Рішення США про вихід з Ради ООН з прав людини, пов’язане з особливостями політики адміністрації Дональда Трампа і загрожує подальшому погіршенню відносин Сполучених Штатів з європейськими партнерами. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт-міжнародник Ярослав Войтко.
На думку аналітика, вихід США зі складу країн-членів Ради ООН з прав людини свідчить про використання Вашингтоном інструментарію ООН для відстоювання власних інтересів, які не обов’язково співпадають з інтересами світової спільноти. Експерт не виключив, що рішення США також може бути пов’язане і з жорсткою позицією Білого дому стосовно мігрантів та особливостями політики на Близькому Сході.
«За словами Постійного представника США в ООН Ніккі Хейлі, Рада з прав людини дискредитує себе своєю антиізраїльською позицією, а також тим, що до її складу входять такі недемократичні країни, як Демократична Республіка Конго, Куба і Венесуела. Крім того, причиною такого рішення США стала критика Радою дій адміністрації Трампа, яка проводить політику «нульової толерантності» до незаконної міграції й останніми днями вдається до таких небачених раніше кроків, як роз’єднання батьків з дітьми при перетині іммігрантами південного американського кордону. Вагому роль у прийнятті такого рішення відіграло й особисте ставлення президента Дональда Трампа до близькосхідної проблеми, зокрема – перенесення американського посольства до Єрусалиму. Все це дуже небезпечна тенденція. Такі криваві диктатори, як Кім Чен Ин, перетворюються в очах американського президента на «гарних хлопців». Водночас суть північнокорейського режиму абсолютно не змінилася – за даними корейських дисидентів, у катівнях КНДР досі перебуває до 300 тисяч в’язнів»
експерт-міжнародникКрім того, Ярослав Войтко пов’язав вихід США з Ради ООН з прав людини з політикою Володимира Путіна зі «вбиванням клину» між західними союзниками. На думку експерта, хазяїн Кремля уміло використовує деякі особисті риси характеру Дональда Трампа, зокрема, його непередбачуваність. Загалом аналітик переконаний, що відносини між США та європейськими країнами вперше досягли критичної точки за повоєнні десятиліття.
«Для завоювання й утримання ролі лідера західного світу з його загальнолюдськими цінностями і сучасними цивілізаційними принципами, знадобилися роки й десятиліття, а позбутися лідерства, схоже, дуже легко. Нещодавній саміт країн «Великої сімки» у Канаді продемонстрував, що після Другої світової війни відносини між США та їхніх європейських партнерів, ще ніколи не знаходилися на такому низькому рівні і, на жаль, є загроза їх подальшого погіршення. У роки «холодної війни» саме Сполучені Штати наголошували на необхідності забезпечення прав людини в колишньому СРСР та його країнах-сателітах. Пригадаймо хоча б знамениту поправку Джексона-Веніка до Закону США про торгівлю 1974 року, впроваджену через заборону вільної еміграції радянських громадян. Якщо США відмовляться відігравати провідну роль у захисті прав людини в світі, то цю роль залюбки захочуть зіграти ті країни, які мають, м’яко кажучи, «власне уявлення» про права людини. Тож вихід США з Ради ООН з прав людини, де можна проводити свою політику та просувати власні інтереси, більше схожий на «відрубування гілки, на якій сидиш»»
Водночас Ярослав Войтко не вважає, що Росія зможе посісти вакантне місце у Раді ООН з прав людини, насамперед через те, що це не її регіональна квота.
«У 2016-му році Росія програла вибори до цього органу за квотою свого регіону. Тепер усе залежатиме від того, чи зможе вона мобілізувати підтримку своєї кандидатури на наступний період – підкупом, шантажем, обманом. Сучасна Росія має великий «послужний список» у царині прав людини – неологошені агресії в Грузії, Молдові й на Донбасі, численні порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму, бомбардування в Сирії. З огляду на ситуацію, виникає питання, що краще – членство в Раді ООН з прав людини Росії чи інших недемократичних і диктаторських країн»
Нагадаємо, 19 червня постійний представник США при ООН Ніккі Хейлі оголосила про вихід Сполучених Штатів з Ради ООН з прав людини. За її словами, країна прийняла таке рішення через антиізраїльську політику органу та відсутність бажання інших країн займатися його реформуванням.
Російська Федерація розкритикувала рішення Вашингтона і висунула свою кандидатуру на вибори до Ради ООН з прав людини на 2021-2023 роки.
