Інфляційні посткризові фактори: причини зміни споживчих цін
У вересні 2021 року, після дефляції серпня, споживчі ціни дещо підвищились, проте цінова ситуація залишається стабільною.
Про це повідомляє в огляді інфляції Мінекономіки. Наразі вітчизняний споживчий ринок продовжує знаходитись під тиском високих зовнішніх цін, що є головним чинником прискорення інфляції практично впродовж переважної частини 2021 року, йдеться у повідомленні. Це також зумовлюватиме до кінця року значно вищий її показник, ніж торік.
Ми вирішили висвітлити причини зростання інфляції які, як стверджують аналітики Мінекономіки, не несе в собі тривалих загроз для економіки в цілому.
Показники інфляції
У вересні 2021 року, після дефляції серпня, споживчі ціни очікувано підвищилися на 1,2% («мінус» 0,2% у серпні).
Рисунок 1 - Зміни споживчих цін, %
Джерело: ДССУ.
Загалом зростання споживчих цін залишалося в тренді більш прискореного у порівнянні з торішніми показниками – 7,5% із початку року (до грудня 2020 року) проти 1,7% за аналогічний період 2020 року. Але, при цьому, у річному розрахунку інфляція зросла відносно повільніше – до 11% з 10,2% у серпні 2021.
Ключові чинники зростання цін
Як і раніше, у вересні динаміка споживчих цін свідчить про збереження тиску з боку зовнішніх цін (у продовольчій групі та групі енергоносіїв), у т.ч. на тлі проявів сезонності у формуванні цін за певними товарними групами.
Варто зазначити, згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у вересні 2021 року середнє значення Індексу продовольчих цін збільшилося на 1,2% у порівнянні з серпнем і на 32,8% у порівнянні з вереснем 2020 року.
Такий тиск з боку зовнішніх цін стимулює зростання собівартості виробництва (упродовж січня-вересня 2021 року ціни виробників промислової продукції підвищилися на 34,7%), що позначається на формуванні більшості цін на різні групи товарів та послуг.
Рисунок 2 - Зміни споживчих цін за розділами товарів та послуг, % р/р
Джерело: Мінекономіки, ДССУ.
Також збереження тиску з боку цін виробників позначається на загальній витратності виробництва. Так, безперервне зростання сукупних витрат у виробництві сільськогосподарської продукції позначилося на суттєвішому відновленні зростання цін на харчові продукти, які є сировинними або з низьким ступенем обробки, зокрема відчутніше подорожчало молоко, що віддзеркалилося на молочній продукції, а також деякі овочі. Слід зазначити, згідно з розрахунками Мінекономіки ціни на такі продукти зросли на 2,3% у порівнянні з 0,5% у середньому у вересні впродовж 2018 – 2020 років.
Варто також зазначити, упродовж січня-вересня 2021 року у порівнянні з відповідним періодом 2020 року витрати на виробництво сільськогосподарської продукції зросли на 36%, у т.ч. продукції рослинництва – на 33,7% та продукції тваринництва – на 40,1%. У вересні 2021 року у групі «Овочі» найбільше зросли ціни на огірки (на 47,6%), кабачки (на 34,1%), баклажани (на 18,4%) та помідори (на 15,9%). Згідно з даними Держстату станом на 01.10.2021 проти торішніх показників на відповідну дату врожай овочів зріс на 6,7%, картоплі – на 1,8%.
За окремими товарними позиціями зростання цін продовжилося на тлі скорочення їх виробництва, зокрема на яйця (на 13,6%, внесок до загальної споживчої інфляції – 0,1 в.п.). За даними Держстату упродовж січня-вересня 2021 року скорочення виробництва яєць становило 14,1% (за цей же період торік – лише «мінус» 1,3%). За даними Мінагрополітики станом на 17.09.2021 середні ціни виробників на яйця впродовж місяця зросли на 31%.
Фактори стримування цін
Водночас стримувало таке зростання сезонне насичення продовольчого ринку, зокрема знизилися ціни на фрукти – на 3,4% (внесок – «мінус» 0,1 в.п.), олію соняшникову – на 0,9% (внесок – «мінус» 0,01 в.п.), цукор – на 0,1% (внесок – «мінус» 0,001 в.п.) тощо.
У вересні 2021 року у групі «Фрукти» найбільше зниження цін відбулося на: кавуни (на 28,4%), виноград (на 16,9%) та яблука (на 10,9%). Згідно з даними Держстату станом на 01.10.2021 у порівнянні з відповідною датою попереднього року врожай цукрового буряку зріс у 2 рази, врожай ягідних та плодових культур – на 7,8% та на 2,5% відповідно.
Крім окремих продовольчих товарів сезонно подешевшали деякі послуги, зокрема знизилася вартість послуг пансіонатів (на 24,2%) та туристичних послуг (на 8,8%). Також знизилися тарифи на залізничний пасажирський транспорт (на 1,7%), що було типовим для цього місяця і здійснено відповідно до механізму коригування вартості проїзду пасажирів (середнє зниження вартості у вересні впродовж 2018 – 2020 років за розрахунками Мінекономіки становило 2,8%). Також у вересні відбулося зниження цін на бензин (бензин А-92 подешевшав на 0,6%, бензин А-95 – на 0,5%) та дизельне пальне (на 0,4%). Це досягнуто завдяки як уповільненню цінового тренду на нафту на світовому ринку в попередні місяці, так і державному регулюванню на ринку пального шляхом встановлення середньої вартості на основі розрахунків НАК «Нафтогаз України», яка не дозволяє АЗС маніпулювати цінами та захищає споживачів від неконтрольованого їх зростання.
У підсумку ціни в групі «Транспорт» у вересні знизилися на 0,1% (внесок – «мінус» 0,01 в.п.). Попри збереження високого цінового тиску з боку європейського ринку, зростання тарифів на природний газ для потреб населення становило лише 1,8% у порівнянні з 2,1% у серпні (питома вага в споживчому наборі – 2,2%).
Рисунок 3 - Базова й небазова інфляція, % р/р
Джерело: ДССУ.
Тому загалом у вересні зростання вартості комунальних послуг навіть дещо сповільнилося та становило 0,5% (внесок – 0,04 в.п.) у порівнянні з 0,6% місяцем раніше. У підсумку ці чинники лише частково компенсували інфляційний вектор продовольчого ринку. Як наслідок, за розрахунками Мінекономіки зростання небазової компоненти інфляції становило 1,1% за місяць (у порівнянні зі зниженням на 0,5% у серпні), внесок до загальної споживчої інфляції – 0,4 в.п., з початку року – зростання на 10,4%, у річному обчисленні прискорилося до 16,4% (з 14,6% у попередньому місяці).
Вплив з боку монетарних чинників також посилився – зростання базової інфляції становило 1,3% за місяць (у серпні не змінювалася), внесок до загальної споживчої інфляції – 0,8 в.п., з початку року – 5,5%, у річному обчисленні прискорилася до 7,4% (з 7,2% у попередньому місяці). Одним з основних чинників такого цінового прискорення стала, знову ж таки, сезонність. Так, суттєво зростали ціни на одяг і взуття на 7,9%, внесок – 0,4 в.п. (середнє підвищення у вересні впродовж 2018 – 2020 років за розрахунками Мінекономіки становило 8,4%), а також на послуги у сфері освіти на 13,2%, внесок – 0,2 в.п. (10,3% відповідно). Крім того, зберігається вплив реалізації ефекту відкладеного попиту, що додатково посилювало ціновий тиск на ринок.
Серед інфляційних чинників також залишається збереження суттєвих обсягів надходжень приватних грошових переказів в Україну на тлі міграційного спрямування вітчизняної робочої сили, а це 10,3 млрд дол. США за січень-вересень 2021 року (на 19,7% більше ніж за аналогічний період 2020 року). Водночас тривала відносно стабільна динаміка обмінного курсу гривні (упродовж вересня гривня до долара США в середньомісячному значенні зміцнилася на 0,2%, з початку поточного року – на 5,1%) тимчасово практично виключила цей чинник впливу на інфляцію.
В підсумку варто зазначити, наразі поточна динаміка цін цілком відповідає прогнозованому загальному цьогорічному тренду щодо порівняно вищих, ніж у попередньому році, темпів інфляції, наголошують в Мінекономіки. І, навіть з урахуванням високого рівня зростання світових цін на енергоносії, а також на тлі погіршення епідеміологічної ситуації та посилення карантинних заходів, варто припустити, що за відсутності інших нових викликів для економіки відносно вищий рівень інфляції, ніж торік, не несе в собі ознак деструктивного з боку інфляції впливу на економіку, стверджують в Мінекономіки.