Завершення 2020 року більшістю сприймалося як перехід певного рубікону. Проте проблеми не зникли, а невизначеність залишилася.
Поки уряди різних країн підбивають підсумки економічних збитків внаслідок пандемії, інвестори намагаються зрозуміти, чого їм очікувати від 2021 року і які інвестиції в поточному році будуть найбільш ефективними.
Криза та посткризовий період
Розпочатий досить оптимістично 2020 рік, став найбільш проблемним в глобальному масштабі. На початку минулого року ринки здавалися стабільними, а інвестори активно розміщували інвестиції в акції та облігації країн, що розвиваються.
Але пандемія COVID-19 змінила не лише ринки, а напевно світ. Вперше за століття світ зіткнувся з таким масштабом поширення інфекції, який зріс до рівня пандемії. Закриття кордонів, запровадження жорстких карантинів, а також різке падіння попиту на основні світові товари та ціни на енергоносії, особливо після зриву угоди ОПЕК+ уповільнили економіки, обваливши світові ринки.
Найяскравішим свідченням прояву безпрецедентного падіння попиту стала негативна ціна нафти весною 2020 року.
Коронакриза позначилася на всіх без винятку економічних агентах, зачепила бідних та заможних, розвинені та країни, що розвиваються. Криза 21 століття впевнено зайняла чільне місце поруч з кризами минулого століття.
Нагадаємо, згідно з оцінкою Міжнародного валютного фонду (МВФ), економіка США завершили рік в мінусі на 4,3%, економіка Єврозони втратили 8,3% внаслідок обвального падіння економік ключових країн, зокрема Іспанії (-12,8%), Італії (-10,6%), Франції (- 9,8%) і дещо менше — у ФРН (-6%).
Непростий шлях відновлення
Після повідомлень щодо уповільнення поширення коронавірусної інфекції, а також перспектив вакцинації, фінансові ринки, на відміну від реальної економіки, почали бадьоро відновлюватися.
Пакети фінансового порятунку, які поспішно ухвалювалися, збалансували ринки ліквідністю, а ціни на нафту стабілізувалися на прийнятному рівні. Відповідні умови дозволило фінансовій системі уникнути кризи, а надалі забезпечити V-образне відновлення ринків.
Проте реальність указує на надмірний оптимізм ринків. На тлі другої хвилі пандемії та щонайменше до запуску програм масштабної вакцинації, ризики коронакризи залишаються актуальними.
Всі директивні органи, зокрема, центробанки прикладали максимум зусиль для допомоги економікам. Всі центробанки розвинутих економік, за винятком, напевно, Туреччини, істотно знизили рівень відсоткових ставок. Прийшла епоха глобального кількісного пом’якшення.
Країни, які розраховують винятково на власні сили, в тому числі Україна, не могли собі такого дозволити, адже надмірне зниження ставок призводить лише до зростання цін. Саме тому фактори, які позначаються на макроекономічній та фінансовій стабільності України, відрізняються від тих, які обумовлюють рішення провідних центробанків світу.
Найближчим часом світові центробанки, напевно, візьмуть паузу в розширенні емісійних заходів. Це пов'язано зі зростанням інфляції понад очікуваного рівня, а також геополітичними змінами після виборів в США і в цілому з пандемією, яка ще не закінчилася.
Варто зазначити, ринки, що розвиваються постраждали від пандемії більше. Практично всі валюти ЕМ протягом року девальвували стосовно долара, за винятком китайського юаня. Відставання ринків, що розвиваються видно і з динаміки індексів S&P 500 та ЕМ. Таке зростання акцій компаній США не міг собі уявити жоден інвестор.
Після виборів в США, попри всі події, ринки налаштовані оптимістично, причому інвестори висловлюють намір шукати прибутковість на ринках, що розвиваються. Поточні обсяги вкладень в облігації, які торгуються з негативною прибутковістю, становить безпрецедентні $18 трлн. Інвестори постали перед резонним питанням: куди ці кошти буде спрямовано?!
Перспективи та очікування 2021 року
Ключовим підсумком минулого року і вочевидь тенденцією 2021 року — економічним глобальним лідером стає Китай, при цьому пандемія істотно вплинула на цей процес. За такої ситуації вигодонабувачами будуть сировинні економіки, в тому числі Україна, експортуючи в Китай різноманітну сировину.
Нагадаємо, китайський ВВП не лише повернувся до докризової динаміки зростання, але і перевищив докризові темпи. У четвертому кварталі 2020 року економіка КНР додала 6,5% проти 6,1% ВВП у 2019 році, внаслідок своєчасних кредитних стимулів з боку центробанку Китаю, а нарощення експорту, насамперед товарів пов’язаних з захистом в умовах пандемії. Варто зазначити, у 2020 році китайські компанії досить добре заробили на продажах медичного обладнання – експорт зріс — на 41% р/р, а також на експорті текстилю (+29%) та товарів для дому (+24%). Найбільше Китай отримав виторг на експорті високотехнологічних товарів. Продажі обладнання та комплектуючих зросли у 2020 році на 11% – до 211 млрд доларів США.
Друга глобальна тенденція цього року — перехід економічного циклу від падіння, до фази стабілізації та зростання.
Для економіки України відновлення світового попиту на сировину, яке буде супроводжувати зростання, також дуже сприятливо.
Третя тенденція 2021 року — лідерство в зростанні компаній фундаментальної економіки, які останні 10 років по динаміці поступалися технологічним компаніям. Вартісним, традиційним компаніям належить стати ключовими бенефіціарами економічного відновлення у 2021 році.
Четверта тенденція 2021 року – приплив інвесторів в облігації країн з ринками, що розвиваються і взагалі ризикові активи, до яких можна віднести й Україну.
НБУ навіть висловив побоювання з приводу суттєвого припливу капіталу в Україну, який може послаблювати інфляційний тиск через канал валютного курсу.
У 2021 році економіки країн з ринками, що розвиваються будуть відновлюватися від економічних втрат швидше розвинених країн, що дозволить відповідним компаніям продемонструвати випереджальну динаміку зростання.
Додатковим фактором буде значна маса дешевої ліквідності, яка нагромадилася на ринках внаслідок кількісного пом’якшення та антикризових стимулів економіки.
Актуальними залишаються також ризики, зокрема посилення інфляційного тиску з боку країн-торговельних партнерів України, зростання волатильності цін на світових ринках щодо харчових продуктів з огляду на глобальні зміни клімату та посилення світового протекціонізму.
Нагадаємо, з огляду на наявний баланс ризиків, а також переважно тимчасовий характер проінфляційних факторів та слабку інвестиційну активність, пригнічені настрої бізнесу на тлі посилення карантину, Нацбанк зберіг облікову ставку незмінною в січні 2021 року – на рівні 6%. З огляду на зростання інфляції до 7%, НБУ говорить про можливі перспективи підвищення облікової ставки для приведення інфляції до цілі.
