$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+11° Київ +12° Варшава +10° Вашингтон

Підсумки фіскальної політики України: антикризові рішення та прогноз

Діденко Сергій 09 Лютого 2021 16:48
Підсумки фіскальної політики України: антикризові рішення та прогноз

Фіскальна політика наприкінці 2020 року суттєво пом'якшилася внаслідок надолуження видатків (як за пріоритетними, так і іншими напрямами), що підтримало економічне відновлення. Про це повідомляє НБУ в січневому Інфляційному звіті.

Завдяки економічним факторам (передусім швидкому відновленню внутрішнього попиту) та адміністративним чинникам (поліпшенню адміністрування низки податків та розрахунків окремих державних підприємств з бюджетом) зросли податкові надходження, йдеться у релізі.

В грудні здійснено низку залучень з боку зовнішніх інвесторів, водночас уряду вдалося здійснити рекордні залучення й на внутрішньому ринку. Разом із зовнішнім фінансуванням це дало змогу профінансувати не лише поточні потреби уряду, а й накопичити значні кошти для підтримки економіки та фінансування видатків на початку 2021 року. З іншого боку, це зумовило зростання державного боргу до ВВП.

Ми вирішили висвітлити підсумки фіскальної політики торік, а також прогноз Нацбанку на 2021 рік.

Фіскальна політика у 2020 році

Фіскальна політика суттєво пом’якшилася, особливо наприкінці року під впливом значних залучень. Відтак у 4 кварталі дефіцит зведеного бюджету сягнув майже 165 млрд грн, а від’ємне циклічно скориговане первинне сальдо розширилося (це свідчить про м'який характер політики).



Рисунок 1 - Сальдо СЗДУ за різними вимірами, % від ВВП та % від потенційного ВВП

Джерело: НБУ.

М’якість фіскальної політики проявилася у суттєвому нарощенні видатків як за пріоритетними напрямами, так і надолуженні інших видатків головним чином наприкінці 2020 року. Це підтримало внутрішній попит та ринок праці. Масштабне нарощення видатків стало можливим насамперед завдяки значним залученням.

Податкові послаблення для мікро- та малого бізнесу, запроваджені наприкінці 2020 року і частково реалізовані в грудні, також підтримали активність та фінансовий стан частини підприємців.

Попри те, що дефіцит зведеного бюджету у 2020 році був менший, ніж очікувалося, його обсяг все одно був значний – майже 224 млрд грн (5.5% ВВП).

Тимчасове розширення фіскального дефіциту в кризовий період для підтримки економіки було обґрунтованим, що стало можливим завдяки певному фіскальному простору, досягнутому в попередні роки, зазначають в НБУ.

Податкові надходження

Швидке відновлення економічної діяльності та споживчого попиту сприяли зростанню податкових надходжень. Попри кризовий рік, доходи державного бюджету були перевиконані (на 2.2%), передусім коштом внутрішніх податків, які перевищили план на майже 48 млрд грн або 12.4%. Збільшення доходів населення, у тому числі шляхом подальшого зростання зарплат, дало змогу наростити надходження від податків на доходи та споживання (внутрішній ПДВ та акцизи).

Крім економічного підґрунтя, на податкові надходження вплинули адміністративні фактори.

Видатки

У 2020 році пріоритетом фінансування були програми соціального захисту: надавалася допомога фондам соціального страхування, продовжено додаткові виплати у вигляді допомоги дітям підприємців (ФОП) на спрощеній системі оподаткування І та II груп, упроваджено одноразову допомогу особам у разі втрати доходів від заборони діяльності в умовах більш жорсткого карантину.

Водночас збільшені витрати на оплату праці внаслідок підвищення мінімальної зарплати та діючих доплат окремим категоріям працівників, залучених до боротьби з пандемією. Серед пріоритетів бюджету залишалися й колективні послуги, такі як охорона здоров’я, оборона й безпека.

Значні витрати профінансовано на дорожню інфраструктуру та оборону, що сприяло зростанню будівництва (насамперед інженерних споруд) і підтримували машинобудування.

Витрати на обслуговування боргу були менші, ніж планувалося. Це дало змогу переспрямувати ресурси на інші сфери. Видатки за такими напрямами як освіта, мистецтво і культура, туризм, спорт суттєво надолужено в IV кварталі. Це дало додатковий імпульс для відновлення діяльності сфери послуг.

Прогноз фіскальної політики

Фіскальна політика з 2021 року в міру виходу економіки з кризи буде більш стриманою, зазначають в НБУ.

Задля підтримки населення та надання фіскальних стимулів економіці в умовах заходів подолання пандемії уряд збереже значний рівень дефіциту бюджету (4.5% від ВВП) і у 2021 році. Проте на етапі сталого зростання економіки потреба в додатковому стимулюванні з боку держави зменшиться.

З наступного року очікується скорочення дефіциту до 3% від ВВП, що дасть змогу поступово поліпшувати боргову позицію України.



Рисунок 2 - Зведений бюджет, % ВВП

Джерело: НБУ.

Темпи зростання доходів СЗДУ в поточному році на 1– 2 в. п. перевищать рівень інфляції насамперед завдяки надходженням від ПДФО та відрахуванням до Пенсійного фонду, що прискоряться в умовах суттєвого підвищення номінальної заробітної плати.

Прогнозний розмір дефіциту бюджету визначається насамперед реалістичними можливостями його фінансування, що планується коштом офіційних та ринкових боргових запозичень. Визначальну роль для цього відіграватиме виконання умов програми співпраці з МВФ.



Рисунок 3 - Широкий дефіцит СЗДУ, млрд грн, і державний та гарантований державою борг, % ВВП

Джерело: НБУ.

Відновлення сукупного попиту сприятиме нарощуванню збору податків на товари та послуги, зокрема ПДВ та акцизного податку. Останній додатково зростатиме через підвищення акцизних ставок на тютюнову продукцію. Очікуване поліпшення фінансових результатів підприємств дасть змогу наростити надходження від податку на прибуток. Водночас неподаткові надходження знизяться у порівнянні з попереднім роком шляхом меншого обсягу перерахування прибутку НБУ до державного бюджету.

В НБУ прогнозують, що рівень державного та гарантованого державою боргу після зростання до 63% ВВП у 2020 році надалі скорочуватиметься на 2-3 в. п. щороку завдяки зростанню економіки, виваженій фіскальній політиці та помірній волатильності обмінного курсу.

В підсумку варто зазначити, бюджетні видатки у 2021 році зростатимуть помірно. Проте у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати й необхідністю підтримання населення в умовах карантину суттєво зростуть соціальні видатки. Темпи зростання капітальних видатків, у т. ч. на дорожнє будівництво, сповільняться задля збереження помірних обсягів дефіциту бюджету, прогнозують в Нацбанку.