Видавали, щоб не повертати: половина банківських кредитів є непрацюючими

Видавали, щоб не повертати: половина банківських кредитів є непрацюючими

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Оцінюючи проблеми ринку кредитування України, Національний банк України проаналізував основні фактори дефолтів за корпоративними кредитами.

Зовнішні шоки, війна, втрата територій та ринків збуту  – чинники, які вкрай негативно вплинули на якість боргу. Але визначальними в перетворенні кредитів на непрацюючі стали саме внутрішні проблеми банківської системи, зазначає регулятор.

З основних негативних внутрішніх факторів НБУ вирізняє низькі кредитні стандарти, нехтування лімітами концентрації боргів, кредитування пов’язаних осіб та високий обсяг валютного кредитування – причини, які запустили механізм масових дефолтів корпорацій за боргами перед українськими банками.

НБУ наголошує, навіть у кредитуванні операційних компаній банки часто не  покладалися  на  офіційну  звітність.  Більше сто двадцяти боржників мали погані кредитні метрики в рік отримання позики.  Такий підхід негативно позначився на якості кредитних рішень.

Нагадаємо, станом на початок вересня 2017 року частка непрацюючих банківських кредитів дорівнювала 56,94%. НБУ зазначає, найбільшою часткою непрацюючих кредитів – 71,55% спостерігається у банках з державною часткою. При цьому в банківських установах з іноземним капіталом вона дорівнювала 47,06%, у банках з приватним капіталом – 25,55%, а у неплатоспроможних банках – 57,3%.

У загальному обсязі кредитів корпоративному сектору частка непрацюючих кредитів на звітну дату складала 58,21%, кредитів фізичним особам та фізичним особам-підприємцям – 55,61%, міжбанківських кредитів – 8,45%, кредитів органам державної влади та місцевого самоврядування – 1,39%.

Наразі статистика залишається невтішною — українські  банки  лідирують  за  часткою  непрацюючих кредитів  (NPLs)  у  світі. Станом на  01.04.2019 року  частка  непрацюючих кредитів  (NPLs) становила  51.7% кредитного  портфеля  платоспроможних  банків,  або 599 млрд грн. Корпоративні борги становлять – 85% NPLs.

Рисунок 1 – Частка непрацюючих кредитів

Джерело: Світовий банк, НБУ

Стрімке  зростання NPLs  почалося з середини  2014  року.  У 2017 році зафіксовано номінальний стрибок в результаті переходу на міжнародні стандарти оцінки непрацюючих активів.

Банківські установи визнавали реальну якість кредитів із запізненням. Таку проблему засвідчує наявність зростання  прострочень  за  кредитами,  які згодом перетворилися  в  NPLs.

Прострочений (що не діє, неробочий) кредит (також: «токсичні активи») – кредит, за яким не виконуються умови початкової кредитної угоди.

Як правило це означає прострочення платежів по сплаті кредитору відсотків за користування позиковими грошима або затримки повернення основного боргу.

У банківській сфері прострочення платежів вимірюється показником NPL (англ. Non-performing loan, дослівно – «непрацююча позика»), що показує сумарну величину термінової та простроченої заборгованості в кредитному портфелі (може поділятися за термінами). За визначенням МВФ, до «неробочих» відносяться позики, за якими виплата відсотків і основного боргу прострочена на 90 днів і більше, або є інші підстави сумніватися в тому, що виплати будуть здійснені в повному обсязі.

Велика кількість прострочених кредитів призводить до банкрутства.

Намагаючись  віддалити  збитки акціонерів,  фінустанови  проводили  короткострокові реструктуризації та капіталізували проценти.

Рисунок 2 – Розподіл непрацюючих кредитів за сумою боргу позичальника на 01.04.2019 року

Джерело: НБУ

НБУ оцінив чинники перетворення кредитів на NPLs для вибірки  з  699  корпоративних  позичальників.  Хоча  б  на одну  зі  звітних  дат  із  початку  2017  року  усі  вони  мали NPLs  на  понад  100 млн гривень.

Рисунок 3 – Аналіз факторів впливу на позичальника  з непрацюючими кредитами

Джерело: НБУ

Досліджувані  фактори пов’язані  з  зовнішніми  шоками  (Ф1-Ф3)  або  з  якістю управління  кредитними  ризиками  банків  (Ф4-Ф6),  що зображено на рисунку 3:

  • Знаходження позичальника  на незаконно контрольованих територіях,  або  на територіях, що зазнали руйнувань під час проведення антитерористичної операції (фактор відповідно позначено Ф1).
  • Позичальник належить до галузі, які постраждали внаслідок втрати ринку Росії  (машинобудування,  металургія, сиро-молочне виробництво тощо).
  • Істотні втрати від спаду внутрішнього попиту під час кризи (операції  з  нерухомістю,  будівництво, виробництво будматеріалів, автомобілів тощо).
  • Відсутність операційної  діяльності  при  отриманні кредиту. Критерії – у рік видачі кредиту боржник не мав  доходу  або  чистий  борг  перевищував  чистий дохід у понад 5 разів і показник суттєво не знижувався надалі.
  • Наявність операційної  діяльності,  але  неприйнятне боргове  навантаження  при  отриманні позики. Критерій  –  у  рік  отримання  кредиту  чистий  борг корпорації  перевищував  чистий  дохід  у  понад  2.5 рази,  водночас  чистий  борг  був  у  понад  7  разів вищий, ніж EBITDA.
  • Завищене боргове навантаження для боржників при отриманні позики  (крім  позичальників  з  ознаками факторів 4 або 5). Критерій – чистий борг у понад 5 разів вищий, ніж EBITDA.

В підсумку зазначимо, як зазначає НБУ, спусковим  гачком  для  кризи  в  банківській  системі  став зовнішній  шок.  Загалом  17%  NPLs  пов’язані  з  втратою територій,  ринків  збуту  або  падінням  внутрішнього попиту.  Зокрема  в  державних  банках  заборгованість  за кредитами, виданими на незаконно-підконтрольних територіях, перевищує 30 млрд гривень.

Однак визначальними для зростання обсягу NPLs стали дисбаланси  банківської  системи,  що накопичувалися роками.

Фактор відсутності операційної діяльності в позичальника був найвагомішим. Здебільшого такі компанії входили до непрозорих груп, яким було вигідно структурувати кредит у  такий  спосіб.  У  роботі  з  подібними  клієнтами  банки оцінювали  ризики  на  основі  управлінської  звітності  та сподівалися на якість застави або певні домовленості між власниками  банку  та  позичальника.  Часто  неопераційні компанії  отримували  кредити  від  пов’язаних  банків.

Зазвичай такі позики не мали прийнятного забезпечення. Більшість подібних кредитів з’явилася задовго до кризи. Після того, як НБУ посилив контроль за кредитуванням пов’язаних  осіб  та  розрахунком  резервів,  частина неопераційних боржників була заміщена новими.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!