$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +18° Варшава +7° Вашингтон
Ярославів Вал: проблеми однієї з найкращих вулиць Києва

Ярославів Вал: проблеми однієї з найкращих вулиць Києва

01 Вересня 2017 13:37

Ярославів Вал - одна з небагатьох вулиць центральної частини Києва, які зберегли свій вигляд за XX століття практично без змін. Друга світова пройшла майже повз Ярвала, а в брежнєвсько-горбачовську епоху тут не з'явилося жодного чужорідного будинку. Єдині радянські вкраплення — витончені посольські модерністські особняки і кілька будинків сталінської епохи — лише додають колориту. На жаль, вулиця постраждала лише останнім часом — в огрядні докризові роки на ній встигли побудувати кілька новоділів в псевдоісторичному стилі. Благо, що не висотних.

Чехарда назв


Незважаючи на центральне розташування, за майже 200 років своєї історії Ярославів Вал змінив цілих шість назв. Після зносу залишків того самого вала часів Ярослава Мудрого вулицю на його місці назвали Підвальною — в значенні «під валом».

Фото: Лев Шевченко

У 1869-му її офіційно нарекли Ярославовим валом, паралельно також використовувалася назва Велика Підвальна. У 1923 році вулицю назвали на честь політичного діяча Раковського, вже в 1928-му її перейменували на вулицю Ворошилова, в 1957-му — на вулицю Полупанова (в його ж честь через шість років перейменують вулицю на Пріорці). У 1962-му назву Велика Підвальна повернули вдруге (так вулиця називалася ще й за часів німецької окупації), і лише в 1977 році знову назвали Ярославовим валом.

Архітектурне намисто


На Ярвалу, як ні на який іншій вулиці, зосереджено безліч знакових для Києва будівель. З боку Золотих воріт (на жаль, підробних) пішохода зустрічає нині занедбаний «Замок барона Штейнгеля» з мальовничим шпилем і демонами на ганку. До замку барона примикає двоповерхова садиба того ж барона з витонченим кованим балконом-козирком — зараз в ній розташовується резиденція посла Індії. Трохи далі в цьому кварталі стоїть кенаса — храмова споруда київської громади народу караїмів, побудована на самому початку XX століття за проектом архітектора Городецького. Храмом будівля була лише до Жовтневої революції, пізніше там розміщувалася то установа політосвіти, то кінотеатр. У 1981 році кенасу передали Будинку акторів.

[gallery size="full" ids="25285,25286,25287"]

Низку дохідних будинків рубежу XIX і XX століть на середині Ярвала розриває занедбаний будинок післявоєнного готелю «Червона Зірка», в 80-х перенесеного на Майдан. А кінець вулиці обрамляє дивовижна будівля колишньої економічної школи, побудованої на кошти мецената Терещенка. Зараз в будівлі 1907 року побудови розміщується Національний університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Дво-триповерхова будівля об'єднує давньоруські і романські архітектурні мотиви: аркові вікна і характерну цегляну кладку. У 1970-х до старої будівлі театрального вирішили прилаштувати новий корпус, дзеркально відбивши її фасад. Будівництво заглухло разом з проектом комплексної реконструкції Львівської площі, але аркові вікна недобудови, які заграють з будівлею старої економічної школи, ще проглядаються крізь будівельний паркан, металевий каркас нового будинку і рослинність, що поглинула занедбаний будмайданчик.

Недобудований і занедбаний Ярвал


На жаль, незважаючи на те, що Ярославів вал пощадила і війна, і радянські забудовники, він постраждав від економічних негараздів і містобудівного хаосу останніх років. «Будинок барона» відселено вже багато років. Будівлю, побудовану в 1898 році, то збиралися реконструювати, то продавати. Одного разу навіть чеський президент пропонував передати його посольству Чехії, щоб погасити українські борги. Можливо, це було б далеко не гіршим варіантом долі будинку, проте передача так і не відбулася.

Аналогічною є ситуація і з недобудованим корпусом театрального університету, що стоїть прямо на Львівській площі. Ще десять років тому з будівлі демонтували всі металеві конструкції, оголивши прогнилі цегляні стіни. Держава в особі театрального вузу і КМДА не бажає ані добудувати будинок, ані знести його.

Втім, це типові проблеми для будь-якої вулиці старого Києва. А Ярославів вал відрізняється від типової вулиці не тільки наявністю архітектурних пам'яток, а й насиченим трафіком, автомобільним і пішохідним. Підвищений автомобільний трафік обумовлено зручною трасою вулиці — вона пов'язує Львівську площу, вулиці Січових Стрільців і Велику Житомирську з Хрещатиком і Володимирською. А відсутність станції метро (точніше, виходу з неї) на Львівській площі призводить до того, що в годину пік величезні натовпи офісних працівників заповнюють вузькі тротуари Ярвала.

Перекриття, яке не відбулося


Проблемі завантаженості Ярославового Валу вже не один рік, але звернули на неї увагу лише нещодавно. Організація «Агенти змін» разом з КМДА вирішила перекрити 40-метрова ділянка Ярвала між вулицями Франка і Стрілецькою, щоб розірвати транзитний рух по Ярвалу. На думку проектувальників, це знизило б трафік на 73% і дозволило б заощадити 81,9 млн грн на рік. До того ж, пішоходи отримали б додатковий вільний простір.

Перекрити Ярвал для транзиту повинні були 24 серпня, проте за день до наміченої події міська адміністрація скасувала проект, посилаючись на петицію, що набрала 10 000 підписів. Проект «Агентів змін» викликав бурю негативних реакцій в соцмережах. Люди не повірили транспортній моделі, яку представила компанія A + S, обіцяючи суцільні вигоди для водіїв і пішоходів. Кияни поставили собі питання про долю навколишніх вулиць — якщо на них кинеться весь трафік з Ярвала, на що ж вони перетворяться? Збентеження викликав і сміховинний масштаб перекриття — всього 40 метрів пішохідного простору. Особливо, в порівнянні з розмахом перекриття автомобільного руху на Подолі.

Можна сперечатися про проекти перекриття руху, про необхідність метро на Львівській площі, але очевидно одне — Ярославів вал не повинен залишатися в нинішньому стані, з запаркованим узбіччями, трафіком, гідним магістралі, літніми майданчиками кафе на тротуарах і безглуздими вивісками.

Лев Шевченко