Інфляція в Україні: причини зростання споживчих цін та прогноз
У жовтні 2021 року споживча інфляція сповільнилася до 10.9% р/р. На тлі зовнішніх тенденцій пришвидшення цінового зростання, зниження в Україні відбулося внаслідок уповільнення темпів зростання вартості сирих харчових продуктів. Також тривало сповільнення зростання адміністративно регульованих цін, передусім унаслідок вичерпання ефектів низької бази порівняння та дію річних контрактів із фіксацією тарифу на природний газ.
Натомість сповільнення інфляції стримували сталий споживчий попит і підвищення виробничих витрат, у тому числі на зарплати та енергоресурси. Відповідні фактори зумовлювали подальше подорожчання послуг й оброблених харчових продуктів. Як наслідок базова інфляція зросла до 7.6% р/р.
Споживча інфляція
У жовтні 2021 року споживча інфляція очікувано сповільнилася як у річному обчисленні, так і за місяць. Наявність істотних зовнішніх чинників високих світових цін на харчові продукти та енергоносії, зокрема на природний газ, зумовили постійний тиск на внутрішні споживчі ціни, у т.ч. внаслідок зростання витратної складової в структурі ціни.
Утім, з огляду на достатню пропозицію з боку власного виробництва на ринку в продовольчому сегменті, тривалу жорстку грошово-кредитну політику та певний буфер накопичених запасів енергоносіїв, споживчий ринок наразі залишається відносно стійким до зовнішніх викликів.
До перелічених факторів тимчасово додалося певне зменшення ділової активності в країні та, як наслідок, стримування попиту через посилення карантинних обмежень у зв’язку з появою нових штамів, а відтак черговою хвилею пандемії COVID.
Таблиця 1 – Індекси споживчих цін
Джерело: ДССУ.
У жовтні інфляція становила 0,9% у розрахунку до попереднього місяця (1,2% у вересні), 10,9% у річному розрахунку (11% у вересні відповідно). Темп зростання споживчих цін з початку 2021 року (до грудня 2020 року) становить 8,5% й відповідає очікуванням Мінекономіки. Певне уповільнення споживчої інфляції більшою мірою зумовлене стриманішою ціновою динамікою на окремі товари в різних сегментах ринку, переважно, внаслідок дії чинника сезонності. Також цьому сприяв ситуативний характер чинника зниження тарифів на електроенергію для населення (на 7,4%, внесок до формування загального рівня споживчої інфляції становив -0,1 в.п.)
Варто зазначити, у жовтні 2021 року відбулося зниження тарифів для населення – тариф на електроенергію з 01.10.2021 становить 1,44 грн за кВт/год за умови споживання до 250 кВт/год на місяць. Для всіх, хто споживає більше ніж 250 кВт/год на місяць, ціна залишилася незмінною – 1,68 грн за весь обсяг споживання.
Попри збереження суттєвого цінового тиску з боку європейського газового ринку, зростання тарифів на блакитне паливо для потреб населення не перевищило 3,2%. Про це повідомляє Мінекономіки.
Згідно з даними Світового банку, середня ціна на природний газ на європейському ринку за жовтень підвищилася на 36%, у річному обчисленні – у 6,4 раза й досягла 878,7 дол. США за 1 тис. м3. У жовтні 2021 року, як і у вересні, на вітчизняному ринку спостерігалося підвищення ціни газу за місячними тарифами газопостачальними компаніями – максимум встановлено на рівні 31,06 грн за м3 з ПДВ (у вересні – 20,96 грн за м3 з ПДВ). Водночас деякі газопостачальники відмовляються від використання місячних цін, залишаючи тільки річні (які наразі мають бути незмінними).
Рисунок 1 - Зміни споживчих цін за розділами товарів та послуг, % р/р
Джерело: Мінекономіки.
Тому загалом у жовтні вартість комунальних послуг навіть дещо знизилася (на 0,9%, внесок – «мінус» 0,07 в.п.) у порівнянні зі зростанням 0,5% місяцем раніше.
Натомість темпи зростання цін на харчові продукти та безалкогольні напої залишилися на рівні темпів зростання вересня (1,1%, внесок – 0,5 в.п.), що підтверджує відносну стійкість внутрішнього ринку попри збереження тиску з боку високих цін на продовольство та енергоносії на зовнішньому ринку, зростання яких продовжилося в жовтні.
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у жовтні 2021 року середнє значення Індексу продовольчих цін збільшилося на 3% у порівнянні з вереснем та на 31,3% проти показників жовтня минулого року.
У жовтні, як і раніше, найбільш значущими «гравцями» на ринку продовольчих товарів (ціни на які у підсумку і визначили загальне зростання цін) залишалися переважно сировинні або з низьким ступенем обробки харчові продукти. Так, триваюче п’ять місяців поспіль зниження цін на фрукти (у жовтні на 6,6%, внесок – «мінус» 0,2 в.п.) підтримане сезонним насиченням ринку на тлі врожаю плодово-ягідних культур та початком нарощування імпорту цитрусових та інших сезонних плодів на внутрішній ринок. Варто зазначити у групі «Фрукти» найбільше подешевшали ківі – на 23,8%, лимони – на 20,4% та яблука – на 18,6%.
Згідно з даними Держстату станом на 01.11.2021 проти аналогічної дати 2020 року врожай ягідних та плодових культур зріс на 7,5% та на 3,6% відповідно. За даними Держмитслужби впродовж жовтня 2021 року фізичні обсяги імпорту за підгрупою «Цитрусові» збільшилися у 2 рази проти вересня 2021 року, за підгрупою «Інші плоди, свіжі» – у 6,6 раза відповідно.
Також сезонно з набранням обертів перероблення сільгоспсировини знизилися ціни на цукор – на 3,1% (внесок -0,02 в.п.) та на олію соняшникову – на 1,6% (внесок -0,02 в.п.).
Утім таке сезонне здешевлення лише частково компенсувало зростання цін на інші продукти, зокрема на овочі (подорожчали на 10,6%, внесок – 0,4 в.п.), що додатково посилено тиском з боку підвищених сукупних витрат у виробництві сільгосппродукції. Упродовж січня-жовтня 2021 року проти відповідного періоду 2020 року витрати на виробництво сільськогосподарської продукції зросли на 37,2%, у т.ч. продукції рослинництва – на 35,6% та продукції тваринництва – на 39,1%. Тиск внаслідок зростання витратної складової в структурі ціни, що посилюється зовнішнім чинником, наразі формує ціновий «навіс» з боку цін виробників промислової продукції (упродовж десяти місяців 2021 року ціни в промисловості підвищилися в 1,5 раза). Це посилює тиск на низькорентабельні сегменти ринку, зокрема зумовлює подорожчання хліба та хлібопродуктів – у жовтні попри рекордний врожай зернових цінові темпи на цьому сегменті прискорилися до 1,8% (внесок – 0,1 в.п.) у порівнянні з 0,8% у попередньому місяці.
Зростання витратності стримує виробництво тваринницької продукції, що позначається на подорожчанні м’яса та м’ясопродуктів (у жовтні – на 1,1%, внесок – 0,1 в.п.). Крім того, у жовтні під тиском цінового тренду на нафту на світовому ринку відбулося подорожчання палива та мастил (на 2,9%, внесок – 0,08 в.п.), зокрема зросли ціни на бензин А-92 (на 2,8%), бензин А-95 (на 2,5%), дизельне пальне (на 4%) та газ скраплений для автомобілів (на 3,5%). Так, за інформацією Мінекономіки середня вартість дизельного палива та бензинів автомобільних з 01.10.2021 до 02.11.2021 зросла на 7,2%.
Водночас зниження тарифів на залізничний пасажирський транспорт (на 4,3%, внесок – «мінус» 0,02 в.п.), що було типовим для цього місяця і здійснено відповідно до механізму коригування вартості проїзду пасажирів, не змінило жовтневий тренд на відновлення цінового зростання в групі «Транспорт» – на 1,1% (внесок – 0,1 в.п.). Крім того, з огляду на перегляд: граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку (рішення НКРЗІ від 10.08.2021 № 299) у жовтні подорожчали поштові послуги (на 16,7%, внесок – 0,02 в.п.); вартості пакетних пропозицій послуг найбільшого оператора фіксованого зв’язку в Україні подорожчав як міжміський (на 14,3%, внесок – 0,0002 в.п.), так і місцевий телефонний зв’язок (на 14%, внесок – 0,01 в.п.). Як наслідок, шляхом часткової взаємокомпенсації чинників, за розрахунками Мінекономіки зростання небазової компоненти інфляції уповільнилося і становило 0,8% за місяць (1,1% у вересні), внесок до загальної споживчої інфляції – 0,3 в.п., з початку року – зростання на 11,3%, у річному обчисленні уповільнилося до 15,8% (з 16,4% у попередньому місяці). Вплив з боку монетарних чинників також послабився – зростання базової інфляції становило 1% за місяць (1,3% у вересні), внесок до загальної споживчої інфляції – 0,6 в.п., з початку року – 6,6%, у річному обчисленні прискорилася до 7,6% (з 7,4% у вересні).
Одним з основних чинників такого цінового уповільнення стала, знову ж таки, сезонність, зокрема на одяг і взуття (до 1,2% з 7,9% у попередньому місяці).
Серед інфляційних чинників залишається збереження суттєвих обсягів надходжень приватних грошових переказів в Україну на тлі міграційного спрямування вітчизняної робочої сили, а це 11,99 млрд дол. США за січень-жовтень 2021 року (на 23,3% більше ніж за аналогічний період 2020 року), що, навіть перевищили надходження за весь 2020 рік (11,98 млрд дол. США).
Рисунок 2 - Зміни споживчих цін на вітчизняні та переважно імпортні товари, % р/р та обмінний курс гривні (грн/дол. США)
Джерело: Мінекономіки.
Водночас тривала відносно стабільна динаміка обмінного курсу гривні (упродовж жовтня гривня до долара США в середньомісячному значенні зміцнилася на 1,3%, з початку поточного року – на 6,4%) тимчасово практично виключила цей чинник впливу на інфляцію. З метою стримування споживчої інфляції Нацбанком і далі реалізовувалася більш жорстка, ніж у попередньому році, монетарна політика, що виражалося у: збереженні з 10.09.2021 облікової ставки Національним банком на рівні 8,5% річних; помірних темпах зростання грошової пропозиції – грошова маса з початку року зросла лише на 4,9% (на 22% упродовж січня-жовтня 2020 року).
Прогноз динаміки цін
Вплив чинника зовнішніх цін на ціни виробників неможливо повністю нівелювати внаслідок будь-яких заходів з боку Уряду або Нацбанку. Його можна лише послабити, що й робиться наразі. Наявність певних запасів, сформованих за нижчої ціни, реалізація українськими товаровиробниками комплексу дій, направлених на запровадження енергозберігаючих технологій для економії або заміни в собівартості продукції енергетичної складової, дозволить пом’якшити вплив тимчасового шоку зовнішніх цін. І, навіть з урахуванням високого рівня зростання світових цін на енергоносії, а також на тлі погіршення епідеміологічної ситуації та посилення карантинних заходів, варто припустити, що за відсутності інших нових викликів для економіки відносно вищий рівень інфляції, ніж у попередньому році, не несе в собі ознак деструктивного з боку інфляції впливу на позитивні здобутки економічного розвитку.
Упродовж І кварталу 2022 року також відчуватиметься вплив тиску з боку зовнішніх цін, але менший, ніж наприкінці поточного року. Очікувана відсутність помітного тиску на внутрішні ціни з боку курсової динаміки, адаптація економіки до можливих нових спалахів епідемії COVID-19 та, в цілому, тренд на підвищення темпів економічного розвитку формуватиме стійкість внутрішнього ринку внаслідок пропозиції товарів та послуг. Тому зростання внутрішніх споживчих цін загалом залишатиметься помірним.