Через зниження попиту на електроенергію урядом було ухвалено рішення вимкнути виробників найдешевшої енергії. Відтак було виведено в резерв декілька енергоблоків АЕС й переведено на знижену потужність 7 енергоблоків атомних електростанцій, повідомляли раніше про ситуацію на енергоринку в авторських матеріалах.
Йшлося про схему, яку було створено за президента-втікача Віктора Януковича, зокрема, купівля зеленої енергетики за ціною в 7-8 разів вище вартості електроенергії, що виробляє Енергоатом. Важливим фактом є те, що компенсацію зеленого тарифу держава оплачує коштом Енергоатому. Всі борги фактично вішають на Енергоатом, який забезпечує країну електрикою приблизно по 65-70 копійок за кіловат/годину, в той час як зеленим електростанціям держава виплачує 4-5 гривень за кіловат/годину.
Ми вирішили розібратися, як поточна криза в енергетиці впливає на банківську систему, адже високий тариф та суттєве зниження собівартості будівництва стали стимулами зростання потужностей «зеленої» енергетики два попередні роки. Третина об’єктів фінансувалося кількома вітчизняними банками, які активно інвестували цей сегмент, що обумовило надмірну концентрацію кредитів галузі.
Зелена енергетика та зміни базових умов ринку
Високий фіксований тариф та стрімке падіння собівартості будівництва стимулювали інтенсивне зростання потужностей «зеленої» енергетики у 2018 – 2019 роках. Близько третини об’єктів фінансувалося кількома вітчизняними банками, які активно кредитували цей сегмент, що призвело до надмірної концентрації в галузі виданих кредитів.
З 2017 до 2019 року потужності «зеленої» енергетики зросли в 4.5 рази. Високий зелений тариф із прив’язкою до євро, постійне зниження приведеної вартості електроенергії з відновлювальних джерел енергії (-39% для вітрових та -82% для сонячних за 2010 – 2019 роках) приваблювали інвесторів, які все більше інвестували в будівництво нових об’єктів. З часом висока вартість почала тиснути на споживачів та зумовила реформи сектору.
З липня 2019 року запущено нову модель ринку електроенергії. Безпосередньо тарифи не було знижено. Змінився механізм розрахунків із «зеленою» генерацією. Зобов’язання оплачувати електроенергію за «зеленим» тарифом було передане ДП «Гарантований покупець» (ГарПок), який отримує кошти для цих виплат від НЕК «Укренерго» та від перепродажу частини електроенергії НАЕК «Енергоатом».
Рисунок 1 - Середньозважена вартість електроенергії та приведена собівартість «зеленої» енергії, євро за МВт/г (СЕС – сонячні електростанції; ВЕС – вітрові електростанції)
Джерело: ДП Енергоринок, ДП Оператор ринку, ГарПок, IRENA.
Однак деякі великі споживачі в судовому порядку оскаржили тарифи Укренерго та добилися їх зменшення майже у 3 рази. Пізніше експортери електроенергії відмовилися сплачувати Укренерго за її передачу. Це створило дефіцит фінансування ГарПоку.
Рисунок 2 - Оплата «зеленої» електроенергії, млрд грн
Джерело: ГарПок, НБУ.
Нетипово тепла зима, а потім і коронакриза скоротили електроспоживання у кожному з двох останніх кварталів. Усі ці фактори та зростання обсягу виробництва відновлювальної енергетики (ВДЕ) спровокували критичне накопичення боргів перед «зеленою» генерацією.
Це підштовхнуло учасників енергоринку до пошуку компромісів. 12 червня 2020 року уряд підписав меморандум із виробниками «зеленої» електроенергії, щоб вирішити кризу. Зокрема ним передбачено скорочення «зеленого» тарифу та жорсткіші вимоги до постачання електроенергії в межах плану. Своєю чергою держава зобов’язалася погасити накопичені борги.
Вплив кризи в енергетиці на банки
Сприятливі умови роботи альтернативної енергетики останніми роками посилювали інтерес банків до сектору. Найактивнішими були державні банки – наразі їхня частка в кредитах цьому сегменту становить 78%, повідомляють в НБУ.
Зростання потужностей у секторі спричинили проблеми з компенсацією «зеленого» тарифу, і уряд ініціював перегляд умов роботи альтернативної енергетики. Нові умови вплинуть на банки-кредитори: попри те, що більшість компаній-позичальників залишиться платоспроможною, частина все ж потребуватиме змін умов кредитування.
Останні зміни в регулюванні енергоринку мають прямий вплив на фінустанови, які допустили концентрацію «зелених» кредитів у своїх портфелях, попри неодноразові застереження регулятора.
Рисунок 3 - Кредити виробникам ВДЕ, млрд грн, та їх частка у корпоративному кредитному портфелі банків (п. ш.), %
Джерело: НБУ.
Безумовно, зміна тарифу обумовлює кредитні ризики, адже погіршення цінової кон’юнктури вплине на частину боржників, які мають високі витрати на обслуговування боргу.
В підсумку слід зазначити, для більшості підприємств, які мають високі витрати на обслуговування боргу, достатнім заходом буде пролонгація кредитного договору без погіршення умов (без зниження NPV) відповідно до чинних нормативних актів Нацбанку, що не призведе до зростання кредитних збитків.
В НБУ зазначають, для невеликої кількості найскладніших кейсів, в яких не обійтися без поступок кредитора, доцільно послуговуватися можливостями Закону «Про фінансову реструктуризацію».
