$6,9 млрд через банки і $17 млрд через субагентів: як російська A7 ховала мільярдні платежі за фіктивною торгівлею

США посилили тиск на A7 Network — фінансову мережу, створену за участі російського державного Промсвязьбанку для проведення міжнародних розрахунків в умовах санкцій. 1 жовтня Міністерство фінансів США визнало A7 транснаціональною злочинною організацією, а FinCEN запропонувало фактично перекрити операції з її мережею іноземних посередників.

За даними американської влади, A7 використовувала підставні компанії, фальсифіковані торгові документи та змінені описи товарів, щоб приховувати реальних учасників платежів і обходити санкції. Її інфраструктурою, як стверджує Мінфін США, користувалися не лише російські структури, а й пов’язані з Іраном та іншими підсанкційними учасниками компанії.

Масштаб системи показало розслідування Financial Times: через міжнародну банківську систему пов’язані з A7 структури змогли провести щонайменше $6,9 млрд, використовуючи компанії у Гонконзі, ОАЕ, Киргизстані, Індонезії та інших юрисдикціях.

UA.News розповідає, як працювала схема A7, яким чином через мережу посередників проводилися мільярдні платежі та чому США тепер намагаються перекрити всю її міжнародну інфраструктуру.

США назвали A7 частиною глобальної системи обходу санкцій

Нові заходи Міністерство фінансів США оголосило 1 жовтня у межах Operation Economic Outcast. OFAC включило A7 Network до санкційного списку як значну транснаціональну злочинну організацію, а FinCEN запропонувало заборонити американським фінансовим установам переказувати кошти в операціях із субагентами мережі.

Одночасно FinCEN розіслав банкам спеціальне попередження з ознаками, за якими можна ідентифікувати платежі A7.

Американська влада описує A7 як тіньову банківську систему, пов'язану з Росією. Її створювали саме для роботи в умовах, коли традиційний доступ російських структур до міжнародних фінансів дедалі більше обмежувався санкціями.

A7 заснував молдовський бізнесмен Ілан Шор за підтримки російського державного Промсвязьбанку. Сам банк перебуває під західними санкціями та тісно пов'язаний із російським оборонним сектором. Москва у свою чергу позиціонувала A7 як одну з альтернатив західній платіжній інфраструктурі після того, як низку російських банків відключили від SWIFT.

Але, за версією американської влади, реальна система виявилася значно ширшою. A7 створила мережу так званих субагентів — формально незалежних компаній у різних країнах, через які можна було отримувати та відправляти платежі. Мінфін США прямо називає цю конструкцію спеціально створеним механізмом обходу санкцій та відмивання грошей.

За даними FinCEN, лише з січня 2025 року до червня 2026 року субагенти A7 обробили понад $17 млрд платежів у різних країнах. Сама A7 заявляла, що станом на січень 2026 року проводить понад 2 тисячі транзакцій на день, а загальний обсяг її операцій перевищив 7,5 трлн рублів — приблизно $91,5 млрд. Це було еквівалентно близько 13% усієї російської зовнішньої торгівлі за 2025 рік.

Гроші заходили у світову банківську систему через сотні підставних компаній

Основна проблема для A7 полягала в тому, що навіть наявність альтернативної російської платіжної системи не вирішувала головного питання: постачальникам у Китаї, Європі, ОАЕ та інших країнах потрібно було отримувати звичайні долари, євро, юані чи дирхами.

Для цього необхідний був доступ до міжнародних банків. Саме тут з'являлася мережа підставних компаній. Розслідування Financial Times, засноване на сотнях тисяч внутрішніх документів A7, виявило близько 100 таких компаній, які безпосередньо проводили платежі. У внутрішній документації згадувалося щонайменше ще близько сотні структур.

Серед них журналісти нарахували щонайменше 87 компаній у Гонконзі, 61 в Об'єднаних Арабських Еміратах, 16 у Киргизстані та 14 в Індонезії. Такі компанії відкривали рахунки у звичайних банках, формально займалися торгівлею і вже від свого імені проводили платежі.

Завдяки цьому банк міг бачити, наприклад, компанію з ОАЕ, яка нібито оплачує партію промислового обладнання азійському постачальнику. За документами це могло виглядати як звичайна міжнародна торгівля. Насправді ж кінцевим замовником могла бути російська компанія або інша структура, яка не могла провести такий платіж напряму.

За даними Financial Times, через міжнародну банківську систему таким способом було проведено щонайменше $6,9 млрд. Рахунки у гонконзькому підрозділі Standard Chartered отримали приблизно $1,1 млрд від пов'язаних з A7 компаній. Через DBS у Гонконзі пройшло близько $273 млн, клієнтам Citigroup надійшло близько $74 млн, а клієнтам Deutsche Bank у Європі — приблизно $18 млн.

У First Abu Dhabi Bank для 17 пов'язаних з A7 структур були відкриті рахунки, з яких здійснили понад $1,8 млрд вихідних платежів.

Водночас сам факт проходження коштів через ці банки не означає, що вони свідомо брали участь у схемі. Частина фінустанов пізніше заблокувала або закрила виявлені рахунки, а банки наголошували на дотриманні процедур протидії відмиванню грошей.

Справжні товари у документах перетворювалися на скло, взуття та звичайну продукцію

Щоб підставні компанії могли регулярно проводити великі платежі, одного рахунку було недостатньо. Банки вимагали пояснювати походження грошей, надавати контракти, інвойси, інформацію про товари та підтверджувати, що операція не пов'язана із санкційними компаніями.

За даними FT та Мінфіну США, саме для цього всередині A7 існувала фактично промислова система підробки документів. Мінфін США стверджує, що мережа використовувала фальсифіковані торгові документи, неправдиві імпортно-експортні записи та змінені описи товарів, щоб платежі підсанкційних структур виглядали як звичайна комерційна діяльність.

У витоку A7 журналісти знайшли бібліотеку з тисяч корпоративних печаток. Частина була підроблена, частину копіювали з реальних документів компаній, які могли навіть не знати про використання своєї символіки. Працівники також отримували інструкції змінювати митні коди санкційної продукції на максимально схожі коди товарів, що не перебували під обмеженнями.

Один із найбільш показових прикладів стосувався закупівлі 500 приладів нічного бачення для російського клієнта приблизно за 3,6 млн юанів. Коли банк почав ставити питання щодо платежу, працівники A7 обговорювали, якими документами його пояснити. За даними FT, замість реальних оптичних приладів у паперах вирішили вказати загартоване скло. Розглядали навіть варіант оформити товар як взуття, однак відмовилися, тому що попередні операції цієї компанії вже були пов'язані з оптикою і різка зміна продукції могла викликати додаткові запитання.

Працівники також намагалися прибирати з документів так званий «російський слід»: змінювали покупців і продавців, адреси доставки та описи продукції, а також стежили, щоб у документах випадково не залишалися кириличні символи.

У результаті один і той самий реальний платіж міг мати дві історії. Усередині A7 було відомо, хто замовник і за що він платить, а для міжнародного банку створювалася інша версія угоди.

Коли банки знаходили підозрілі платежі, A7 змінювала маршрут

Банківський контроль усе ж періодично виявляв аномалії. На початку 2025 року значна частина операцій A7 проходила через три банки Киргизстану — Eldik, Aiyl та Eurasian Savings Bank. Звідти кошти потрапляли до міжнародних банків.

У лютому Standard Chartered звернув увагу на серію незвичайних платежів. Зокрема, деякі великі суми були розбиті на багато невеликих транзакцій. Одна компанія отримала загалом рівно 20 млн юанів дванадцятьма окремими платежами, інша — таку ж суму шістьма частинами.

Таке дроблення може бути одним з індикаторів спроб обійти банківський контроль, хоча саме по собі не доводить незаконності операції. Standard Chartered призупинив платежі на низку рахунків, після чого потік через цей маршрут різко скоротився.

A7 почала активніше використовувати іншу юрисдикцію — Об'єднані Арабські Емірати. Коли вже банки в ОАЕ почали надсилати запити щодо походження платежів, пов'язані з A7 компанії, за даними розслідування, відповідали новими інвойсами та іншими документами, покликаними підтвердити нібито звичайний характер угод.

Американська влада також стверджує, що управління частиною підставних компаній фактично залишалося всередині самої A7. Її співробітники контролювали сайти та банківські рахунки субагентів, а для входу в онлайн-банкінг використовували спеціально створені VPN, які приховували справжнє місцезнаходження операторів.

Тобто юридично платіж могла здійснювати компанія в іншій країні, тоді як фактично рахунком керували люди, пов'язані з A7.

Через ту саму систему почали проводити гроші Ірану

Саме міжнародний масштаб мережі став одним із головних приводів для нового рішення Вашингтона. Після того як A7 створила велику інфраструктуру компаній із банківськими рахунками у третіх країнах, використовувати її могли вже не лише російські клієнти.

За даними Мінфіну США, через субагентів A7 проводили операції, пов'язані з Центральним банком Ірану, Корпусом вартових ісламської революції та іншими підсанкційними структурами. Один із субагентів A7 здійснював операції з компаніями, залученими до іранського «тіньового флоту», який використовується для транспортування та продажу нафти в обхід санкцій. Ця компанія та пов'язана з нею структура отримали майже $140 млн від учасників схем обходу санкцій проти Ірану.

Інший субагент перерахував близько $1,6 млн компанії, яку американська влада пов'язує з обходом іранських санкцій та закупівлею озброєнь. Мінфін США також заявляє про зв'язки A7 з іранською криптовалютною біржею Nobitex, яку OFAC внесло до санкційного списку у червні 2026 року, та з транзакціями, пов'язаними з північнокорейськими атаками на криптовалютні платформи.

Окремим інструментом стала криптовалюта A7A5 — забезпечений рублем токен, створений Old Vector LLC. За оцінкою американської влади, він дозволяв учасникам мережі проводити міжнародні операції поза традиційною банківською системою та одночасно підтримувати підсанкційну фінансову інфраструктуру.

Сама A7 після рішення Вашингтона заперечила зв'язки з Іраном та терористичними організаціями. Компанія заявила, що працює із законними операціями, зокрема торгівлею споживчими товарами та сировиною, і назвала претензії американської влади необґрунтованими.

Нові санкції мають ударити не лише по самій A7, а й по всій її мережі

Формально окремі структури A7 уже перебували під американськими санкціями. Ще 14 серпня 2025 року США ввели обмеження проти A7 LLC та Old Vector LLC.

Нове рішення має значно ширший характер. OFAC тепер розглядає всю A7 Network як транснаціональну злочинну організацію. Усі активи мережі, які перебувають у США або контролюються американськими особами, мають бути заблоковані.

Обмеження поширюються також на компанії, які на 50% або більше прямо чи опосередковано належать заблокованим особам. Для A7 потенційно небезпечнішим може стати рішення FinCEN. Відомство запропонувало заборонити фінансовим установам США перекази, пов'язані із субагентами A7.

Фактично американська влада намагається атакувати не одну компанію, а сам принцип роботи системи: якщо замість A7 у банківському платежі з'являється формально незалежна компанія з Гонконгу, ОАЕ чи іншої країни, вона також може бути ідентифікована як частина мережі.

Саме така модель дозволила A7 пройти шлях від російського механізму міжнародних розрахунків до системи, через яку, за оцінкою американської влади, проводилися мільярди доларів підсанкційних грошей. І парадокс полягає в тому, що для обходу західної фінансової системи A7 значною мірою користувалася самою цією системою. Замість складної нової технології часто достатньо було компанії-посередника, банківського рахунку, підробленого інвойсу та переконливої історії про те, що саме купує клієнт.

Саме тому нинішні санкції спрямовані вже не лише проти російської фінансової структури, а проти всієї міжнародної інфраструктури, яка дозволяла приховувати справжнє походження та призначення платежів.