Інвестиції у реальний сектор економіки України

Інвестиції — двигун інновацій для всіх сфер діяльності людини, нехай то агросектор або ресторанний бізнес. Сьогодні ми розглянемо вкладення в реальний сектор економіки, що передбачає комплекс галузей, які надають товар чи послугу, як кінцевий продукт. Сюди входить все — від виробництва та розподілу продуктів до реалізації та споживання. У цей час фінансові інститути виконують обслуговувальну роль в цьому циклі. Розвиток РСЕ підвищує рівень життя населення, дозволяє створювати робочі місця, розвивати об'єкти інфраструктури та забезпечувати оплату нових податкових надходжень до державного бюджету.

Активність вкладення у сукупність галузей економіки знижується у разі економічної нестабільності та на тлі падіння доходів населення. У першому півріччі 2018 року, за даними Державної служби статистики, на РСЕ припадало 97,8% всього обсягу освоєних реальних інвестицій. А вже 2020-го з'явилися ознаки кризи, викликаної COVID-19. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, виробництво промисловості скоротилося на 5,2%, сільського господарства на 11,5%, а кількість пасажирських перевезень знизилася на 39,7%. За прогнозами ООН, криза, спричинена коронавірусом, зменшить розмір іноземних інвестицій у всьому світі на 30-40%.

Реальний сектор економіки вимагає продовження реформ та прискорення модернізації у бік повноцінної реалізації свого інвестиційного та виробничого потенціалу. Для цього необхідне оновлення державної політики відповідно до європейських стандартів. Навіть попри внутрішні та зовнішні чинники, у РСЕ впроваджуються структурні реформи, спрямовані на збільшення ефективності та модернізацію виробництва, а також розвиток інфраструктури та її конкурентоспроможності.

Які кроки варто зробити для сприятливого інвестиційного ґрунту:

• запровадження податкових пільг окремих галузей економіки;


• визначення пріоритетних сфер;


• створення спеціальних економічних зон;


• реалізація рівних умов конкуренції на ринку.

Реальний сектор дає доходи, які стають базою для становлення національної економіки. Саме з цієї причини він визначає спрямованість господарської сфери країни, а також рівень її розвитку та стійкість до змін.

Інвестиції у реальний сектор економіки за своєю суттю є вкладеннями, доступними для приватних осіб, які складають власний інвестиційний портфель. Однак у період нестабільності питання інвестицій у РСЕ набуває двозначного характеру: економіка вимагає грошей для розвитку, а вкладники не поспішають і чекають сприятливого моменту для вкладень. Варто також згадати, що інвестиції в реальний сектор — це найчастіше довгострокова перспектива з віддачею у кілька років. При думках про вкладення в РСЕ варто врахувати залежність цієї сфери від політичної та економічної ситуації у світі. Слід зауважити, що здебільшого вклади походять із власних ресурсів власників бізнесу. Тому і залучаються сторонні інвестиції. Держава повинна підвищувати інвестиційну привабливість галузей державної економіки.

Національна економіка формується із сукупності двох факторів: динаміки розвитку та рентабельності виробничих компаній. З цієї причини стан реального сектора економіки перевіряють за шістьма основними характеристиками: ВНП (валовий національний продукт), ВВП (валовий внутрішній продукт), рівень чистого економічного добробуту, рівень національного багатства, рівень національного доходу та структура виробництва за галузями. Всі ці показники слід враховувати при зіставленні ризиків та вигод під час планування вкладень.

Політика розвитку та просування інвестицій в економіку країни є дуже актуальною для України. Народне господарство, ослаблене низкою криз, потребує масштабних вкладень для поліпшення своєї продуктивності. Лише комплексний підхід до розвитку країни, відповідальність за рішення та точне бачення завдань та цілей на рівні держави зможуть стати гарантією інвестицій у реальний сектор економіки України.