$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+16° Київ +17° Варшава +9° Вашингтон
Штучно спровокована економічна катастрофа: МВФ про майбутнє після COVID-19

Штучно спровокована економічна катастрофа: МВФ про майбутнє після COVID-19

09 Липня 2020 15:48

Пандемія COVID-19, яка обумовили довготривалі зміни й піднесла світу низку важливих уроків, матиме тривалі наслідки для світової економіки. Обстеження на виявлення наявності вірусу в організмі, ймовірно, стануть частиною життя людей так само, як підвищені заходи безпеки стали повсюдним явищем внаслідок терористичних актів 11 вересня 2001 року, прогнозують в МВФ.

Поточній кризі притаманна низка нових, невивчених властивостей. Вірус, про який наразі багато залишається невідомим, призвів до надзвичайної медичної ситуації глобального масштабу. А для стримування його поширення потрібна була політична відповідь у вигляді штучно спровокованої економічної катастрофи.

Та з часом стало зрозуміло, більшість аспектів поточної кризи, які викликали занепокоєння, зовсім не є новими. Виражені відмінності в показниках захворюваності COVID-19 і результатах лікування, вочевидь, відображають існуючу проблему економічної нерівності.

Існують суттєві розбіжності між соціальною цінністю роботи, що виконується «працівниками життєво-важливих категорій», і їх низькою заробітною платою випливають з уже відомою всім нездатністю ринку адекватно оцінювати дійсно важливі сфери.

В умовах зростання популізму і зниження довіри до експертів, які спостерігаються протягом останнього десятиліття, готовність суспільства довіряти недостовірним відомостям та дезінформації щодо вірусу не є несподіванкою.

Поточна криза стала одкровенням в буквальному сенсі: через пандемію колективна увага суспільства наразі зосереджена на безлічі несправедливостей та недоліків, пов'язаних з нашим співіснуванням в цьому світі. Якщо раніше люди могли не помічати подібних проблем, то наразі їх ігнорувати стало неможливо. Як виглядатиме світ після COVID-19?

Передусім варто зазначити, історія показала, рішення, ухвалені під час кризи, можуть визначати ситуацію у світі на десятки років вперед. При цьому принципово важливою залишається необхідність прийняття колективних заходів з розвитку економіки, що забезпечують всеосяжне економічне зростання, процвітання та загальну безпеку.

Ми вирішили висвітлити бачення багатьох експертів МВФ щодо майбутнього після пандемії COVID-19.

Проблеми майбутнього

Багато з проблем, з якими людству доведеться зіткнутися в наступному десятилітті, будуть являти собою лише загострення версій проблем сьогодення. Цього разу істотних змін у світі не варто очікувати лише у тому випадку, якщо на етапі виходу з поточної кризи буде вжито заходів для розв'язання відповідних проблем й проведення докорінних змін.

Майбутнє щодо зайнятості настало занадто швидко, принісши з собою і, можливо, примноживши низку проблем, таких як поляризація доходів, вразливість працівників, зростання кількості короткострокових контрактів й необхідність адаптації працівників до зміни роду діяльності. Ці прискорені процеси є результатом не лише науково-технічного прогресу, а й нових обставин, які виникли на тлі загрози здоров'ю та безпеці населення, відтак  економіці країн та ринків праці потрібен час для відновлення, й існує висока ймовірність того, що в результаті вони зазнають низку змін.

У міру наростання впливу відповідних тенденцій реалії поточної кризи привели до перегляду низки існуючих поглядів, здатних впливати на ухвалення довгострокових рішень в соціально-економічній сфері. Так, це стосується бачення щодо співвідношення між ефективністю та стійкістю, майбутнього капіталізму, збільшення концентрації економічної активності та життєдіяльності, промислову політику, підходи до проблем, які стосуються всіх країн світу й вимагають колективних дій у світовому масштабі (наприклад, пандемії та зміна клімату), а також роль уряду й різних інститутів.

За останні два десятиліття в країнах з розвиненою економікою відповідальність в цілому перейшла від інститутів до громадян. Проте, перевірка систем охорони здоров'я здебільшого виявляють їх неефективність, а такі концепції соціальних пільг, як оплачувану відпустку через хворобу й безумовний базовий дохід, вчергове привертають до себе увагу.

Структурні зміни внаслідок інклюзії та цифрових технологій

Існує ймовірність довгострокових інституційних змін системи соціального захисту й більш інклюзивного суспільного договору. Посткризовий досвід продемонстрував, рішення, ухвалені в часи кризи, на десятки років вперед можуть визначати ситуацію у світі. Водночас принципово важливою залишається необхідність прийняття колективних заходів економічного розвитку, що здатні забезпечити всеосяжне економічне зростання, піднесення та загальну безпеку.

Криза пандемії прискорила процес переходу на цифрові технології, що проявилося в різкому зростанні електронної торгівлі та збільшення темпів впровадження телемедицини, відеоконференцій, дистанційного навчання та фінансових технологій. Компанії, які звикли покладатися на міжнародні ланцюжки постачання, зіткнулися з логістичними проблемами та іншими труднощами.

Після закінчення пандемії COVID-19 світ, ймовірно, вже не буде колишнім. Під впливом пандемії багато тенденцій світової економіки, які назріли раніше, продовжують наростати. Особливо це стосується розвитку цифрової економіки на тлі збільшення використання цифрових технологій, в тому числі з метою віддаленої роботи та дистанційного навчання, а також отримання послуг телемедицини та служб доставки.

Варто зазначити, наразі стало відомо, що Міністерство охорони здоров’я України запускає в тестовому режимі електронні лікарняні.

Крім того, можуть прискоритися та інші структурні зміни, такі як регіоналізація ланцюжків постачання й подальше зростання транскордонних потоків даних.

Нагадаємо, внаслідок стрімкого поширення цифрових фінансових послуг, фінансова інтеграція здатна впливати на підвищення темпів економічного зростання.

Пандемія COVID-19: портал в новий світ

Історично ситуація складалася так, що пандемії змушували людей розпрощатися з минулим й подивитися на світ по-новому. Поточна ситуація нічим не відрізняється. Це портал, або ворота між одним світом і іншим. Існуючій системі належить пройти через низку змін.

Пандемія COVID-19 продовжує випробовувати межу можливостей глобального співробітництва. Зокрема, рівень підтримки країн, що розвиваються залишається дуже низьким. Вони постраждали від глобального економічного спаду вже на ранніх етапах, в тому числі через рекордний відтік капіталу й погіршення фінансової обстановки.

Проблеми боргу

В рамках відповідної програми реформ під керівництвом ООН МВФ повинен брати участь у розв'язанні структурних проблем, які привели до уразливості країн, що розвиваються з точки зору боргового тягаря. Така програма реформ повинна передбачати поступову відмову від використання коштів, виділених на фінансування розвитку, з метою проведення реформ, спрямованих на оздоровлення ринку і створення стимулів для залучення приватних інвестицій.

Державний борг буде швидко рости, створюючи фінансові проблеми в усьому світі. Нагадаємо, розмір оголошених бюджетних заходів наразі істотно зріс й оцінюється в 11 трлн дол. США у світовому масштабі. Найважливіший урок, який дав світу пандемією COVID-19, полягає в необхідності спільного розв'язання проблем, які зачіпають все людство. Проблему заборгованості слід вирішувати за допомогою процесу полегшення тягаря заборгованості, орієнтованого на досягнення цілей в області сталого розвитку ООН і збереження стійкого економічного зростання в кожній окремій країні, стверджують в МВФ.

Нові економічні погляди

В майбутньому слід відмовитися від догматів жорсткої економії. Крім того, заможні країни повинні нарешті почати виконувати свої зобов'язання з надання офіційної допомоги з метою розвитку. Також слід буде скорегувати дисбаланс сил в рамках міжнародних інститутів з тим, щоб забезпечити справедливе визнання потреб і прав двох третин населення світу, наголошують в МВФ.

Якщо міжнародне співтовариство не відреагує рішуче на ситуацію, що склалася, то виконання Порядку денного на період до 2030 року та Паризької угоди буде неминуче зірвано. Нова багатостороння система, в якій реформа Бреттон-Вудських інститутів буде відігравати ключову роль, необхідна вже зараз, а в її основі повинен бути покладено такий підхід до розвитку, який зосереджений передусім на забезпеченні прав людини, гендерній рівності й проблемі клімату.

Яким має бути суспільство

Після закінчення першої хвилі COVID-19 світ повинен стати більш інклюзивним, стійким та життєздатним.

Сьогодні ми живемо у світі, в якому в через змагання в поступках в області регулювання бізнесу, а також у зв'язку з бідністю серед представників значної частини світової робочої сили посилилася нерівність між країнами й регіонами всередині країн. Значна кількість країн зіткнулося з зовнішніми потрясіннями, викликаними спалахами коронавірусу COVID-19, в умовах відсутності універсальної системи соціального захисту, надійної системи охорони здоров'я, плану щодо досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року або стійкої реальної економіки з наявністю якісних робочих місць.

Міжнародна підтримка

Бреттон-Вудська конференція, що проходила в той час, коли війна ще тривала, сприяла формуванню основи для післявоєнного суспільного договору. Аналогічним чином необхідно розробити амбітний план реконструкції, в той час як людство продовжує вживати заходів щодо припинення пандемії, зазначають в МВФ.

Міжнародна підтримка — це питання колективного виживання й інвестицій в майбутнє системи охорони здоров'я, світової економіки та багатосторонніх відносин. Ключовими цілями в питаннях відновлення економіки повинні стати розв'язання проблем досягнення повної зайнятості й новий суспільний договір.

Державні інвестиції у сферу послуг щодо догляду, освіти та низьковуглецевої інфраструктури можуть стати стимулюючої базою для скорочення нерівності. Політика в області зарплати, укладання колективних договорів та регулювання ринку праці здатна оживити попит і відновити рівень доходів, а також покласти край моделі ведення бізнесу, що допускає відмову від відповідальності компанії за найманих працівників.

Інвестиції в інфраструктуру і підходи дистанційної роботи

Країнам необхідно інвестувати в інфраструктуру, призначену для виявлення майбутніх спалахів епідемії вірусу. Такі інвестиції захистять економіку в тому випадку, якщо імунітет населення до COVID-19 виявиться тимчасовим. У багатьох країнах під час пандемії були прийняті варіанти німецької програми неповної зайнятості (Kurzarbeit). Дана програма забезпечує збереження робочих місць шляхом скорочення робочих годин і заробітної плати; при цьому уряд якоюсь мірою компенсує втрати зарплати. Завдяки збереженню трудових відносин між компаніями та співробітниками економіка буде краще підготовлена ​​до швидкого відновлення.

Механізми реалізації таких програм повинні удосконалюватися і ставати частиною існуючого набору інструментів відновлення економіки.

Значного поширення, ймовірно, отримає режим віддаленої роботи. Дані про те, що робота дома щонайменше настільки ж ефективна, як робота в офісі, існували і раніше. Проте, багато компаній були проти переходу на дистанційну роботу. Тепер, коли значна кількість компаній успішно випробували цю модель, віддалена робота може увійти в норму.

Нові тенденції

Світовий порядок почав змінюватися задовго до настання кризи пандемії COVID-19. Коронавірус лише прискорив три ключові геополітичні тенденції, на яких буде будуватися новий світовий порядок, який очікує на людство по іншу сторону пандемії, зазначають в МВФ.

Першою тенденцією є деглобалізація. Матеріально-технічні труднощі, виявлені в ході поточної кризи, вже свідчать про поступовий відхід від застосування глобальних виробничо-збутових ланцюжків, які забезпечують отримання постачання точно в строки. Другою тенденцією – економічний націоналізм. Навіть більше, у міру збільшення кількості економічних проблем неминуче посилення впливу націоналізму й політики під гаслом «моя країна понад усе» підштовхне компанії до локалізації комерційної діяльності та надання переваги національним і регіональним ланцюжкам постачання.

Третя тенденція, пов’язана з КНР. Йдеться про геополітичне зростання Китаю, яке формувалося понад три десятиліття. Попри те, що Китай успішно закріпив за собою статус економічної і технологічної наддержави, ніхто не очікував, що країна стане наддержавою «м'якої сили». Поточна криза здатна змінити це положення в разі продовження кризової дипломатії КНР й підтримки уявлення про те, що заходи, прийняті Пекіном у відповідь на спалах пандемії коронавірусу, були  значною мірою більш ефективні, ніж заходи, прийняті будь-де інде. Статистичні дані, що публікуються Китаєм, регулярно піддаються сумніву не без причини. Загальна недовіра посилила первісна спроба Китаю приховати інформацію про спалах коронавірусу, що сприяло його поширенню по всьому світу, що може спричинити  нову холодну війну – цього разу між США і КНР.