$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +17° Варшава +4° Вашингтон
Як і чому в Україні знизились ризики фінансової системи

Як і чому в Україні знизились ризики фінансової системи

01 Квітня 2019 19:29

Основним меседжем на засіданні Ради з фінансової стабільності, яка відбулася вперше у 2019 році, була інформація, що з кінця 2018 року окремі ризики для стабільності фінансової системи України знизились.

Основними стабілізуючими факторами та передумовами подальшого розвитку, Рада з фінансової стабільності назвала:

Розвиток вторинного ринку гривневих ОВДП

Розвиток вторинного ринку гривневих ОВДП зокрема на таких міжнародних платформах як Reuters та Bloomberg як для міжнародних, так і для локальних інвесторів.

Це стає особливо актуальним після підписання угоди з Clearstream 13 березня, що відкриває доступ міжнародним інвесторам до ринку ОВДП. Для цього має відбутись спрощення Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку вимог щодо торгівлі цим інструментом на вторинному ринку.

Нагадаємо, видання BCS global markets зазначали: «Після зіткнення ВМС Росії та України в Азовському морі Керченської протоки, очікувалося, що інвестиції в Україну зменшаться. Однак останнім часом реформи Національного банку України (НБУ) і Міністерства фінансів обумовили стимули для нових інвестиційних надходжень. Важливим аспектом поступу інвестиційного клімату, видання наголошувало на вагомості угоди, яку уклали НБУ і Clearstream – міжнародний центральний депозитарій цінних паперів (ICSD), який базується в Люксембурзі, що може стати революційною подією для ринку».

Підписання угоди з Clearstream підвищить привабливість та ліквідність ринку державних цінних паперів України.  Уряд отримає переваги від розширення кола джерел довгострокового фінансування, зниження вартості запозичень, а також покращить валютну структуру державного боргу за рахунок зростання попиту на цінні папери, номінованих у гривні. Отже, кореспондентські відносини з міжнародним депозитарієм Clearstream забезпечать приплив іноземного капіталу до української економіки і посилять її фінансову стабільність.

Відтак, встановлення лінку з Clearstream спрощує доступ іноземних інвесторів до українського ринку цінних паперів, а саме облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Розрахунки за гривневими ОВДП здійснюватимуться через систему ICSD, що зменшить трансакційні і часові витрати інвесторів на проведення таких операцій для інвесторів, коментують в НБУ.

Зменшення валютних ризиків

Ризики валютного ринку зменшувалися й після істотних регуляторних змін на тлі набуття чинності Закону України «Про валюту та валютні операції» на початку лютого 2019 року.

Надходження експортної виручки та збільшення портфельних інвестицій нерезидентів в ОВДП сприяли помірному зміцненню гривні. Банківська система також демонструє стабільну та прибуткову діяльність.

Нагадаємо, від початку року офіційний курс гривні зміцнився на 4,4% до 26,48 гривень за долар США.  Зокрема, лише з початку березня – на 1,4%.

Підсумовуючи дії нового Закону за період,  НБУ зазначає, що за перший місяць дії нового валютного регулювання населення купило в інтернеті близько 52 млн дол. США, а українські компанії уклали більше 100 нових кредитних угод з нерезидентами. Окрім цього, після скасування ліцензій на інвестиції за кордон як населення, так і бізнес досить активно інвестують в межах дозволених е-лімітів (2 млн євро для юридичних осіб і 50 тис євро для фізичних осіб на рік).

Коливання курсу у бік зміцнення, які спостерігаються упродовж останніх тижнів, є адекватною реакцією ринку на постійні зміни економічної ситуації. Під впливом зміни попиту-пропозиції на валютному ринку курс національної валюти в різні періоди може як посилюватися, так і послаблюватися. З початку року кон’юнктуру ринку визначали такі фактори:

  • стабільні надходження експортної виручки на тлі сприятливої зовнішньої цінової кон’юнктури для товарів українського експорту, зокрема аграрної і металургійної продукції;

  • активна пропозиція бізнесом іноземної валюти на ринку, яка мотивована наближенням строків сплати річних податків до державного бюджету;

  • слабке зростання імпорту товарів і низькі обсяги репатріації дивідендів в інвалюті за кордон;

  • чистий продаж валюти населенням.


Всі перелічені чинники обумовили переважання пропозиції валюти над попитом на міжбанківському валютному ринку.

Підсумки першого етапу виходу банків із держсектору

За 2018 рік було пророблено велику роботу та досягнуто вагомих результатів в досягненні  реалізації стратегії банківських установ державного сектору.

Радою з фінансової стабільності створено робочу групу в складі представників НБУ, Міністерства фінансів України, Фонду гарантування  вкладів  фізичних  осіб  та  міжнародних  експертів  для  розроблення  принципів  проведення реструктуризації  NPLs  у  трьох  банках  державного  сектору  («Ощадбанк»,  «Укрексімбанк»  та  «Укргазбанк»).

Варто наголосити, що на кінець листопада 2018 року сума NPLs у цих трьох банках становила 194 млрд грн.

За 2018 рік було пророблено велику роботу та досягнуто вагомих результатів в досягненні  реалізації стратегії банківських установ державного сектору.

За  2018 рік АТ «Ощадбанк» здійснив роботу у відповідному напрямку повернувши 3,5 млрд грн заборгованості, реструктуризовано заборгованість на 22 млрд грн, виграно в українських судах справ на 49 млрд. дол, а також виграно міжнародний позов проти РФ на 1,3 млрд дол США. Щодо ризиків, то спостерігається утримання рівня NPL нового портфелю на низькому рівні: РБ – 4%, ММСБ – 1%.

АТ «Приватбанк» у 2018 році показав збалансоване зростання, згенерувавши прибуток на рівні 11,7 млрд. грн. та забезпечивши рекордні показники прибутковості всього банківського сектору за останні 5 років.

АБ «Укргазбанк» у 2018 році продовжував розвиватися як провідний еко-банк. Зокрема, частка еко-кредитів в загальному кредитному портфелі досягла 27%, обсяг еко-кредитів та зобов’язань виріс удвічі до 17,5 млрд грн.

АТ «Укрексімбанк» стабільно входить до трійки найбільших системотворюючих банків і за підсумками 2018 року досяг істотних результатів, зокрема, банк отримав прибуток майже на 1 млрд. грн. Банком сплачено податку на 1,2 млрд. грн – друге місце у банківській системі, а також перше з виплати дивідендів до Державного бюджету України серед банків – 588 млн. грн.

За рік банкам державного сектору та всім учасникам реформування банківської системи вдалося досягти  результату:

  • АТ «Ощадбанк», АТ «Приватбанк» та АБ «Укргазбанк» втілюють індивідуальні стратегії розвитку. А у «Укрексімбанку» затвердження стратегії відбудеться після обрання незалежної Наглядової Ради банку.

  • Відбулося внесення змін до статті 7 «Державні банки» Закону України «Про банки і банківську діяльність». Відповідні зміни докорінно змінили принципи корпоративного управління в держбанках.

  • Радою з фінансової стабільності створено робочу групу в складі представників НБУ, Міністерства фінансів України, Фонду гарантування вкладів фізичних  осіб  та  міжнародних  експертів  для  розроблення  принципів  проведення реструктуризації  З метою врегулювання проблеми непрацюючих кредитів (NPLs) за ініціативи Мінфіну при Раді фінстабільності створений Спеціальний незалежний комітет. Рівень непрацюючих кредитів у портфелях державних банків скоротився до 67,9%.

  • «Укргазбанк» повністю виконав зобов’язання, передбачені меморандумом щодо підтримки приватизації Банку, підписаним з IFC. А два місяці тому Мінфін, «Укргазбанк» та IFC анонсували початок структурування фінансового інструмента для входження Корпорації в капітал Банку.


Прогноз та застереження

Прогнозуючи тенденції та ризики подальшого економічного зростання, то варто наголосити, що ризики погіршення девальваційних та інфляційних очікувань генеруються традиційним посиленням невизначеності в рік проведення виборів. Таким чином, залежно від перебігу подій на політичній арені можуть погіршитися інфляційні очікування економічних агентів та з’явитися потреба у відповідній реакції монетарної політики Національного банку України.

Імовірність реалізації ризику більш стрімкого уповільнення світової економіки дедалі зростає. Наголошується, що у 2019 році зростання економіки уповільниться через послаблення зовнішнього попиту та необхідність дотримуватися жорсткої монетарної та фіскальної політики, завдяки чому триватиме зниження інфляції. Серед ключових ризиків – більш стрімке уповільнення світового економічного зростання та темпів зростання країн – торговельних партнерів України, а також можлива несприятлива динаміка на товарних ринках.

Залишається актуальним завданням збереження поточної динаміки співпраці із міжнародними фінансовими організаціями, вчасного виконання взятих Україною зобов’язань та отримання запланованих траншів фінансової допомоги. Це необхідно для подолання періоду пікових виплат за зовнішнім боргом та подальшого проведення реформ.