Сенат Конгресу США у вівторок затвердив план розвитку інфраструктури, узгоджений Білим домом і двопартійною групою сенаторів, в обсязі понад $1 трлн. Сенат США 10 серпня ухвалив план інфраструктури вартістю 1,2 трильйона доларів, HR 3684, який надалі потрапив до Палати представників США.
Про це повідомляє IHS Markit. Трансляція голосування велася на сайті верхньої палати Конгресу. На реалізацію плану дали «добро» 69 законодавців, 30 висловилися проти.
Представники прогресивного крила Демократичної партії в нижній палаті висловлювали скептичне ставлення до цієї пропозиції. Спікер Палати представників Ненсі Пелосі (демократ від штату Каліфорнія) раніше заявила, що не буде виносити ініціативу на голосування до того часу, поки Сенат не ухвалить другу частину свого інфраструктурного плану — масштабного пакета в обсязі $3,5 трлн, що містити основні пріоритети демократів.
Сенат США затвердив масштабний пакет фінансування в обсязі 3,5 трильйона доларів, про що повідомляється сьогодні на шпальтах Reuters.
Ми вирішили висвітлити поступ, який є початком масштабного інфраструктурного проєкту «інвестиції такого масштабу, які трапляються раз на покоління».
План обсягом $3,5 трильйона
Сенат США затвердив план витрат в обсязі 3,5 трильйона доларів для основних пріоритетів президента Джо Байдена. Це сталося сьогодні вранці у результаті голосування 50-49 по партійній лінії, після того, як законодавці вели дискусію щодо необхідності величезних витрат на боротьбу зі зміною клімату та бідністю.
Після декількох місяців торгів у вівторок Сенат ухвалив законопроєкт про фінансування інфраструктури в обсязі 1 трильйон доларів, запропонувавши зробити найбільші за останні десятиліття вкладення країни в дороги, мости, аеропорти та водні шляхи. У цього заходу невизначене майбутнє в Палаті представників, зазначає Reuters.
Згодом демократи в Сенаті звернулися до бюджетної резолюції, що містить інструкції по видатках на багатомільйонний пакет наступних заходів, який включає положення про створення універсальних дошкільних установ, доступного житла та екологічно безпечних технологій.
Законопроєкти були ключовим пріоритетом для Байдена, який прагнув провести радикальні зміни в той час, коли демократи мають неістотну більшість в обох палатах Конгресу, і коли вони побоюються втратити законодавчий контроль з огляду на прийдешні вибори 2022 року.
Демократи планують просунути пакет упродовж наступних декількох місяців, використовуючи так званий процес «узгодження бюджету», який дозволяє їм ухвалювати закон простою більшістю голосів.
Частина республіканців виступили проти плану витрат в розмірі 3,5 трильйона доларів. Лідер республіканців у сенаті Мітч Макконнелл, який голосував за законопроєкт про інфраструктуру на 1 трильйон доларів, назвав більш масштабну пропозицію «радикальною».
Десятки сенаторів-республіканців також підписали зобов'язання не голосувати за підвищення ліміту держборгу, встановлені рамки якого вичерпуються восени, у спробі скоротити плани демократів за видатками.
Нездатність збільшити або призупинити встановлений законом ліміт боргу — який наразі становить 28,5 трильйона доларів — може спровокувати зупинку роботи федерального уряду або дефолт за боргом, аргументують частина представників.
Нагадаємо, Міністр фінансів Джанет Йеллен на цьому тижні закликала Конгрес підняти ліміт боргу в результаті двопартійного голосування. У вівторок Йеллен також схвалила поступ щодо збільшення пакету витрат, заявивши, що план інфраструктури вартістю понад 1 трильйон доларів повинен набути розвитку.
Ключові аспекти інфраструктурного проєкту
На думку аналітиків IHS Markit, двопартійний законопроєкт про інфраструктуру США, який передбачає модернізацію національної енергосистеми обсягом 73 мільярди доларів, може виявитися благом для офшорних вітроенергетичних установок, а також для вітроенергетичних проєктів.
Закон «Про інвестування в нове бачення навколишнього середовища і наземного транспорту в Америці» або «Закон про інвестування в Америку» передбачає виділення нового фінансування в розмірі 500 мільярдів доларів. Ці інвестиції включають створення національної мережі електромобілів (електромобілів). Зарядні станції, закупівля автобусів з нульовим рівнем викидів і зміцнення доріг, мостів і транзиту, а також інфраструктури водопостачання і водовідведення, включаючи порти, від примх зміни клімату.
Від акценту в законопроєкті на електрифікацію, включаючи значні інвестиції в громадський транспорт та інфраструктуру електромобілів, також виграють підприємці, що займаються чистими технологіями, які хочуть інвестувати в зберігання акумуляторів, зазначають в IHS Markit.
У законопроєкті передбачено фінансування за ключовими статтями інфраструктурних змін, зокрема, передбачено 73 мільярди доларів на передачу чистої енергії, включаючи лінії для розміщення поновлюваних джерел енергії, дослідження та розробки в області передових технологій передачі й розподілу, інтелектуальні мережі та демонстраційні проєкти в галузі ядерної енергетики та уловлювання вуглецю, а також водневий напрямок. Також 7,5 мільярда доларів передбачено спрямувати на національну мережу зарядки електромобілів. На придбання автобусів з нульовим рівнем викидів і автобусів з низьким рівнем викидів передбачено 5 мільярдів доларів і ще 2,5 мільярда доларів на пороми з низьким рівнем викидів. Понад 50 мільярдів доларів на зміцнення стійкості до екстремальних явищ, таким як посухи, повені та лісові пожежі, від яких страждають різні частини країни, а також 21 мільярд доларів на відновлення навколишнього середовища, включаючи перекриття занедбаних свердловин з природним газом і рекультивацію земель навколо покинутих шахт.
Варто зазначити, витрати на інфраструктуру електромобілів і кредити для електромобілів добре узгоджуються з поставленим 5 серпня Байденом завдання автовиробникам виробляти половину своїх нових легкових автомобілів у вигляді електромобілів до 2030 року.
Коли було оголошено про угоду від 28 липня, Байден визнав, що «жодна зі сторін не отримала від цієї угоди всього, що хотіла».
Наприклад, із законопроєкту виключені 20 мільярдів доларів, які Байден шукав у своєму американському плані зайнятості для створення національного інфраструктурного банку, чого з нетерпінням чекали банки та фонди акціонерного капіталу.
Виступаючи після того, як законопроєкт був ухвалений Сенатом, президент Edison Electric Institute Том Кун прив'язав його до електромобілів. «Цей закон також забезпечити добрий початковий внесок за інфраструктуру зарядки електромобілів і автобусів з низьким/нульовим рівнем викидів, які необхідні нам для прискорення електрифікації транспортного сектора, який наразі є найбільшим джерелом викидів вуглецю в економіці США», сказав він в заяві для преси.
Наступні кроки
Байден стверджував, що законопроєкт буде фінансуватися без збільшення жодного цента для людей, які заробляють менш як 400 тис. доларів на рік. Це означає, що «без збільшення податку на газ і без плати за електромобілі», - додав він.
У супровідному інформаційному бюлетені Білий дім уточнив, заявивши, що колосальні витрати по законопроєкту будуть покриватися шляхом комбінації перенаправлення невитрачених коштів на термінову допомогу, цільових зборів з корпоративних користувачів, посилення податкового законодавства, коли справа доходить до криптовалют, а також інших двопартійних заходів, як дохід, отриманий від вищих темпів економічного зростання в результаті інвестицій в інфраструктуру.
Наразі лідер більшості в Сенаті Чак Шумер, демократ з Нью-Йорка, сповнений рішучості не тільки прийняти закон про інфраструктуру, але і прийняти резолюцію про узгодження бюджету на 3,5 трильйона доларів, в якій викладаються пріоритети витрат на фінансовий рік.
У своєму вступному слові 29 липня Шумер ясно дав зрозуміти, що його метою було прийняття як двопартійного законопроєкту про інфраструктуру на 1 трильйон доларів, так і резолюції по бюджету для більшості ініціатив в галузі кліматичних інновацій, що містяться в американському плані зайнятості.
«Внаслідок голосування, проведеного вчора ввечері, Сенат зараз просувається вперед з двопартійним законопроєктом про інфраструктуру й обома елементами двосторонньої стратегії, перш ніж ми перервемося на серпневі канікули», - сказав Шумер.
Лідер сенатської меншості Мітч Макконнелл, республіканець від штату Кентуккі, хоча і підтримав законопроєкт про інфраструктуру, утім відхилив законопроєкт про внесення поправок до бюджету на 3,5 трильйона доларів. Назвавши це «безладом», що містить «великі шматки Зеленого Нового курсу», МакКоннелл також попередив, що це призведе до жахливої інфляції.
У підсумку варто зазначити, Сенат прийняв обидва законопроєкти, які перейшли в Палату представників США, де спікер Ненсі Пелосі, демократ з Каліфорнії, висловила свою підтримку.
