Виїзд Тихановської до Литви – операція КДБ, а затримання членів ПВК «Вагнера» – спектакль для Заходу: опонент Лукашенка розкрив деталі

Кандидат у президенти Білорусі на виборах 2010 року Андрій Санніков заявив, що КДБ причетне до виїзду з країни опозиціонерки Світлани Тихановської і може використати її у майбутньому. А Україні не варто розраховувати на видачу членів російської ПВК «Вагнера, бо затримання бойовиків у Білорусі – це вистава, влаштована Лукашенком зі згоди Путіна.

Політик в інтерв’ю виданню «Главком» зазначив,що білоруські протести поки не пройшли точку неповернення, місцева опозиція не піде на силове загострення, а Олександр Лукашенко навряд попросить РФ про допомогу у придушенні акцій. Також Санніков пояснив, чому у Білорусі не створять аналогів «ЛДНР». Усе інтерв’ю за хвилину.

За виїздом Світлани Тихановської до Литви стоїть КДБ, спецоперація почалась ще із розмови у ЦВК, відеозвернення кандидатки зроблено під контролем КДБ і записувалось у Мінську. Тихановська «залишається у грі КДБ, не в нашій грі», бо виїхавши до Європи вона не заявила про тиск спецслужб. У майбутньому Тихановську можуть використати для організації фальшивого діалогу Лукашенка з опозицією - «діалогу,щоби просто запудрити мізки». Тихановська була єдиним нефейковим опозиціонером серед зареєстрованих ЦВК, тому її і підтримали.

Лукашенко навряд залучить російських силовиків до придушення протестів. «Бо це страшно. Хтозна з яким завданням вони приїдуть». Інформаційні закиди про присутність спецслужб РФ у Білорусі покликані сіяти страх.

Затримання бойовиків ПВК «Вагнера» є виставою, яку Лукашенко розіграв для Заходу зі згоди Путіна. «Не було ніякої конфронтації, це – спектакль, який переслідував три цілі»: 1) зменшити протести, 2) відкрити кримінальні справи проти «вагнерівців» і пов’язати їх з Тихановським і Статкевичем 3) продемонструвати Заходу, ніби Лукашенко бореться з РФ заради фінансування. Такі історії Лукашенко організовує постійно у критичних ситуаціях (наприклад, український джип зі зброєю, який намагався вторгнутись до Білорусі у 2017).

Білорусь бере участь у війні проти України, бо сотні бойовиків ПВК «Вагнера» потрапляють на Донбас із її території. «Вони спокійно приїжджають в Білорусь і їдуть звідси куди завгодно», їх чисельність сягає мінімум 750 осіб. Білорусь ніколи не видасть «вагнерівців» Україні. «Вони вже роз’їхалися по африках, або повернулися у Підмосков’я».

Протести у Білорусі набудуть жорсткого силового характеру лише за провокації влади. Опозиційне середовище стоїть на позиціях ненасилля. Придушення протестів не пройде безслідно для президента Олександра Лукашенка. «Він вже ступив на свій фінішний відрізок, який буде дуже коротким».

Відсутність лідера на протестах має плюси та мінуси: позитивне, що «народ взяв ситуацію в свої руки і не слухав» опозицію щодо згортання акцій, а мінус – складно координувати страйки, які безпечніші та ефективніші (робітникам простіше утримувати свої підприємства та оборонятись від силового вторгнення, це метод впливу на економіку, у Польщі та Чехословаччині революції почались зі страйків). Є імовірність, що Telegram- канали, які координують і висвітлюють протести, керуються ззовні. «Я бачив, як деякі не дуже розумні пропозиції корегувалися». Це питання варто дослідити уже після акцій.

Білоруські акції можна порівнювати з Майданом, однак є низка відмінностей: в Україні не було диктатури, лише спроби авторитаризму,  а у Білорусі протягом 24 років диктатура, яка існує «не завдяки підтримці Кремля, а завдяки благодушності Заходу». Світові лідери приїжджали на Майдан, підтримували його, а на жодну акцію у Білорусі не з’явились, бо ведуть бізнес з Лукашенком. Так вчинили екс-генсек Ради Європи Хав’єр Солану та Кетрін Ештон, парламентський заступник міністра конституційних справ. Ключовим гаслом у Білорусі є скидання Лукашенка, тоді як в Україні були і антиросійські, оскільки Янукович «пішов на змову з Кремлем». Білоруські протести ще не пройшли точку неповернення, як було в Україні 19 січня 2014 року.

Росії вигідно послаблення Лукашенка, «щоб забрати стратегічну власність на території Білорусі». Зокрема, калійні добрива та Мінський завод колісних тягачів, який потрібен РФ для ракет. У Кремлі є кілька центрів впливу, вони мають різні точки зору на Білорусь. «Я не бачив поки варіанту «однозначно підтримати Лукашенка» і «однозначно дозволити йому втримати владу».

У Білорусі неможливе утворення аналогів «ЛДНР», «бо у нас немає такого поділу, як в Україні», «Руского міра» у нас немає у такій присутності, як було на Донбасі. І проти білоруської мови немає такої ненависті, як було на Донбасі (проти української)». У іншому випадку загарбники зіштовхнуться з партизанською війною.