$ 39.78 € 42.31 zł 9.8
+15° Київ +9° Варшава +5° Вашингтон

Підсумки економічних подій дня: чинники зростання цін, продовольча криза та проблема податків

Діденко Сергій 05 Липня 2022 00:14
Підсумки економічних подій дня: чинники зростання цін, продовольча криза та проблема податків

Сьогодні шпальта економічних видань наповнювали новини щодо розвитку інфляційних тенденцій.  Інфляція цін на харчові продукти в США у травні досягла 10,1%, у Єврозоні – 8,9% через низку проінфляційних чинників, які були обумовлені рекордним зростанням цін на енергоносії та кризою пропозиції внаслідок війни росії проти України. Однак в Туреччині на ціни продовжує тиснути так звана Ердоганоміку — цінове зростання сягає рекордних з 1998 року 80%.

Ризик пропозиції газу зростає, оскільки в Норвегії великий страйк, експорт впаде на 13%. Це посилить енергетичний проінфляційний чинник.

Вперше з 1991 року найбільша економіка Євросоюзу, промисловий локомотив ЄС, Німеччина, повідомила про місячний дефіцит торговельного балансу.

Сьогодні йшлося про податки, зокрема, що переміщений бізнес в ЄС має сплачувати їх в Україні. Також повідомляли, що під час війни кількість резидентів Дія.City потроїлася, проте посилилися ризики оптимізації податків.

Попит на нові легкові авто в Україні суттєво впав – більш ніж втричі. Проте дороги відновлюватимуть. Зокрема на будівництво та відновлення дорожньої інфраструктури Кабмін виділив 6,4 млрд грн.

План ООН щодо вивезення зерна задовольнить потреби України та росії, стверджують в Туреччині. Однак для експорту потрібно забезпечити безпеку в Чорному морі шляхом розмінування.

Також сьогодні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив побоювання, що нафтове ембарго проти росії не матиме повноцінного впливу на агресора, допоки її не відріжуть повністю від світової морської торгівлі. Грецькі компанії нівелюють дію нафтового ембарго.

В росії звертають низку програм розвитку. Як повідомлялося, мінфін запропонував відмовитися від 1,6 трлн рублів витрат за держпрограмами у 2023-2025 роках — оптимізація стосуватиметься 59 держпрограм та непрограмних напрямків із 62.

Таким був день у світлі економічних новин 4 липня, понеділка, про що нижче у наших матеріалах.

 Бізнес в ЄС, а податки в Україні. Розширення резидентів Дія.City та податкова оптимізація

Міністр соціальної політики запропонувала депутатам Європарламенту дозволити українцям та українським бізнесам, переміщеним в ЄС, сплачувати податки в Україні.

Голова Комітету Європейського парламенту з питань зайнятості та соціальних питань зазначив, що озвучені пропозиції мають сенс. Він запевнив, що розпочне відповідні дискусії в Європарламенті та Єврокомісії з колегами, дотичними до розв’язання відповідних питань.

Від початку повномасштабної війни реєстр Дія.City зріс більш ніж утричі. Відтак станом на 24 лютого в реєстрі було 79 підприємств, наприкінці червня – 271.

Є й інший бік медалі. Наразі із 271 компаній, 37% бізнесів мають засновників з інших юрисдикцій, тобто є дочірніми підприємствами — як фізичних, так і юридичних осіб. Зокрема, найбільші компанії з кластеру здебільшого є податковими резидентами інших країн, що дозволяє оптимізувати податкове навантаження, тобто менше платити до держбюджету.

Інфляція в Туреччині

Цінове зростання в Туреччині сягає рекордних з 1998 року рівнів -  80%. Ердоган, відкидаючи економічну теорію, яка полягає у тому, що підвищення облікової ставки стримує інфляцію, наказав центральному банку тримати базову ставку запозичень значно нижчою за рівень інфляції.

В результаті турецька ліра втратила 48% своєї вартості до долара за останні 12 місяців. Падіння курсу стало ключовим проінфляційним фактором, обумовивши зростання цін у країні, яка залежить від імпорту, особливо енергоносіїв. Тенденція погіршилася після повномасштабного вторгнення росії в Україну, що спричинило різке зростання цін на енергоносії.

План ООН щодо експорту українського зерна

План ООН з вивезення зерна задовольнить потреби України та росії. Однак для експорту потрібно забезпечити безпеку в Чорному морі шляхом розмінування, йдеться в заяві глави МЗС Туреччини Мевлюта Чавушоглу.

В Анкарі наголосили, що хочуть розв’язати питання з експортом таким чином, щоб це відповідало інтересам відразу обох країн. Глава МЗС вважає, що розроблений ООН план «хороший та об’єктивний».

Грецькі компанії нівелюють дію нафтового ембарго

В Україні наполягають на відрізанні росії від світової морської торгівлі. Це означає насамперед неможливість операторів кораблів надавати свої танкери в розпорядження російській федерації. Так склалося, що принаймні за останніми даними найбільшими операторами, найбільшим постачальником танкерів для перевезення російської нафти морем є приватні грецькі компанії. Не урядові компанії, але приватні грецькі компанії є найбільшими постачальниками, які, по суті, витягують росію із зашморгу нафтового ембарго, що є фактом.

Торгівельний баланс Німеччини з дефіцитом

Вперше з 1991 року найбільша економіка Євросоюзу, промисловий локомотив ЄС, Німеччина, повідомила про місячний дефіцит торговельного балансу. Дефіцит спричинений суттєвим зростанням витрат на імпорт.

Попит на нові легкові авто в Україні впав втричі

Згідно з даними Укравтопрома, первинні реєстрації нових легкових автомобілів у червні 2022 року становили 2,9 тис. одиниць. Первинні реєстрації у червні на 14% перевищують показники травня 2022 року, проте втричі (або на 67%) менше, ніж за той самий місяць минулого року.

Варто зазначити, лідером місяця (як і у травні 2022 року та торік у червні) стала Toyota з реєстрацією 456 авто, що на 11% більше, ніж у травні-2022 (але у 2,8 раза менше, ніж у червні-2021).

Будівництво та відновлення дорожньої інфраструктури

На відновлення та будівництво дорожньої інфраструктури України Кабмін у 13 разів збільшив видатки — до 6,370 млрд грн.

Згідно з розпорядженням, кошти будуть направлені на виконання робіт (зокрема й оплату утримання служби замовника та розробку проєктної документації) з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання: доріг загального користування державного значення; доріг та вулиць місцевого значення, комунальної власності; інфраструктури населених пунктів; під’їзних доріг до об’єктів певних військових адміністрацій.

Мінфін росії хоче відмовитися від витрат на низку держпрограм розвитку

Мінфін країни-агресора запропонував відмовитися від 1,6 трлн рублів витрат за держпрограмами у 2023-2025 роках — оптимізація стосуватиметься 59 держпрограм та непрограмних напрямків із 62.

Зазначається, витрати можуть бути зменшені на 557 млрд рублів у 2023 році, на 539 млрд рублів у 2024 році. У 2025 році за інерційного сценарію Мінфін запропонує відмовитися від 534 млрд рублів витрат.

У Норвегії великий страйк — експорт впаде на 13%

Lederne (норвезька організація менеджерів та керівників) не зуміла домовитися з профспілками щодо підвищення заробітних плат працівників видобувних компаній та оголосила страйк. Відтак, внаслідок  страйку, щоденний експорт газу з Норвегії впаде на 13%, що створює додаткові ризики пропозиції сировини на європейському ринку газу.