Виступ очільника МВФ: для приборкання пандемії й відновлення потрібен шанс та $550 млрд
Людям потрібно дати шанс, а саме ресурси та правильно вибудовані економічні політики, націлені на відновлення. Про це заявила у своєму вчорашньому виступі директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.
Виступаючи перед Групою Світового банку (WBG) вона зазначила, що «наші організації пов'язані між собою спільною історією і цінностями: обидві були засновані в поворотний момент світової історії після завершення глобальних конфліктів; обидві організації глибоко віддані досягненню миру і процвітання у всьому світі».
Утім, є небезпеки та виклики. Між країнами поглиблюються розбіжності за рівнем добробуту. Доступ до вакцин наразі отримали не всі й не скрізь. Занадто багато людей продовжують втрачати роботу й страждати від зростання бідності. Занадто багато країн залишаються позаду.
Від того, що ми зробимо сьогодні, буде залежати те, яким стане світ після кризи. Тому ми повинні вчинити так, як потрібно.
Передусім, це означає, що потрібно дати кожному шанс - шанс на щеплення, яку можна було б отримати повсюдно, щоб покласти край пандемії; а також шанс на майбутнє для вразливих людей і країн, щоб намітити шлях до всеосяжного і стійкого відновлення.
Окрім викликів пов’язаних з кризою системи охорони здоров’я Кристаліна Георгієва наголосила, що опираючись на опубліковані 30 березня результати нового дослідження МВФ, країнам з низькими доходами протягом п'яти років буде потрібно витратити приблизно $200 млрд лише для того, щоб впоратися з пандемією. Крім цього, вони потребуватимуть ще $250 млрд, щоб повернутися на шлях, який дозволить їм скоротити відставання від країн зі значно вищим рівнем доходів.
Ми вирішили висвітлити ключові тези із виступу директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої, яка повною мірою проливає світло на майбутні зміни продовж наступних 5 років.
Глобальні перспективи: розбіжності та невизначеність
У січні МВФ очікували, що зростання світової економіки у 2021 році складатиме 5,5%. Наразі в МВФ прогнозують подальше прискорення зростання, частково завдяки додатковим заходам підтримки, в тому числі прийняття нового пакета бюджетних заходів в США, і частково завдяки очікуваному відновленню в багатьох країнах з розвиненою економікою на тлі поширення вакцин.
Варто зазначити, надзвичайні заходи, які запровадили держави світу, в тому числі заходи бюджетної підтримки та масштабні вливання ліквідності з боку центральних банків становлять понад $16 трильйонів.
Без цих синхронізованих заходів падіння світової економіки у 2020 році могло б стати, щонайменше, втричі глибшим: воно могло б перерости в ще одну Велику депресію. Крім того, світові вдалося уникнути ще однієї фінансової кризи - і не тільки завдяки надзвичайним заходам, але і тому що за останнє десятиліття країни об'єднали зусилля, щоб підвищити стійкість банківських систем.
Проте, попри поліпшення загального прогнозу, з точки зору перспектив відновлення, небезпечні розбіжності спостерігаються не лише всередині країн, але і між країнами та регіонами. Так, все більш вагомими стають різні темпи відновлення, які все більше визначаються двома рушійними силами, - США і Китаєм. Ці країни належать до невеликої групи держав, рівень ВВП яких до кінця 2021 року неймовірно перевищить докризові показники.
Нагадаємо, останні доступні дані МВФ показали, що ВВП Китаю на душу населення у 2020 році прогнозувався на рівні $10 582,10, а в Сполучених Штатах - приблизно в шість разів більше - $63 051,40.
Проте, до наступного року в країнах з розвиненою економікою втрати доходів на душу населення наростаючим підсумком становитимуть 11% у порівнянні з докризовими прогнозами.
Що стосується країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються, крім Китаю, то втрати будуть набагато серйозніше й становитимуть 20%, а це призведе до скорочення на п'яту частину і без того низького рівня доходів на душу населення в порівнянні з більш заможними країнами.
«Такі втрати доходів означають, що мільйони людей зіткнуться із загрозою поневірянь, втрати житла і голоду», - зазначає Кристаліна Георгієва.
Наразі країни з ринком, що формується зіткнулися з дефіцитом вакцин і з ще меншими бюджетними можливостями. При цьому деяким з них вже загрожує критична ситуація з суверенним і корпоративним боргом або заборгованістю в банківському секторі.
Варто зазначити, Україна не є винятком, адже запланований дефіцит та боргові зобов’язання передбачається майже повністю профінансувати коштом залучень на борговому ринку (їх обсяг оцінено понад 15,6% ВВП).
Ситуація також ускладнюється невизначеністю з приводу фінансових умов. Прискорення відновлення - це в цілому позитивне явище, однак воно може обернутися і не настільки бажаними наслідками. В МВФ очікують, що динаміка інфляції залишатиметься стриманою, проте прискорення відновлення економіки США може спровокувати швидке зростання відсоткових ставок, а це може спричинити різке посилювання умов на фінансових ринках та істотний відтік капіталу з країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються.
Це матиме серйозні наслідки - особливо для країн із середнім рівнем доходів, які відчувають серйозні потреби в зовнішньому фінансуванні й мають підвищений рівень боргу. Багатьом з цих країн буде потрібна додаткова підтримка.
Нагадаємо, скорочення нерезидентами своїх інвестицій в ОВДП у гривні обумовило різке зростання курсу долара на валютному ринку.
Заходи економічної політики
По-перше, зазначають в МВФ, всі повинні чітко дотримуватися курсу на подолання кризи. Один з варіантів - відтворити на міжнародному рівні модель, що довела свою успішність на національному рівні, а саме, надавати субсидії на виробництво вакцин, постачання сировини та доставку вакцини до кінцевих споживачів.
У разі швидшого подолання кризи у сфері охорони здоров'я до 2025 року глобальний ВВП може збільшитися майже на $9 трильйонів, зазначають в МВФ.
Попри те, що коронакриза ще не подолана, найважливішим завданням є допомога вразливим домогосподарствам й життєздатним підприємствам бізнесу. Для цього потрібні адресні заходи податково-бюджетної політики в рамках надійної середньострокової основи, а також продовження курсу на пом'якшення монетарної політики.
По-друге, потрібно забезпечити надійне відновлення.У міру ослаблення пандемії необхідно почати згортати державні програми надання вимушеної відпустки та підтримки працівників. Однак такий перехід слід здійснювати з обережністю, щоб пом'якшити вплив на працівників, у вигляді підтримки доходів, адресних субсидій на наймання, перенавчання та перекваліфікації працівників.
У більшості країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються діють щодо слабші процедури банкрутства. Це означає, що вони більш серйозно постраждають у разі хвилі банкрутств. Тому необхідно продовжити реформи для ослаблення впливу таких економічних проблем й забезпечити більш справедливий перехідний період.
По-третє, повинні здійснити інвестиції в майбутнє. Криза наочно продемонструвала важливість готовності до пандемії в ширшому аспекті - до інвестицій в забезпечення стійкості, особливо до кліматичних шоків. Набирає темп рух в бік більш «зеленої», розумної та інклюзивної економіки.
Скоординовані заходи щодо стимулювання інвестицій в екологічну інфраструктуру, поряд з системою встановлення тарифів за викиди вуглецю, можуть протягом наступних 15 років прискорити зростання світового ВВП на 0,7% й створити мільйони робочих місць.
Крім того, є потенціал і для цифровізації. В ході проведеного недавно обстеження приблизно 50% покупців повідомили, що вони використовують цифрові платежі значно частіше, ніж до пандемії. Все більше центральних банків розглядають можливість введення цифрових валют, здатних привести до трансформації міжнародної валютної системи. Інвестиції в цифрову інфраструктуру можуть допомогти забезпечити якісні перетворення нашої економічної системи шляхом прискорення продуктивності та підвищення рівня життя.
Для того, щоб розкрити цей потенціал, нам необхідно вдосконалювати інфраструктуру поряд з розширенням доступу до інтернету й підвищенням інвестицій в освіту та охорону здоров'я населення. А для цього будуть потрібні достатні державні доходи й перебудова національних податкових систем з урахуванням реалій 21 століття. У багатьох випадках це означає перехід на прогресивне і більш справедливе оподаткування.
Сувора реальність та ціна процвітання
Сувора реальність полягає в тому, що бідніші країни ризикують не встигнути зробити історичний перехід до нової світової економіки, побудованої на екологічної та цифрової основи.
Як показують опубліковані недавно результати нового дослідження МВФ, країнам з низькими доходами, потрібно протягом п'яти років приблизно $200 млрд лише для того, щоб впоратися з пандемією. Крім цього, їм знадобиться ще $250 млрд, щоб повернутися на шлях, який дозволить їм скоротити відставання від країн з вищим рівнем доходів.
Що стосується МВФ, то фонд надав нове фінансування 85 країнам в обсязі понад $107 млрд, а також полегшення тягаря обслуговування боргу 29 найбіднішим країнам-членам. Обсяг виділених МВФ фінансових ресурсів країнам Африки на південь від Сахари торік приблизно в 13 разів перевищує середньорічні обсяги фінансування за попередні десять років.
Також зростає підтримка внаслідок можливого загального розподілу СПЗ (SDR) в обсязі $650 млрд. Це підтримає найбільш вразливі держави, дозволивши зміцнити резерви без збільшення боргового тягаря.
Промову було підсумовано словами Франкліна Д. Рузвельта: «Світ почне рухатися або в бік об'єднання та загального процвітання, або в бік роз'єднання. У нас є шанс використовувати наш вплив на благо більш згуртованого світу заради загальної взаємодії», - зазначила Кристаліна Георгієва.