні завжди будуть готові звинуватити Сі Цзіньпіна в слабкості.
Варіант - втеча
Незважаючи на ейфорію в таборі опозиції, багато її представників тверезо оцінюють свої можливості у протистоянні з Пекіном. Делегація гонконзьких демократичних активістів вже прибула в канадський Галіфакс в пошуках підтримки з боку США і колишньої метрополії. Як вказала виданню Politico представниця делегації Емілі Лау, «в автономії проживає більше 2 мільйонів британських громадян, і дуже багато з них дуже нервують і турбуються про своє майбутнє». Вона звинуватила лондонських політиків в тому, що вони кинули напризволяще мільйони людей, які виросли на території, коли вона була британською колонією, відібравши у них право на проживання в Сполученому Королівстві. Коли в 1997 році Гонконг був повернутий Китаю, його жителям надали «сурогатне» британське громадянство - «British National (Overseas)», і цей статус позбавляє їх права на проживання у Великобританії. Гонгконгці вимагають від Лондона розширити права британських національних (іноземних) паспортів, включивши право на проживання для всіх власників. Однак і прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, і лідер опозиційної Лейбористської партії Джеремі Корбін залишили ці заклики без відповіді.
Розмінна монета у торговельній війні
Конгрес США 21 листопада прийняв законопроект про права людини і демократії в Гонконзі, який зобов'язує адміністрацію Трампа застосувати санкції проти китайських чиновників за їхні дії проти автономії. Однак самі опозиціонери скептично розглядають перспективи цього закону. За словами Стіва Цанга, директора Китайського інституту SOAS, в разі ветування закону Трампом він «дасть Китаю дуже чіткий сигнал про те, що в кінці кінців він стане на бік Китаю, тому Китай може робити все, що захоче в Гонконзі». Сам американський президент сказав в телевізійному інтерв'ю напередодні виборів: «Ми повинні підтримати Гонконг, але я також підтримую президента Сі». В результаті автономія може стати ще однією розмінною фігурою в торговельній війні Трампа з Китаєм.
Нагадаємо, учасники протестів у Гонконзі виступають проти зростаючого впливу на місто Китаю, що порушує принцип «одна країна – дві системи». Протести почалися через закон, який дозволить екстрадицію місцевих засуджених у материковий Китай. Хоч адміністрація ухвалила рішення відкласти просування законопроекту та призупинити його, люди побоюються, що влада документ ухвалить.
1 жовтня у місті сталися найбільш жорсткі зіткнення демонстрантів з поліцією. В результаті сутичок поліцією вперше був убитий мітингувальник, і в подальшому запеклість вуличних боїв тільки зростала.