Як світові ризики зрикошетять по Україні: аналіз викликів від The Economist
Сутність однієї із аксіом, сформованих історією фінансів, полягає у тому, що кризові явища проявляються циклічно не маючи схожих ознак, що обумовлює перманентний пошук потенційних тригерів у світовій економіці та на ринках.
Глобальні фактори, які обумовили невизначеність, а це уповільнення зростання економіки Китаю і Європі, прогнози рецесії США, торговельні переговори США з КНР тривалістю п’ять тижнів та їх наслідки, - транслюють суперечливі сигнали щодо подальших перспектив.
Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд спрогнозував, що світова економіка перебуває на порозі чергового фінансового краху. Головною проблемою є величезний сумарний борг країн світу. У новому прогнозі Фонду за жовтень щодо найближчих економічних перспектив зазначено, що напередодні кризи 2008 року середнє співвідношення глобального боргу до ВВП становило 36%, а зараз — понад 50%. Сума астрономічна — 182 трильйони доларів. Міжнародний валютний фонд попереджає: якщо фінансову систему не вдасться реформувати, колапсу не уникнути.
Експерти британського журналу The Economist прогнозують, що в 2019 році темпи зростання глобальної економіки сповільняться до 2,8% (у 2018 році приріст склав 2,9%), а в 2020 році - до 2,6%.
Поруч з тим, коментуючи прогнози, експерти зазначають, що геополітична невизначеність обумовлює суттєві уразливості в найбільших економіках, в тому числі значне боргове навантаження КНР, США, Італії, а також країн, ринки яких розвиваються. Якщо буде проігноровано ризики, то ці вразливості можуть істотно посилити спад, уповільнюючи світову економіку.
Торгівельний протекціонізм
Істотною загрозою глобальній економіці експерти The Economist вважають імовірність переростання конфлікту між США і Китаєм в повномасштабну торговельну війну.
Зазначимо, Світова організація торгівлі (СОТ) раніше оприлюднила прогноз в якому зазначається, що у випадку повномасштабної торговельної війни між Сполученими Штатами та Китаєм обсяг глобальної торгівлі може зменшитися на 17,5 відсотка.
Ризик такого результату експерти видання назвали помірним (інтенсивність ризику - 15 балів), зазначивши, що реалізація такого прогнозу може мати вкрай важкі наслідки.
Розвиток таких подій може зачепити більшість країн, і Україна не буде винятком. Якщо погіршиться ситуація в країнах – в економіках основних торгових партнерів, та ще й знизяться ціни на сировинні товари, як це трапляється на тлі кризи, настануть досить неоднозначні за складністю часи для економік країн, ринки яких розвиваються. У більшості периферійних країн, до яких належить Україна, можуть початися економічні проблеми, тому що розвиток таких країн був опосередкованим розвитком світових економічних центрів – США, Китаю, ЄС.
«США досягли значного прогресу в торгових переговорах з Китаєм із важливих структурних питань, в тому числі в сфері захисту інтелектуальної власності, передачі технологій, сільського господарства, послуг, валюти, і по багатьом іншим аспектам, - написав Трамп в Твіттері. - В результаті дуже продуктивних переговорів я відкладаю заплановане на 1 березня підвищення американських мит».
Експерти переконані, що поточні переговори влади США і Китаю дають надію на укладення угоди, яка дозволить уникнути ескалації конфлікту.
Однак, навіть у разі укладення угоди ризики збережуться, так як будь-яка угода не зможе примусити Китай до такого реформування торговельного балансу, на якому наполягають США.
Експерти The Economist наголошують, що приводом для розвитку песимістичного сценарію може стати введення деякими країнами масштабних імпортних мит і субсидування місцевих виробників для боротьби з міжнародним протекціонізмом.
Зазначимо, з метою нівелювання економічних негараздів, та недопущення соціальної дестабілізації, Китай напевно вживає заходи зі стимулювання внутрішнього виробництва, в тому числі сільськогосподарського виробництва.
Рецесія економіки США
Про передумови кризи в США, внаслідок швидкозростаючих ризикових боргів нефінансових компаній, попереджали аналітики агентства Moody's. Головний економіст Moody's Analytics Марк Зенді наголошував на неймовірній за схожістю між субстандартними іпотечними кредитами (subprime), які призвели до фінансової кризи в США в 2007-2008 роках та глобального економічного спаду, і нинішнім ринком ризикових позик (leveraged loans) та «сміттєвих» облігацій (junk bonds).Обсяг цих ризикових позик в США, за даними Moody's, досяг рекордних $ 1,4 трлн, а в сумі з «сміттєвими» корпоративними облігаціями ризиковий борг складає - $ 2,7 трлн.
«Завдяки тривалому періоду наднизьких процентних ставок, корпоративний борг зріс майже до 47% ВВП, що перевищує максимум, який спостерігався під час фінансової кризи 2008-2009 років. Крім того, знизилась якість боргу - більше половини корпоративного боргу США має рейтинг BBB (найнижчий інвестиційний рівень), а близько 60% кредитів видано без угод про обслуговування», - зазначають експерти.
Нагадаємо, що в 2018 році Федеральною резервною системою тричі підвищено ключову ставку. ФРС відкрито заявляли, що робить це з метою упередження перегріву економіки, на що Дональд Трамп реагував вербальними заявами ексцентричного характеру: «Кожен раз, коли ми робимо щось велике, він (ред. глава ФРС) піднімає ставки, схоже йому просто подобається піднімати ставки». Для довідки, у другому кварталі приріст ВВП США в річному вимірі склав 4,2% (максимум з 2014 року), в третьому кварталі – 3,5%. Та вже в кінці 2018 року Д.Пауелл заявив, що нинішній рівень ставок (в діапазоні 2-2,25%) близький до нейтрального. Мова про реальну відсоткову ставку, що відповідає стану економіки, в якому ВВП знаходиться на потенційному рівні, а інфляція – на цільовому після вичерпання усіх циклічних шоків.
Наскільки є оптимальним посилення монетарної політики в США, і чи були в цьому економічні передумови? Короткий аналіз говорить про те, що суттєва динаміка ВВП, зростання обсягів промвиробництва, збільшення внутрішніх продажів обумовили здатність бізнесу генерувати грошові потоки самостійно, без додаткової ліквідності Федрезерву. По суті це є адекватна відповідь на фіскальні стимули в рамках податкової реформи, які підштовхнули дефіцит бюджету США до рівня в 5% ВВП.
Варто підкреслити, що відбувається це на піку економічного циклу, коли подібні фіскальні стимули можуть і нашкодити – економіка США близька до «перегріву», вона наближається до обмеження виробничих потужностей, безробіття знаходиться на піввіковому мінімумі (3,9%).
Згідно з базовим прогнозом The Economist, в найближчі два роки економіці США вдасться уникнути руйнівної рецесії, хоча зростання ВВП країни сповільниться в 2019 році до 2,3%, а в 2020-м - до 1,5%. Однак експерти попереджають, що спад може виявитися набагато сильніше через уразливість фінансового сектора США.
Які проблеми для України, як, власне, для всіх країн, з ринками, що розвиваються?
Для України настають складні часи, адже діє негативний ефект подвійної дії – з боку долара, що зміцнюється і з боку вищих ставок. Згідно з даними Мінфіну (за станом на 1 грудня 2018), у 2019 році Україна повинна здійснити виплати з погашення та обслуговування зовнішнього державного боргу на суму 150 млрд. гривень, або її еквівалент приблизно 5,4 млрд. доларів США). Проблемою може бути не лише зміцнення долара по відношенню до інших валют, але й подорожання позикових ресурсів внаслідок високої ставки ФРС.
Початок кризи в Китаю
Експерти The Economist вважають малоймовірним настання широкомасштабної економічної кризи в КНР (інтенсивність ризику - 10 балів). Однак не виключають, що китайська влада, здійснюючи заходи з підтримки економіки країни в торговому конфлікті з США, можуть припуститися помилки. Найбільш вразливим місцем економіки КНР експерти вважають обсяг внутрішніх кредитів, рівень яких перевищує 230% ВВП.
Експерти видання попереджають, що якщо влада Китаю не зможуть запобігти негативним економічним процесам, то це призведе до різкого зниження світових цін на сировину, особливо на метали, що вдарить по країнах Латинської Америки, Близького Сходу і Африки.
Безумовно, як раніше зазначали, економіка Китаю продовжує сповільнюватися на тлі торгової війни. Але, схоже, причини не лише у цьому. Торговельний протекціонізм США та інші зовнішні чинники не можуть мати суттєвий вплив на внутрішні витрати економіки Китаю, а відтак розкривається більш глибинний зміст проблеми. Проблема економічного піднесення КНР криється у вичерпанні ефективності парадигми на якій базується сучасна модель економіки Китаю.
Аналогія з уповільненням економік Японії та Південної Кореї показує, якщо експортно-орієнтована економіка не встигає вчасно переорієнтуватися в сторону внутрішнього попиту, то на неї чекають значні проблеми.
Нагадаємо, що темпи зростання економіки КНР в третьому кварталі 2018 року впали до найнижчого за останні десять років показника у 6,5 відсотка, що стало найгіршим результатом за 28 років. Лише під час світової фінансово-економічної кризи в 2009 році було зафіксовано нижчі темпи зростання. Зафіксований у третьому кварталі 2018 року показник зростання економіки Китаю виявився найнижчим від першого кварталу 2009 року, коли у світі була економічна криза. Тоді економічне зростання становило 6,1 відсотка. До того ж, в минулому році було відзначено рекордне падіння китайського фондового ринку – вперше з 2002 року капіталізація компаній КНР впала на 2,4 трлн. доларів.
За даними Reuters, кількість дефолтів в КНР зросло на 40% з початку року: до початку осені корпорації не повернули позичальникам 3,81 млрд доларів.
В цілому до кінця 2020 року уряд КНР планує влити в економіку близько 9-10 трлн юанів, або 1,4 трлн доларів, з яких п’ята частина, або 2 трлн юанів, зазначають аналітики.
На тлі економічних тенденцій, ставка 10-річних держоблігацій Китаю опустилася до мінімального за останні два роки рівня. Це ознака очікування учасниками ринку подальших заходів монетарної влади щодо ослаблення грошово-кредитної політики з метою боротьби з уповільненням економічного зростання.
Окрім розширення кредитної експансії банків, КНР здійснює суттєві інтервенції і на внутрішньому ринку енергоресурсів. Як раніше зазначали, влада Китаю в п’ятий раз поспіль знижує роздрібні ціни на бензин та дизельне пальне в умовах уповільнення національної економіки. Як повідомляє «Сіньхуа», з початку 2019 року ціна за одну тонну бензину і дизельного палива на внутрішньому ринку КНР зменшиться ще на 370 і 355 юанів відповідно. Рішення було прийнято Державним комітетом у справах розвитку і реформ КНР у зв’язку з падінням світових цін на «чорне золото».
Прийняті нові нормативами центробанку, наголошують, що до суб’єктів малого підприємництва будуть віднесені компанії, які мають кредити на суму до 10 млн юанів (або 1,5 млн доларів).
Підвищення стелі з нинішніх 5 млн юанів дозволить вивільнити ресурси для кредитування малих підприємств: для банків, що видають такі позики, запроваджено пільгові нормативи за нормою резервування.
За оцінкою China International Capital Corporation (CICC), зміни правил обумовлюють можливість для банківського сектору спрямувати на кредитування малого та середнього бізнесу близько 400 млрд юанів.
Щодо економічних реалій Китаю, які зумовлюють непрості часи для країни, та можливих відголосків кризи для економіки України. Економіка Китаю – одна із найбільших світових економік. Якщо країни з ринками, що розвиваються не зрозуміють належним чином виклики, та не підготуються до трансформації економічної моделі країн, які впливають на кон’юнктуру глобальних ринків, на них очікує в подальшому занепад національної промисловості за рахунок припинення діяльності підприємств, що може призвести до соціально-економічних проблем в цих державах.
З метою нівелювання економічних негараздів, та недопущення соціальної дестабілізації, Китай напевно вживає заходи зі стимулювання внутрішнього виробництва, в тому числі сільськогосподарського виробництва. Тенденції в економіці країни указують на суттєве зростання відповідних стимулів. Відтак, експорт кукурудзи до Китаю, а це суттєвий ринок, має багато передумов до істотного скорочення. Песимістичні припущення у цьому контексті, можна робити у відношенні до ситуації щодо майбутнього експорту Україною в КНР пшениці та ячменю, а також соняшникової олії та продукції птахівництва.
Статистика торгівельних відносин України з Китаєм указує на те, що за січень-вересень 2018 року український експорт товарів до КНР складає 1,32 млрд. доларів. Основу товарного експорту з України до КНР становить сільськогосподарська продукція, на яку припадає левова частина обсягу товарообороту. Мінеральні продукти (сировина – шлак, руда) складають одну третину, обладнання та машини – 10%, деревина – 4%. Отже, питання чи продовжить Китай купувати українську сільгосппродукцію в нинішніх обсягах, чи буде український метал користуватися попитом на сьогоднішньому рівні, і чи не продовжать знижуватися ціни є досить актуальним для України.
Вочевидь, Україні ще належить правильно підійти до переоцінки ризиків, враховуючи втрати конкурентних переваг внаслідок торгового протекціонізму США та активного розвитку внутрішнього ринку Китаю.
Ризики для ринків, що розвиваються
Підвищення процентних ставок Федеральною резервною системою в поєднанні зі зростанням долара викликало шокові коливання на ринках, що розвиваються. Проблеми ринків, що розвиваються, обумовили ускладнення виплат боргів компаніями, які мали боргові зобов’язання в доларах США. Аргентина, щоб зупинити валютну кризу, уклала угоду з МВФ щодо кредитування у розмірі $ 57 мільярдів, що є найбільшою сумою позики в історії фонду, щоб зупинити валютної кризи в країні. Турецька ліра обвалилася на тлі сумнівів інвесторів, що адміністрація Реджепа Ердогана здатна стримувати інфляцію.
Варто зазначити, ринки, що розвиваються, які надмірно залучають у своїй діяльності позикові кошти в доларах, а також великі імпортери нафти, імовірно, є найбільш вразливими.
Експерти The Economist відзначають, що в 2018 році економіки багатьох країн, що розвиваються постраждали від валютних криз, а в 2019 році ситуація може дещо погіршитися (ризик помірний, інтенсивність - 12 балів).
«У цьому сценарії відтік капіталу з країн з ринком, що розвивається може стати більш невибіркову і серйозним, що змусить країни з зовнішніми дисбалансами піти на болючі заходи, а найбільш вразливі з них виявляться в глибокій кризі. ВВП ринків, що розвиваються різко впаде, що позначиться і на світовій економіці », - йдеться в доповіді.
Характеризуючи потенціал розвитку, варто зазначити наступне, що українська економіка є відкритою та малою економікою, а валютний ринок є досить чутливим до внутрішніх та зовнішніх змін. Наразі валютні курси, хоча і розраховуються базуючись на різниці процентних ставок, все ж формуються в більшій мірі спекулятивними фінансовими потоками на валютному ринку, а не торгівельним балансом. Посилення жорсткості монетарної політики Центральних банків провідних світових економік, призведе до витоку капіталів та подорожчання обслуговування зовнішніх боргів.
Із доповіді експертів The Economist необхідно відзначити найважливіше: нинішня ситуація в економіки багатьох країн, які постраждали від валютних криз, проливає світло на кілька питань, важливих для України.
По-перше, хоча економічне зростання є надзвичайно важливим, «зростання будь-якою ціною» не є розумною стратегією. Економічне зростання має супроводжуватись розважливою політикою, яка запобігає накопиченню дисбалансів. Такі дисбаланси (наприклад, дефіцит зовнішньої торгівлі, штучне стримування цін тощо) призводять до криз, які дорого коштують і вщент «розмивають» попередні здобутки. Повна лібералізація потоків капіталу може допомогти економіці зростати швидше, але це також може зробити її вразливішою до раптових зупинок або руху потоків капіталу в протилежному напрямку. Уряд може вдаватися до використання фіскальної політики для стимулювання економіки, але піднесення, обумовлене м’якою фіскальною політикою, не є стійким.
По-друге, незалежність Центрального банку є наріжним каменем макроекономічної стабільності. Як тільки Центральний банк стає політичним інструментом та джерелом «родинного благополуччя», незабаром настане покарання від світових фінансових ринків.
По-третє, важливо дослухатися до думки економістів. МВФ та інші попереджали, що турецька економіка перегріта, але влада не звернула уваги на це попередження. Спроба обійти закони економіки – пагубна стратегія. Посилання на неординарні умови та обставини також не є рішенням. Ні українська, ні турецька економіка не є особливими.
Насамкінець, цей випадок є дуже чіткою ілюстрацією кризи, створеної виключно «власними руками», що завжди трапляється, коли популісти намагаються реалізувати свої виборчі обіцянки на практиці. Це може стати гарним попередженням для українців на майбутніх виборах у 2019 році.