Сума та кількість безготівкових операцій із платіжними картками зросли більш ніж на третину. Про це повідомляє Нацбанк.
Загальна кількість безготівкових операцій та з отримання готівки з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за перше півріччя 2021 року становила 3 598,3 млн шт., а їхня сума – 2 305,9 млрд грн, йдеться у повідомленні регулятора. Проти торішніх показників ринку аналогічного періоду кількість та сума зазначених операцій зросли на третину (31,2% та 29,2% відповідно).
Безготівкові операції у першому півріччі 2021 року
У I півріччі поточного року безготівкові операції помітно переважали з-поміж усіх операцій з платіжними картками за кількістю та сумою.
Відтак майже 90% від загальної кількості операцій з платіжними картками дев’ять були безготівковими. Частка безготівкових операцій за сумою від усіх операцій із картками становила - 60,6%, йдеться у повідомленні. Варто зазначити, за підсумками аналогічного періоду торік ці показники становили 86,1% та 55,1% відповідно.
Загалом упродовж січня – червня 2021 року проти торішніх показників першого півріччя кількість безготівкових операцій із застосуванням платіжних карток зросла на третину (36%) й становила 3 220 млн шт., а сума збільшилася на 42% й досягла 1 398,2 млрд грн.
В Нацбанку зазначають, чверть безготівкових операцій здійснювалася внаслідок оплати товарів та послуг у мережі Інтернет.
Проведений аналіз в розрізі безготівкових операцій за їх видами свідчить, що упродовж шести місяців поточного року, як і раніше, найбільше операцій із використанням карток припадало на розрахунки в торговельних мережах – 51% (або 1 642 млн шт.) - за кількістю, а за сумою – на перекази з картки на картку – 43% (або 604 млрд грн).
За період січня – червня 2021 року середній чек однієї операції в торговельній мережі становив 231 грн (торік – 223 грн). Операції з переказу з картки на картку – 1 441 грн (торік – 1 420 грн).
У першому півріччі 2021 року середня сума операції в мережі Інтернет з оплати товарів та послуг становила 404 грн. Приблизно чверть від кількості та суми всіх безготівкових операцій з платіжною карткою у 2021 році здійснювалася в мережі Інтернет для оплати товарів і послуг (26% та 24% відповідно). Це майже 338,7 млрд гривень за січень – червень 2021 року, йдеться у повідомленні Нацбанку.
Токенізовані картки зросла майже на три чверті
Упродовж січня – червня 2021 року загальна кількість платіжних карток в Україні зросла на 4% та становила 76 млн шт. З цієї кількості 54,3% (41,3 млн шт.) використовувалися в червні поточного року для здійснення видаткових операцій.
Кількість безконтактних карток, які використовувалися для здійснення операцій у червні 2021 року, становить майже 15,1 млн шт.
Майже кожна десята активна платіжна картка, що використовувалася в червні – токенізована. Кількість токенізованих карток становить 4,8 млн штук, що проти торішніх показників в 1,7 раза більше.
У першому півріччі 2021 року сума операцій, яка здійснювалася за використанням токенізованих карток становила майже 268 млрд грн. Відповідно менше третини операцій у торговельних pos-терміналах за сумою та за кількістю здійснювалася з фізичним зчитуванням даних із носія картки (29,4%). Решта дві третини операцій – це безконтактні операції (операції з безконтактною карткою або за допомогою смартфонів та інших гаджетів), йдеться у повідомленні Нацбанку.
Розширення платіжної інфраструктури
Упродовж року інфраструктура для здійснення безготівкових розрахунків розширилася суттєво, йдеться у повідомленні. Відтак у порівнянні з січнем – червнем 2021 року кількість пунктів продажу, які приймають платіжні картки, збільшилася на 20% – до 356 тисяч.
Також в Україні майже на 20% протягом року зросла мережа торговельних pos-терміналів – до 406,4 тис. (у першому півріччі 2020 року – 360,6 тис.). З них близько 90% торговельних платіжних терміналів забезпечують можливість здійснення безконтактної оплати.
Варто зазначити, кількість платіжних терміналів (контактних та безконтактних) у розрахунку на 1 млн українців, які постійно проживають в Україні, станом на 01 липня 2021 року становила 10 тис. шт. (рік тому, 01 липня 2020 року – 8,5 тис. шт. на 1 млн населення).
Зростання безпеки платежів
Національна платіжна система «Український платіжний простір» завершила імплементацію технології EMV 3-D Secure версії 2.2.0.
Про це повідомляє Нацбанк. Відтак покупки в мережі Інтернет для власників карток ПРОСТІР наразі ставатимуть ще більш безпечними.
В Нацбанку зазначають, кількість та обсяги операцій у мережі Інтернет останнім часом постійно зростають, а пандемія лише пришвидшила цей процес. Тому підвищення рівня безпеки платежів стає вимогою часу для усіх учасників платіжного ринку. Саме впровадження технології EMV 3-D Secure стане новим важливим етапом розвитку національної платіжної системи та надасть її користувачам додатковий захист платежів, зазначив заступник Голови регулятора Олексій Шабан.
Варто зазначити, успішну імплементацію технології НПС «ПРОСТІР» було здійснено спільно з компанією Visiona sp. z o.o. Технологія представлена рішенням Directory Server, сертифікованим в EMVCo, та має відповідний лист-підтвердження (Letter of Approval).
Фахівці наголошують, EMV 3-D Secure повністю задовольняє вимоги європейської платіжної директиви PSD2 щодо використання суворої автентифікації та забезпечує надійний захист операцій електронної комерції. Завдяки впровадженню EMV 3-D Secure посилюється безпека платежів в Інтернеті.
Торговці зможуть забезпечити захист покупок як на вебсайтах, так і в мобільних застосунках. Це також має скоротити час покупок та кількість відмов, зазначають в Нацбанку.
Як свідчить практика, використання EMV 3-D Secure дозволяє підвищити рівень конверсії платежів, тобто збільшити частку успішних платежів. Відповідно це робить взаємодію із власниками карток ПРОСТІР більш вигідною для торговців.
В підсумку варто зазначити, технологія EMV 3-D Secure надає можливість використовувати автентифікацію на основі ризиків. Банки – емітенти карток ПРОСТІР завдяки цій технології зможуть отримувати від торговців та обробляти велику кількість даних, що допоможе їм краще зрозуміти платіжну поведінку своїх клієнтів та точніше оцінити потенційні ризики, поліпшуючи таким чином процес автентифікації.
