Використання праць Маркса як інструменту критичного аналізу культури позитивізму

Використання праць Маркса як інструменту критичного аналізу культури позитивізму

Остап Українець
Автор
Остап Українець
UA.NEWS
Поділитись:

За останні кілька днів мені трапилось кілька дуже полярних поглядів на Маркса як теоретика. Смію наголосити, тут – у повному відриві від політичних імплементацій його писань, котрі були і є приречені на тоталітаризм настільки, наскільки тоталітарною є кожна спроба збудувати утопію. Це аксіома.

Я розумію використання праць Маркса як інструменту критичного аналізу культури позитивізму і її відголосків аж до приходу постмодерну. Розумію, бо Маркс буквально творив на піку позитивізму. «Капітал» є політичним памфлетом нітрохи не менше, ніж «Державець» Мак’явеллі чи «Левіатан» Гоббса. З цими творами у нього значно більше спільного, ніж із «Кінцем laissez faire» і «Трактатом про гроші» Кейнса.

Тому я нітрохи не розумію неіронічне використання Маркса для пояснення сучасних економічних динамік. «Капітал», попри величезні кола на воді, є цілковито продуктом свого часу, реакцією на соціально-економічні пертурбації дев’ятнадцятого століття, непорівнювані абсолютно ні з чим у тогочасному європейському метанаративі. Додайте до цього те, що Маркс переїхав із технологічно відсталої на той час Пруссії до Англії, котра була в абсолютному аванґарді технологічного прогресу.

Цей поступ формував цілковито нову логіку економічних стосунків, у яких суспільство, переходячи від колонізації до глобалізації, неминуче зосереджувало передові технології в руках великої промисловости. Це був перехід від дарованої державою монополії на ренту до монополії на саме продукування благ, як майже відразу сталося з газифікацією та електрифікацією, оскільки цього вимагала економічна логіка відповідних технологій. Англія була буквально попереду всієї планети в в плані прогресу, і в плані його неминучих мінусів. Не один Маркс переживав шок від нової реальности. І «Капітал» є власне що рефлексією на цю нову сучасність. Нову для середини дев’ятнадцятого століття, нагадую. Нинішня реальність набагато, набагато складніша за ту, що описує Маркс. І намагатись пояснити її думками середини дев’ятнадцятого століття – це те саме, що прикладати книгу Об’явлення, написану в дуже конкретному соціальному, економічному та політичному контексті до сучасного світу і шукати знаки Звіра в штрих-кодах. Збіги, звісно, можна побачити, але це не означає, що вони там є.

Ще яскравішим прикладом незграбности такого підходу можна назвати «Походження видів» Дарвіна. Я страшенно раджу почитати цю книжку, але й пам’ятати, що з часів Дарвіна еволюційна біологія проверстала величезний шлях. При цьому переважно за рахунок нових знахідок, котрі існували і в часи Дарвіна, хоч і не були відомі, тобто йшлося про заповнення лакун і про вдосконалення системи знань. Суспільні динаміки з часів Маркса, хоч зберегли багато ключових рис, буквально змінилися самі собою. Змінилися до цілковитої невпізнаваности, при чому ще в період між початком Першої світової і кінцем Великої Депресії. Якщо базована на об’єктивних спостереженнях праця Дарвіна уже значною мірою неактуальна, уявіть наскільки відсталим від реальности є соціально-економічний трактат, написаний у прямому сенсі про незнайоме нам суспільство.

Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!