Яким може бути вплив торгових війн Трампа на економіку України?

Яким може бути вплив торгових війн Трампа на економіку України?

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

Традиційно основними причинами торгових війн є прагнення досягти економічних або політичних цілей за допомогою різного роду обмежень на імпорт або (рідше) експорт. З метою обмеження імпорту або стимулювання експорту їх ініціатор вводить відповідні мита або за допомогою інших методів обмежує торгівлю. Наприклад, влітку 2013 року в українських сирах та інших видах молочної продукції Росією були виявлені «численні порушення», в результаті чого експорт даної продукції з України був призупинений. Часто з’являються новини про спалахи різного роду хвороб у тварин, що також є приводом для обмежень. Таким чином методи ведення торгових війн можуть бути економічними і адміністративними, а причини економічними і політичними.

Класичні торгові війни велися заради досягнення економічних цілей. Саме завдяки такій війні між метрополією і колоніями в історію увійшло подія, відоме як «Бостонське чаювання», і трохи пізніше отримали свою незалежність США, на сьогоднішній день найбільша економіка світу і потенційний ініціатор нових торгівельний війн. Для того щоб обмежити торгові війни і встановити уніфіковані «правила гри» в світовій торгівлі в 1995 році на базі Генеральної угоди про тарифи й торгівлю була створена Всесвітня торгова організація (ВТО). В даний час її учасниками є 164 держави, включаючи всі найбільші економіки світу. Україна стала 152 членом СОТ у 2008 році.

В умовах сучасної ліберальної системи світової торгівлі далеко не всі держави дотримуються її правил (в тому числі й бюджетних) і політики плаваючих валютних курсів. Сформувалася група держав, які є важливими учасниками світової торгівлі і членами Світової організації торгівлі (СОТ), проте грають трохи за іншими правилами, на відміну від тих, що використовуються розвинутими державами.

Опишемо можливі «порушення» норм сучасної міжнародної торгівлі, які не є класичними причинами торгових війн.

  1. Ігнорування екологічних проблем. «Чисте виробництво», що не завдає негативного впливу на навколишнє природне середовище, є досить витратним. Тому собівартість продукції, що випускається, та прибутковість бізнесу знаходяться в сильній залежності від норм екологічного законодавства. Зазвичай від «брудного виробництва» страждають, перш за все, жителі територій, проте наслідки можуть позначитися і на загальній екологічній ситуації в світі і на умовах ведення бізнесу.
  2. Політика фіксованого валютного курсу. Плаваючі валютні курси згладжують дисбаланси торгівлі та виступають механізмом автоматичного підстроювання цін експорту та імпорту під загальні умови міжнародної торгівлі. Так, в разі постійного протягом декількох років перевищення експорту над імпортом курс валюти з часом збільшується, що поступово стримує експорт і нарощує імпорт, та й навпаки. У разі фіксованих валютних курсів експорт може перевищувати імпорт протягом тривалого періоду. Штучне стримування зростання курсу національної валюти за своїми наслідками дуже схоже на встановлення тарифних бар’єрів, що часто є причиною традиційних торгівельних війн.
  3. Різниця в рівні оподаткування (в тому числі й дотації експортерам). Як і в першому випадку, суттєва різниця в податкових ставках і наявність систем підтримки експортерів впливає на собівартість продукції, що виробляється, та прибутковість бізнесу.

Мають місце такі варіанти ведення торгових війн у сучасному світі:

  • держави є учасниками СОТ: інструменти тарифних війн є доволі незначними, інакше може мати місце розслідування з боку СОТ. Також можуть застосовуватися штрафні санкції в результаті розслідувань СОТ;
  • держави не є учасниками СОТ: класичні торгівельні війни за відсутності міжнародних арбітрів і боязні накладення санкцій або навіть виключення з організації;
  • накладання санкцій (найчастіше взаємних) за будь-які порушення встановлених міжнародних норм.

Ефект торгових війн залежить від розмірів економік країн, які прийнято спрощено розділяти на «малі» та «великі». «Великі» економіки можуть наносити більш серйозні удари по економіках «малих», особливо якщо є їх основними торговими партнерами. Наприклад, станом на кінець 2013 року частка РФ в українському експорті становила 40%, а України в російському експорті 5%. Таким чином, введення взаємних санкцій може надати різне впливу на економіки «воюючих» країн. В даному прикладі сила негативного ефекту в разі тотальної торгової війни між Росією і Україною в 2013 році була б у вісім разів вище саме для нашої держави.

«Великі» економіки можуть зловживати своїм правом введення санкцій по відношенню до «малих», переслідуючи в тому числі й політичні мотиви.

Особливий варіант складають торгові війни між «великими» економіками, такими як, наприклад, КНР і США. В цьому випадку ефект від війни впливає й на інші країни. Результати цього впливу можуть бути як позитивними, так і негативними.

Позитивні полягають у розширенні експорту в разі застосування квот і прямих обмежень на аналогічну продукцію «воюючого» конкурента. Однак ефект може бути короткостроковим і мати зворотну силу в разі припинення війни.

Негативні полягають у зниженні темпів розвитку світової торгівлі та глобального ВВП. Як наслідок, відбувається скорочення всього глобального експорту та зниження цін на ресурси. У державах, в яких експорт ресурсів перевищує 10% ВВП і 30% валового експорту, негативні наслідки скорочення глобальної торгівлі та зниження цін на ресурси можуть бути дуже значними.

У разі торгових війн між США і ЄС, США і КНР, США і Туреччиною можливе зниження ціни ресурсів, однак це залежить від масштабів торгових війн. На сьогоднішній момент формальною причиною торгових війн може бути субсидування виробників, податкові пільги і штучна підтримка низького курсу юаня при постійному стійкому профіцит поточного рахунку та платіжного балансу.

Торгові війни були і залишаються важливим елементом політичної і геополітичної боротьби. У багатьох країнах є певна група людей, яка вважає (не завжди обґрунтовано) основною причиною свого тяжко положення те, що «підступні іноземці» забрали у них роботу або збанкротували бізнес.

Якщо розглядати поточну ситуацію, то поки не спостерігається істотного впливу описаних торгових війн на динаміку цін на товари, що експортуються Україною. Однак в разі загострення торгових війн між США і КНР глобальна економіка може знизити темпи економічного росту, а ціна ресурсів може знизитися. Саме такий сценарій і мав місце в кінці 2008 р – на початку 2009 року, коли Україна зіткнулася з величезними економічними проблемами в результаті світової фінансової кризи.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: UA.NEWS
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: