Інфляція та безпека: чому ставка Нацбанку стрімко крокнула вверх
Сьогодні набуло чинності рішення, яким Нацбанк ухвалив підвищення облікової ставки до 10% річних. Рішення зробити крок в напрямку зростання облікової ставки на 1 в.п. свідчить про істотні виклики, що постали перед економікою, зокрема ціновою, відтак фінансовою стабільністю.
Ключовими факторами істотного посилення монетарної політики є значні темпи інфляції, які перевищили очікування прогнозистів, а також зростання викликів у сфері безпеки внаслідок погіршення ситуації на кордонах країни та більш мілітаристської риторики з боку країни-агресора.
Динаміка облікової ставки Нацбанку
Нацбанк вирішив підвищити облікову ставку до 10 % річних. Матеріалізація значної кількості проінфляційних ризиків вимагає посилення монетарної політики Нацбанку для поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%. Про це йдеться у виступі Кирила Шевченка, Голови НБУ.
Таблиця 1 – Динаміка облікової ставки НБУ
| Період | % річних | Рішення з монетарної політики |
| 2022 рік | ||
| з 21.01 | 10,0 | Рішення |
| 2021 рік | ||
| з 10.12 | 9,0 | Рішення |
| з 22.10 | 8,5 | Рішення |
| з 10.09 | 8,5 | Рішення |
| з 23.07 | 8,0 | Рішення |
| з 18.06 | 7,5 | Рішення |
| з 16.04 | 7,5 | Рішення |
| з 05.03 | 6,5 | Рішення |
| з 22.01 | 6,0 | Рішення |
Джерело: НБУ.
Відповідно до базового сценарію макропрогнозу монетарні умови залишатимуться помірно жорсткими на усьому прогнозному горизонті, йдеться в повідомленні Нацбанку. Облікова ставка перебуватиме на рівні не нижче нейтрального упродовж цього та наступних років.
Цінова динаміка
Наприкінці року зростання споживчих цін сповільнилося з пікових 11% у вересні до 10%, йдеться в повідомленні Держстату.
Зниженню інфляції сприяли низка чинників, зокрема вичерпання низької бази порівняння та посилення монетарної політики Нацбанку. Також рекордні врожаї та корекція окремих світових цін на продовольство посилили знижувальний тренд. Окрім цього позначилися на сповільненні цін ефекти від зміцнення гривні в минулі періоди та адміністративні рішення щодо фіксації тарифів на деякі житлово-комунальні послуги.
Водночас сповільненню інфляції завадили перенесення на вартість товарів і послуг подальшого подорожчання енергоносіїв у світі та зростання виробничих витрат бізнесу, що обумовлює зростання собівартості готової продукції.
Зберігався також вплив стійкого споживчого попиту, який, зокрема, зумовив зростання базової інфляції до 7,9% на кінець року. Варто зазначити, базова інфляція в грудні 2021 року у порівнянні з листопадом 2021 року становила 0,4%. За 2021 рік у цілому базова інфляція зросла — на 7,9%.
З огляду на інфляційні тенденції, Нацбанк погіршив прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%, з огляду на реалізацію цих проінфляційних чинників.
Рисунок 1 – Інфляція споживчих цін, річна зміна, %
Джерело: НБУ.
Досить тривалий час світові ціни на енергоносії залишатимуться вищими ніж прогнозувалося. Це не лише збільшуватиме виробничі витрати випуску продукції та послуг, а й потребуватиме поступового перегляду тарифів на ЖКП. Зберігатиметься також істотний ціновий тиск з боку країн — торговельних партнерів, у яких інфляція наразі наближається до пікових значень.
На тлі ключових факторів, розвиватимуться вторинні ефекти від розширення виробничих витрат підприємств на тлі зростання зарплат та цін на сировину.
Нагадаємо, бізнес очікує зростання витрат на оплату праці. Відтак на тлі збільшення доходів населення зберігатиметься стійкий споживчий попит, який посилюватиме тиск на ціни в бік зростання.
Рисунок 2 – Зміна облікової ставки та ІСЦ, річна зміна, %
Джерело: НБУ.
Згідно з прогнозами Нацбанку, інфляційна динаміка впродовж 2022 року буде волатильною внаслідок впливу ефектів бази порівняння. Крім того, як і в багатьох країнах світу, в Україні інфляційний сплеск буде тривалішим, ніж очікувалося раніше, зазначають в Нацбанку.
Посилення проінфляційних чинників обумовило корекцію прогнозів НБУ. Наразі повернення інфляції до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Нацбанк прогнозує у 2023 році.
Українська економіка
Прогноз щодо економічних змінних також був переглянутий. Відтак зростання реального ВВП на 2022 рік із 3,8% аналітики понизили до 3,4% (табл. 2).
Таблиця 2 - Основні показники макроекономічного прогнозу НБУ
Джерело: НБУ.
Економіку підтримуватимуть споживчий попит і все ще доволі сприятливі умови торгівлі, йдеться у прогнозі Нацбанку.
Водночас економічний потенціал обмежуватиме напружена геополітична ситуація, що негативно впливатиме на інвестиційні рішення, руйнівні наслідки коронакризи, високі ціни на енергоносії та дефіцит окремих видів сировини.
У наступні роки (2023–2024) зростання реального ВВП прискориться до близько 4% на рік. З огляду на припущення аналітиків, цьому сприятимуть стабілізація геополітичної ситуації упродовж поточного року; остаточне вичерпання негативних ефектів пандемії; подальше зростання світової економіки; збереження доволі сприятливих умов торгівлі.
Згідно з прогнозами Нацбанку, дефіцит поточного рахунку у 2022 році розшириться до 3,3% від ВВП та до 3,3–3,5% від ВВП у послідуючі роки через пожвавлення внутрішнього попиту, як споживчого, так й інвестиційного.
Ключові ризики
Посилення вербальних інтервенцій щодо потенційної військової агресії позначилося на інвестиційному кліматі, що переросло в падіння вартості українських активів та девальваційний тиск. Збереження геополітичного напруження надалі може вкрай негативно вплинути на очікування населення, бізнесу та інвесторів. Це також істотно перешкоджатиме інвестиціям в економіку та ускладнюватиме залучення зовнішнього фінансування.
У разі загострення геополітичних ризиків Нацбанк посилюватиме монетарну політику, йдеться у повідомленні.
Вагомим ризиком залишається й подальше розгортання світового інфляційного сплеску, у тому числі через збереження високих цін на енергоносії та продовольство. Подальша цінова динаміка у світі залежатиме істотно від швидкості реакції провідних центробанків на інфляційні виклики.
Варто зазначити, зволікання реакції з бору центробанків призведе до зростання зовнішнього цінового тиску. Натомість швидке посилення монетарної політики з боку провідних центробанків обумовлює ризики відпливу капіталу з країн із ринками, що розвиваються, зокрема України.
Окрім цього, посилення інфляційних ризиків також може відбутися внаслідок суттєвого погіршення умов торгівлі та/або різкого скорочення врожаїв після торішніх рекордів, що здатне сформувати додатковий девальваційний та ціновий тиск.
Зростання трудової міграції на тлі поступового згасання пандемії може посилити диспропорції на внутрішньому ринку праці та призведе до збільшення витрат бізнесу на зарплати, що згодом теж позначиться на споживчих цінах.
В Нацбанку наголошують, Окремим ризиком є питання швидкості змін адміністративно-регульованих тарифів. Приведення тарифів на ЖКП до економічно обґрунтованих рівнів в один момент усуне дисбаланси в енергетичному секторі, однак створить значний інфляційний тиск, що призведе до погіршення очікувань. Натомість відтермінування рішень щодо тарифів на ЖКП акумулюватиме квазіфіскальні дисбаланси й ціновий тиск у майбутньому.
Слід зауважити, Нацбанк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений вгору, особливо на середньостроковому горизонті.
В підсумку варто зазначити, Національний банк продовжуватиме цикл посилення монетарної політики й готовий діяти рішуче у разі подальшої реалізації проінфляційних чинників.