Перший віце-спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів про особливості ухваленого закону про всеукраїнський референдум та зазначив, що повністю інститути народовладдя в Україні запрацюють упродовж 2 років, для цього необхідно прийняти ще близько 8 законодавчих актів, зокрема щодо судової системи, відкликання депутатів та електронні петиції.
Народний депутат в інтерв’ю LB.ua також пояснив, які питання можна підняти на референдумі, як винести питання за народною ініціативою та що робити, якщо Кабмін не відреагував на рішення народного волевиявлення. Стефанчук наголосив, що якщо уряд можна змусити внести закон за результатами референдуму, то Верховна Рада вправі проголосувати, як захоче. Усе інтерв’ю за хвилину.
В Україні ухвалять закон про конституційну процедуру, де буде визначено, як КСУ має давати відповідь на референдум. «Це фактично регламент Конституційного Суду, але в законі». Цей документ дозволить уникнути ситуації, коли справи лежать у КСУ по 7 років. «встановлені чіткі строки, порядок призначення справ». Утім Рада відправила закон на повторне перше читання через 2 тижні.
Рада хоче дозволити відкликання народних депутатів, однак для цього потрібно внести зміни до Конституції. Підставою для позбавлення мандата за Конституцією є вирок у кримінальній справі (наприклад за кнопкодавство), а Зеленський хоче внести до цього списку ще й прогульництво. ДБР затягує досудове розслідування по двом нардепам-кнопкодавам уже 11 місяців.
Законопроект про Всеукраїнський референдум не має перспективи оскарження у Конституційному суді. «Конституція (є висновки профільного комітету), і питання, пов’язані з регламентом, дотримані»
Електронне голосування впровадять в Україні лише тоді, коли буде впевненість у його надійності з технічної точки зору. Зараз у перехідних положеннях написано, що норма про е-голосування запрацює лише з ухваленням окремого закону щодо електронного голосування. Необхідність е-голосування викликана тим, що нинішня система обмежує права громадянина на волевиявлення. «Електронне голосування не є замінником традиційного. Будь-яке право створюється не для тих, хто його не хоче реалізувати, а для тих, хто хоче».
На референдумі дозволено розглядати такі категорії питань: 1) зміни до розділів 1, 3, 13 Конституції України 2) 73 стаття Конституції про зміну (а фактично прописали як збільшення) території України проводиться через референдум. «Це вихід з юридичної колізії, ми не могли обійти цей момент, тому що зробили б підставу для визнання цього закону неконституційним». 3) референдуми за народною ініціативою, де питання формулює не Кабмін і Рада, а ініціативна група
Предметом референдуму не можуть бути питання, які суперечать Конституції України, Європейській конвенції захисту прав людини та основоположних свобод і протоколів, та що суперечить основним правам громадянина, територіальній цілісності України.
Референдум не може впливати на ратифікацію міжнародних угод, не пов’язаних зі зміною території. «Всі інші міжнародні угоди продовжують ратифікуватися або Верховною Радою України, або на рівні Кабінету міністрів чи міністерств». Влада ніяк не обходить закони про міжнародні договори.
Українці на референдумі можуть скасувати як цілий законодавчий акт, ухвалений Радою, так і його частину (норму, пункт, статтю, абзац, тощо). «Ця норма можлива лише при достатньому обґрунтуванні, при проведенні роз’яснювальної кампанії, після аналізу – чи не посиплеться закон через скасування його частини».
Строки роз’яснювальної кампанії щодо референдуму збільшили із 60 до 90 днів. На референдум може виноситись одне питання. ««Ми зняли поліваріантність питань: один референдум – одне питання. Щоб люди могли сконцентруватись». Для винесення питання на референдум потрібно 3 млн підписів і правоохоронці повинні виявляти можливі фальсифікації. Референдум вважається таким, що відбувся, якщо у ньому візьмуть учать 50% + 1 виборець. «Тільки більшість народу України може прийняти рішення, інакше воно будем нелегітимними»
Рішення референдуму є обов’язковим до виконання. Референдум у дію вводить ЦВК протоколом, це було ухвалено як компроміс. «Не виключено, що можуть бути прогалини, ми можемо вдосконалити документ, тому що багато хто говорить, що у ЦВК забагато повноважень». Рада відмовилась від консультативних референдумів, оскільки «це дуже дорога штука».
Обов’язковість виконання рішення референдуму забезпечується можливістю подати в суд на уряд. Згідно закону Кабмін протягом 6 місяців після референдуму має розробити відповідний законопроект і подати його до парламенту, у іншому випадку будь-який громадянин може звернутись до адмінсуду, який примусить уряд внести акт. «А от Верховну Раду голосувати чи не голосувати вже ніхто не змусить. ВР – це колективний орган, вона несе тільки один вид відповідальності – політичну».
