$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +9° Варшава +10° Вашингтон
Підсумки десятиліття глобальної економіки: країни з фантастичним зростанням ВВП

Підсумки десятиліття глобальної економіки: країни з фантастичним зростанням ВВП

08 Січня 2020 19:08

Протягом минулого десятиліття темпи зростання глобальної економіки сповільнилися. У 2019 році зростання вперше після глобальної кризи 2008-2009 років не перевищило 3%. Сповільнилося зростання, як розвинених економік, так і країн, що розвиваються, які були локомотивом глобального зростання у 21 столітті.

Але кілька десятків країн, попри глобальну рецесію та істотне уповільнення світової торгівлі у другому десятилітті, зберегли високі темпи зростання.

Ми наведемо декілька прикладів того, як різні країни спромоглися забезпечити поступ, попри важкі для всіх часи.

Зростання ВВП на душу населення у 193%

Ефіопія стала абсолютним лідером по зростанню ВВП на душу населення, йдеться у звіті МВФ. У 2000-ті роки економіка Ефіопії почала відновлюватися після невдалого соціалістичного експерименту, десятиліть громадянської війни та від’єднання від Еритреї. Тобто, для ефективного зростання стартові позиції країни були вкрай низькими.

Та влада Ефіопії чітко діяла відповідно до настанов МВФ, які Фонд розробив для найбідніших африканських держав: позичили кошти на будівництво доріг, медичних закладів, шкіл та інших інфраструктурних об'єктів з тим, щоб забезпечити початковий етап запуску зростання.

Але, якщо інші африканські країни, які дотримувалися рецептів МВФ, надалі намагалися розвивати сферу приватного бізнесу, то Ефіопія продовжила нарощувати державні інвестиції.

Результатом стали надзвичайно високі темпи зростання ВВП на душу населення (навіть при швидкому зростанні чисельності цього населення), висока інфляція та небезпечний рівень державного боргу.

З тим, що країна не опинилася в борговій кризі та була спроможна утримувати курс національної валюти, в грудні 2019 року виділив МВФ Ефіопії терміновий кредит розміром три мільярди доларів США.

Натомість, умовами для отримання траншу, були зобов'язання Ефіопії щодо зменшення частки держави в економіці й поліпшення бізнес-клімату в країні. Найближчим часом швидке зростання продовжиться, як вважають експерти МВФ, але якщо не проводити реформ, все може скінчитися кризою. Попри досягнуті темпи, ВВП на душу населення в Ефіопії все ще нижче, ніж в більшості африканських країн.

Зростання ВВП на 180%

Китай все ще залишається одним з лідерів по зростанню економіки. Економіка Китаю вже претендує на звання найбільшої у світі, але по відношенню ВВП до чисельності населення поступається багатьом країнам.

Нагадаємо, населення КНР складає понад 1,3 мільярда осіб. Це одна п'ята частина усього населення Землі.

У 2000-х Китай був зорієнтований головним чином на виробництво — по праву країна вважалася світовим «складальним цехом». Ключовими драйверами зростання Китаю були урбанізація та іноземні інвестиції: населення перетікало з бідних сільських регіонів в міста, де запускалися фабрики, обслуговуючі іноземні компанії.

Одним з результатів економічної політики стало зростання добробуту населення, а отже, і внутрішнього попиту. Саме на внутрішній попит Китай спробував переорієнтувати економіку у 2010-і роки. Для цього держава поклала зобов’язання на іноземні компанії щодо створення спільних підприємств з китайськими, щоб останні могли отримати технології, а не просто збирати на експорт товари з готових частин. Також влада істотно почала інвестувати в розвиток науки та інфраструктурні проєкти. Була розроблена програма «Зроблено в Китаї - 2025», яка повинна перетворити країну у світового технологічного лідера.

Попри кризу 2008-2009 років китайська економіка, хоча і сповільнилася, але не суттєво. В економіці країни було створено цілі галузеві сектори, що істотно вплинуло на структуру експорту КНР: частка текстилю знизилася, а частки машинобудівної та електронної продукції продовжили зростати швидкими темпами. Однак до кінця десятиліття у Китаю виникли значні проблеми: торгова війна з США і, можливо, боргова криза, адже, протягом року агентство Bloomberg попереджає Китай про боргову пастку наголошуючи на тригерах, які свідчать про наближення економіки країни до історичного дефолту. Наразі, пише видання, дефолт компаній Китаю на $ 17 мільярдів перевищує попередній рекорд. У  2020 році «боргова бомба» вибухне, попереряджає Bloomberg.

Зростання ВВП на душу населення у 167%, 164% і 162%

Три країни Індокитаю йдуть шляхом «азійських тигрів». У Таїланді та навіть у В'єтнамі вартість оплати праці досягла рівня, який вже не дозволяє розміщувати там найдешевші виробництва для іноземних компаній (насамперед виробників одягу). В'єтнам наразі переорієнтує свою економіку на виробництво електроніки — в цьому йому допомагають в тому числі китайські компанії, для яких виробництво деталей в Китаї, у свою чергу, теж стає занадто дорогим. Виробництво тканин і одягу поступово переміщається до бідніших сусідів — в Лаос, М'янму і Камбоджу.

У кожної з трьох країн є і свої особливості: так, М'янма поставляє в Китай і Таїланд газ, а Лаос — електроенергію з ГЕС на річці Меконг. Однак подальше їх зростання майже цілком залежить від нових текстильних (а згодом і високотехнологічних) іноземних фабрик, а також від стабільності зростання в Китаї та Таїланді, які є їх головними торговельними партнерами та ключовими інвесторами.

ВВП в розмірі 166% і 162%

На початку XXI століття Індія була одним з лідерів зростання, на який майже не впливали глобальні фінансові кризи. Однак в нове десятиліття країна увійшла в передкризовому стані: драйвери зростання — внутрішній попит та приватні інвестиції — наразі уповільнилися, зростання ВВП у 2019-му виявився найнижчим за великий період - 4,5% в порівнянні з 7% роком раніше. Нарощенню інвестицій заважають борги приватного сектора та держави, які досягли небезпечного рівня, зазначають в МВФ.

Сусідні країни Індії, які у 2010-і також вибилися в лідери по зростанню ВВП (Бангладеш, Шрі-Ланка, Непал), наразі не показують жодних ознак кризи. Напевно, їх економіки все ще влаштовані значно простіше індійської. Якщо Індія робила ставку на хай-тек — виробництво комп'ютерних програм і ліків, то сусіди задовольняються переорієнтацією з менш продуктивного сільського господарства на більш продуктивне текстильне виробництво.

Кілька століть тому Бангладеш (Бенгалія) була одним з лідерів світової економіки, але перебуваючи під владою Великобританії зазнала тотальної деіндустріалізації. Лише в останні роки країна повернула собі звання світового «швейного цеху».

Економісти вважають, що зростання її економіки збережеться на рівні, що перевищує 7%, навіть попри уповільнення Індії.

ВВП на душу населення у 165%

Монголія — ​​одна з небагатьох майже чисто сировинних економік, яка зростала у другому десятилітті 21 століття. Основна стаття монгольського експорту — мідь. Її провідним споживачем є електронна промисловість на Заході та в Китаї, яка бурхливо розвивається. Ціна на метал залишається високою вже понад 15 років (якщо не брати до уваги падіння під час кризи 2008-2009 років). В іншому Монголія залишається країною тваринництва, в якому зайнятий кожен четвертий житель. На перший погляд, також спостерігається бурхливе зростання: нарощення поголів'я овець і кіз за цей період зросло багаторазово. Однак саме це може привести країну до кризи: бурхливе зростання тваринництва викликало висушування ґрунтів, яке загрожує екологічною катастрофою, вважають експерти МВФ.

Зростання ВВП на душу населення - 162%

Єдина країна ЄС в першій десятці по зростанню ВВП на душу населення — Ірландія. Водночас, у 2019 році зростання буде відносно скромним – дещо більш ніж 4%. Такий же рівень фіксували та в усі інші роки десятиліття, крім одного: у 2015 році ірландський ВВП зріс на 26,3% - це абсолютний рекорд для скільки-небудь розвинених економік. Причиною є низькі корпоративні податки, які були запроваджено у країні в період цього десятиліття. Разом з гарною якістю освіти та інфраструктури, європейськими судами, законами та низькими податками, країна спромоглася залучити найбільші світові компанії на кшталт Intel, які перенесли в Ірландію значну частину свого виробництва. Причому розміри компаній можна зрівнювати з самою ірландською економікою. Пік розміщення виробничих потужностей припав на 2015 рік, що і викликало аномальний сплеск. Якщо згладити цей пік, то зростання ВВП не перевищить 6,5%, як підрахували експерти. Але й такий результат дозволив Ірландії підібратися до китайських темпами зростання.

ВВП на душу населення - 153%

Грузія є прикладом успіху розумної економічної політики для невеликої країни. Десятиліття реформ держуправління призвело до збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій, яке тривало до 2017 року. Наразі, росту економіки не перешкоджають навіть внутрішні конфлікти й суперечки у Грузії  з головним торговим партнером — РФ. Попри черговий виток протистояння з Москвою, зростання ВВП на душу населення у 2018-2019 роках зберігся на рівні, що перевищив 4%. У 2019 прямі іноземні інвестиції впали, але це ніяк не пов'язано з країною-агресором: на період 2018 року закінчилося будівництво нафтопроводу, інвестором якого була британська ВР. РФ не входить в п'ятірку країн, які є джерелами інвестицій в Грузію. Як інвестор лідирує Великобританія.

Зростання ВВП на душу населення - 153%, 150% і 140%

Такими є країни Балтії. За ростом ВВП на душу населення країни Балтії поступаються в ЄС лише Ірландії. Латвія, Литва та Естонія дуже сильно постраждали під час кризи 2008-2009 років. Відновити зростання вони зуміли завдяки розумному управлінню в посткризовий період, збалансованих бюджетів, низьких боргів, тощо. Варто зазначити, темпи зростання наразі вже не такі високі, як у другій половині 2000-х, коли їх називали «балтійськими тиграми».
Під час кризи країни Балтії пережили потужний відтік населення в більш благополучні держави ЄС. У Латвії та Литві цей відтік триває, в Естонії число жителів стабілізувався в середині 2010-х. З цієї причини ВВП на душу населення в Латвії та Литві зростає швидше, ніж сама економіка.
Прикладом для Латвії та Литви може бути Естонія: їй вдалося стати одним з лідерів Європи з технологічним стартапам. Прямі іноземні інвестиції в Естонію швидко ростуть. Зарплати в країні вже в півтора раза вище, ніж у сусідніх країнах.

ВВП на душу населення в 151%

Реформи Руанду зробили регіональним економічним і технологічним лідером. Орієнтиром для влади країни був Сінгапур з його вільним середовищем для інвестицій при збереженні високої ролі держави в економіці та повне домінування однієї партії в політиці.
У перші роки реформ в Руанді дійсно спостерігалися високі темпи зростання (так зазвичай буває після масштабних катастроф і воєн); різко зросла тривалість життя і надання середньої освіти. Однак економічне диво тривало менше ніж 20 років: в останні роки темпи зростання впали з двозначних показників до майже середнього по регіону рівня. Сінгапур побудувати не вийшло: інвестують в економіку Руанди в основному не приватні компанії, а держава. Джерелом цих інвестицій є іноземні гранти та кредитування.
Чергова офіційна програма трансформації Руанди від 2017 року визнає, що цілі попередніх 10 років не досягнуті, і ставить цілі більш скромні, але досяжні: продовження боротьби з бідністю та посилення урбанізації. Всесвітній банк вважає, що Руанда досягла межі в моделі зростання, заснованої на державні інвестиції.

Зростання ВВП на душу населення у 180%, але під питанням

Туркменія в минуле десятиліття посіла третє місце у світі (відразу після Ефіопії та Китаю) по зростанню ВВП на душу населення.
МВФ щорічно повідомляє про високі темпи зростання економіки країни, нарікаючи при цьому, що державна статистика «потребує поліпшень», щоб отримати «зростання довіри» до влади. Економісти відзначають, що всі статистичні дані надає уряд, а дані з інших джерел отримати не є можливим. З Ашхабада повідомляли про безперервне всеохоплююче зростання економіки навіть тоді, коли єдиний показник, який можна перевірити — вартість експорту, основою якого є природний газ, — показав падіння (через зниження світових цін на паливо у 2014-2016 роках). Газова галузь Туркменії фактично продали Китаю за кредити, що отримали від КНР на жорстких умовах. При цьому видобуток зростає повільно, оскільки Пекін завершив будівництво нових газопроводів в Китай через інші країни Середньої Азії.
Одночасно люди, яким вдалося покинути Туркменію, повідомляють про тотальний дефіцит продуктів, що наближається до напівголодного існування. Офіційний курс валюти та курс на чорному ринку відрізняються надзвичайно. У країні застосовується практика силового залучення трудових ресурсів на збір врожаю бавовни. Інвестиції вкладаються здебільшого в сектор газовидобутку й будівництва палаців та пансіонатів.