Як інфляція в Україні «б’є» по населенню

Як інфляція в Україні «б’є» по населенню
Фото: novostipmr.com

Згідно з останніми даними Нацбанку, в Україні прискорилося зростання інфляції. Регулятор погіршив прогнози на 2017 і 2018 роки. На даний момент інфляція істотно перевищує прогнози Нацбанку, сказано в повідомленні НБУ від 26 жовтня:

«Споживча інфляція у вересні 2017 року прискорилася до 16,4% в річному вимірі і перевищила траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в липневому інфляційному звіті. Це обумовлено перш за все прискоренням зростання цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також деяким пожвавленням споживчого попиту»

Причини інфляції

Підвищення рівня інфляції Нацбанк пояснює активізацією соціальних ініціатив уряду, детінізацією економіки та поліпшенням купівельної спроможності:

«На базовій інфляції певним чином позначилося зростання цін на послуги внаслідок збільшення виробничих витрат, в тому числі через детінізацію оплати праці на тлі двократного підвищення мінімальної заробітної плати на початку року. Прискоренню базової інфляції сприяла і очікувана активізація споживчого попиту»

На думку регулятора, це стало наслідком зростання доходів населення через підвищення заробітних плат в приватному секторі.

«По-друге, цьому сприяло поступове поліпшення споживчих настроїв на тлі оголошених соціальних ініціатив уряду»

Крім підвищення зарплат уряд ініціював збільшення та індексацію пенсій. Але, як повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, підвищення пенсій пройде за рахунок грошей, вироблених економікою України. Зростання цін воно не спровокує:

«Ці кошти зроблені національною економікою, і вони будуть служити підвищенню доходів пенсіонерів»

Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів оптимізму прем’єра не поділяє:

«Ми розуміємо, що пенсіонери понесуть гроші в магазини, створюючи додатковий попит на товари і продукти першої необхідності, яких в магазинах більше не стане. Ймовірно, що чисто спекулятивно продавці підвищать ціни на якусь групу продуктів і це може відобразитися на інфляції. Можливо, вона додасть кілька процентних пунктів через дії спекулянтів»

НБУ прогнозує уповільнення темпів зростання інфляції до кінця року, а уряд говорить про перспективи стабілізації цін. Чи так це?

Що відбувається з цінами на продукти

Після скасування урядом державного регулювання цін на соціальну продукцію, багато товарів істотно подорожчали – аж до 45% на вироби м’ясного і молочного виробництва. Це перевищує середній річний показник інфляції в 2-3 рази.

Соціальні товари – це мінімальний набір продуктів, необхідних людині для підтримки життєдіяльності. Відповідно до класифікації Кабміну в Україні до соціальної продукції належить 15 категорій товарів: пшеничне борошно вищого гатунку, хліб і хлібобулочні вироби з пшеничного і житнього борошна простої рецептури, цукор, макарони, крупи, рис, коров’яче молоко, масло вершкове та олія, сир, курячі яйця, м’ясо птиці, курятина в тушках, варена ковбаса, яловичина і свинина, овочі для борщу. Як кажуть аналітики, з цього переліку не подорожчала тільки гречана крупа. Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко:

«Гречка була раніше переоцінена, незважаючи на регулювання, тому за рік подешевшала через падіння попиту»

Роздрібна націнка на продукти соціального значення не повинна перевищувати 15%. Але на практиці ситуація інша. Причини такого різкого підвищення експерти бачать у скасуванні держрегулювання, коментує економіст Іван Нікітченко:

«Дійсно, скасування регулювання цін призвело до такого зростання. На жаль, держава не передбачила інших механізмів утримання цін, наприклад, зниження податків для виробників, а пільгову ставку ПДВ для сільського господарства і зовсім скасували, як і ефективний механізм субсидій сільгоспвиробникам. Також витрати аграріїв зросли через підвищення цін на паливо, добрива, зростання мінімальної зарплати»

Ріст цін на продукти пояснюють і форс-мажорними обставинами, такими як погодні причини, каже Нікітченко:

«Що стосується більш високих, ніж рік тому (в середньому на 60%), цін на борщовий набір, то на них регулювання впливало слабо, більше впливають погані погодні умови і як результат – гірший урожай»

Позитивним моментом у скасуванні державного регулювання цін на соціальні товари є те, що розцінки на продукцію стали дійсно ринковими. А це стимулюватиме подальше зростання оплати праці українців в перспективі, відзначають експерти.

Зростання цін на продукти харчування прем’єр Гройсман пояснює і збільшенням експорту:

«Чому ще ціни піднялися? Тому, що ми стали країною-експортером, почали наше продовольство продавати за кордон і там реалізовувати за валюту»

Цю ж думку поділяють і аналітики, коментує Дорошенко:

«Ми експортуємо соняшникову олію, цукор, курятину, яйця, в результаті ціни на них на внутрішньому ринку вже такі, як за кордоном. Молочка, м’ясо, хліб теж до них наближаються»

Гройсман прогнозує, що в 2018 році ситуація стабілізується:

«Я не бачу зараз ніяких передумов для того, що щось буде рости. У нас було зростання цін на овочі, фрукти, тому що в країні не було врожаю достатнього»

Прем’єр також вважає, що для стабілізації цін на внутрішньому ринку необхідно стимулювання розвитку малого та середнього фермерства, яке забезпечує левову частку потреб населення всередині країни.

Зростання цін в цифрах

У вересні заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк писав про те, що стандартний продуктовий кошик в Україні з початку року подорожчав на 12,6%:

«Вчора я заплатив 226 гривень з копійками за 11 базових продуктів харчування (гречка, макарони, цукор, сіль, соняшникова олія, хліб, молоко, куряче філе, помідори і яблука) … З початку січня вартість стандартного українського продовольчого кошика зросла на 12,6 %. З початку року найбільше подорожчали м’ясопродукти (більш ніж на 20%) і хлібобулочні вироби (на 10,4% для хліба і на 6,2% – взагалі для хлібобулочних виробів)»

Серед причин підвищення заступник міністра також назвав світові ціни на продукти харчування, що впливають на внутрішній ринок і підвищення собівартості продукції через збільшення витрат на виплату оплати праці, логістику, зростання тарифів на енергоресурси та комуналку.

Мартинюк також вважає, що зростання цін на деякі категорії продуктів пов’язане з високим експортом. Наприклад, молочна продукція, яка з початку року давала стабільні показники цін, до осені подорожчала від 1,8% (молоко) до 7,8% (сирні вироби). Через деяке сезонне скорочення виробництва та зниження внутрішньої пропозиції по причині експорту.

Щоб стабілізувати зростання цін на м’ясо, потрібно втручання уряду, розповів заступник міністра. При цьому продукція рослинного походження залишається на колишньому рівні:

«Зернові і відповідно борошно, масло, цукор, гречка – по всіх цих товарах ми спостерігаємо в цьому році істотне перевиробництво, обсяги якого не тільки повністю забезпечать попит, але і будуть стримуючим фактором для цін»

Згідно з інформацією Української асоціації постачальників торговельних мереж, найслабша купівельна спроможність в Україні зафіксована в Тернопільській і Черкаській областях. З початком опалювального сезону аналітики прогнозують подальше зростання цін приблизно на 12% плюс кілька пунктів подорожчання через інфляцію.

Спекулювати темою неефективності уряду і, як результат, зростання цін – ми не будемо. Для економіки, що розвивається висока інфляція – це нормальна практика, вважають аналітики. Щоб інфляція не з’їдала підвищення соціальних стандартів населення, темпи зростання доходів людей повинні перевищувати її показники. Тоді подорожчання товарів не буде так болісно впливати на добробут населення, а ініціативи Кабміну перестануть нівелюватися реальним станом речей.

 

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Теги Запису
Слідкуйте за UA.News в Telegram. Дізнавайтеся важливі новини першими.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: