Постійна палата Трибуналу ООН з морського права в Гамбурзі підтримала позовні вимоги України до РФ про термінове повернення на батьківщину захоплених у Керченській протоці українських моряків. Відповідне рішення Суд ООН ухвалив 25 травня 19 голосами «за» проти одного.
Ще одна перемога нашої країни у міжнародних суперечках проти російської агресії. Проміжна перемога, як стверджують експерти, адже поки що мова йде про тимчасові заходи і розгляд справи по суті ще попереду.
Рішення Суду про тимчасові заходи проти Росії
Постійно діючий Міжнародний Трибунал, створений на основі Конвенції ООН з морського права, 25 травня визнав грубе порушення норм міжнародного права з боку Росії. І задовольнив клопотання України про накладення тимчасових заходів на агресора.
Тимчасові заходи - це негайні зобов'язання на адресу сторін спору, які накладаються на період розгляду позову по суті, що може затягнутися на роки.
Згідно із рішенням суду, Росія зобов'язана негайно звільнити екіпаж українських моряків, атакованих і захоплених у листопаді минулого року в Керченській протоці, і дозволити їм повернутися в Україну. Ключові моменти рішення зачитав керуючий суддя Пак Чжин Хен:
«Суд вважає за необхідне вимагати від Росії негайне звільнення трьох затриманих українських кораблів «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу», 24 затриманих моряків, і дозволити їм повернення в Україну»
Дії Росії у Керченській протоці проти українських громадян і суден названі «кричущим порушенням суверенного імунітету, яким користуються військові кораблі відповідно до норм міжнародного морського права і загального міжнародного права».
Власне, порушення імунітету кораблів ще має розглядатися окремо і в разі перемоги України, Росія буде зобов'язана виплатити компенсацію. Але такі суперечки тривають протягом декількох років, і стратегією Києва у даному позові було висунення термінових вимог щодо повернення людей на батьківщину.
Трибунал підтримав Україну і в тому, що держава вичерпала усі дипломатичні способи вирішення даного конфлікту з РФ поза судом.
Що стосується контрпозиції росіян про нібито наміри українців організувати «таємну військову провокацію» у Керченській протоці, за що вони і були атаковані, а пізніше заарештовані окупаційним судом Криму і доставлені у московське СІЗО «Лефортово», Суд не знайшов доказів:
«Нам відомо, що Росія має інше бачення подій, що мали місце 25 листопада 2018. Секретне вторгнення українських моряків, на якому наполягає Росія, здається Трибуналу дуже малоймовірним»
У рішенні Суду сформульований перелік моряків і представників СБУ, які також незаконно захоплені росіянами – РФ зобов'язана звільнити усіх без винятку.
Щодо вимог до обох сторін спору, суд постановив, що і Україна, і РФ зобов'язані утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити конфлікт або ускладнити його вирішення.
Позиція Росії
25 травня Міністерство закордонних справ РФ виступило із коментарем щодо спору з Україною по захоплених моряках:
Саме рішення Трибуналу на користь України і вимога термінового звільнення незаконно затриманих моряків російський МЗС коментувати не став. Пізніше з'явилися коментарі окремих російських чиновників, суть яких зводиться до невизнання рішення Міжнародного Суду ООН:
«Якщо суддя високої кваліфікації Міжнародного трибуналу заплутався у паперах і не бачить нічого, крім звинувачень на адресу Росії, для нас його слова і вироки ні гроша не варті»
Інші представники Кремля підтримують цю думку і не визнають рішення суду, так як за їхніми словами українські моряки «порушили державний кордон» РФ, а претензія України – поза компетенцією Трибуналу.
Подальші дії України щодо повернення моряків
Для України рішення Трибуналу ООН – велика перемога, вважає представник країни в Суді і заступник міністра МЗС Олена Зеркаль:
«Для нас це – чиста перемога. Це – саме те, чого ми вимагали. Рішення виявилося навіть більш чітким, ніж ми сподівалися»
Як коментують експерти, Суд виконав усі позовні вимоги Києва і відкинув звинувачення з боку росіян у навмисній військовій провокації в протоці. Відмова РФ брати участь у процесі і невизнання рішень Суду – грає проти Москви, так як ставить її у невигідне становище в майбутніх позовах з боку України.
«Відмова росіян ніяк не змінює їх обов'язків виконувати рішення трибуналу. Цей суд, який діє в рамках конвенції ООН, може виносити зобов'язуючі рішення навіть коли одна зі сторін «ховається в будиночку» - як Росія у нашій справі»
Сидоренко вважає, що всупереч офіційним заявам про невизнання рішення, Росія, ймовірно, буде змушена його виконати. Так як подібний досвід вже мав місце у 2013 році, коли росіяни захопили корабель Greenpeace під прапором Нідерландів у Баренцевому морі. Зелені активісти виступали проти видобутку нафти в Арктиці і проводили свою акцію протесту. Росіяни захопили екіпаж і віддали його під суд під приводом «піратства».
«Нідерланди – так само як і Україна – звернулися до трибуналу ООН, а Росія заявила, що буде ігнорувати цей процес. 22 листопада 2013 року суд виніс проміжну ухвалу, якою зобов'язав Росію звільнити моряків. Публічно Москва продовжила наполягати, що не буде нічого робити, але через місяць «незалежний» слідчий комітет Росії оголосив про амністію всім членам екіпажу «грінпісівського» судна! Москва звичайно, наполягала, що з рішенням трибуналу це ніяк не пов'язано, а просто було добровільним кроком слідкому»
У справі про активістів позов по суті також виграли Нідерланди, зобов'язавши Росію до багатомільйонних компенсацій, які вона виплатила під приводом добровільного рішення.
Разом з тим, експерти визнають, що коли мова йде про Росію, прогнозувати будь-які дії зі 100% -ою впевненістю неможна. Щоб посприяти виконанню рішення Трибуналу на користь Києва, агресорові можуть висунути додаткові санкційні вимоги.
Так звані «гамбурзькі санкції» анонсував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який звернувся до уряду ФРН і міністра закордонних справ Хайко Мааса із закликом вплинути на Кремль. Підтримав швидке виконання постанови Трибуналу ООН і спецпредставник США по Україні Курт Волкер.
Шанс на позитивний результат справи – великий, навіть якщо його піднесуть як «добру волю російського правосуддя». До рішення Трибуналу Росія могла торгуватися за долю українських моряків. Тепер же у Києва на руках є законна вимога Міжнародного Суду. Що стане основою для розгляду позову проти порушення суверенітету кораблів і прав екіпажу по суті.
Відтепер будь-які торги Кремля щодо цієї справи – нікчемні. Більше того, затягування із виконанням рішення Арбітражу – привід якщо не для посилення, то для одноголосного продовження режиму санкцій. Що дуже важливо зберегти Україні, адже вже у червні 2019 року Європейський парламент буде розглядати це питання.
***
Активісти голландського корабля, яких росіяни захопили у Баренцевому морі, змогли повернутися на батьківщину через місяць після рішення Трибуналу. Ще через півроку РФ віддала захоплене судно.
Віра у торжество міжнародного права щодо Росії – трохи ілюзорна. На відміну від інстинктів самозбереження Кремля, що безпосередньо пов'язано в тому числі із готовністю виконати арбітражні вимоги за позовом України. Саме на спрацьовування цього фактора Києву варто розраховувати у питанні швидкого повернення українських моряків і кораблів.
