Підсумки промислового виробництва у 2019 році: історичне падіння та його причини

Підсумки промислового виробництва у 2019 році: історичне падіння та його причини

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Падіння індексу промислового виробництва в Україні у 2019 році стало найгіршим показником після відновлення з кризи 2014−15 років, проте цілком вкладається у загальносвітову тенденцію.

Як зазначає Держстат України (ДССУ), індекс вироблення промислової продукції становить негативне значення – 98,2%. Але, якщо спостерігати за динамікою, то ми пересвідчимося, що цифри мають більш загрозливий характер, адже тенденція посилилася у другій половині минулого року й збереглася. Варто зазначити, що тренд припав на період ревальвації.

Але, на тлі уповільнення світової торгівлі цей тренд набув глобального значення.

Крім загальносвітової тенденції, чинників падіння кілька, а ревальвація, якщо розглянути з позиції витрат — фактор не однозначний. Отже, що ж привело до погіршення українського промислового виробництва у 2019 році.

Промислове виробництво у 2019 році

Згідно з даними Держстату (ДССУ), за місяць промислове виробництво продовжило падіння ще на 1,1 %. Відтак, у грудні 2019 року у порівнянні з листопадом 2019 року сезонно скоригований індекс промислової продукції становив 98,9% (таблиця 1).

Таблиця 1 – Індекси промислової продукції, %

Джерело: ДССУ.

В річному вимірі, промислове виробництво в Україні зменшилося на 8,3%. Отже, як зазначено  в таблиці, згідно з даними Держстату,  у грудні 2019 року проти грудня 2018 року  індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 91,7%.

У 2019 році у порівнянні з 2018 роком індекс промислової продукції становив 98,2% (рисунок 1).

Рисунок 1 – Індекси промислової продукції (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)

Джерело: ДССУ.

У розрізі видів діяльності, зокрема у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 100,0%, переробній – 98,0%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 95,9%.

Варто зазначити, якщо переробна промисловість мала зростання станом на 2018 рік у порівнянні з 2017 роком, то у підсумку 2019 року також зафіксовано падіння на 2%, зокрема текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – на 10%.

Найбільш непокоїть машинобудування – на тлі торішнього зростання падіння біля 7%. Виробництво електричного устаткування продовжило своє падіння – біля 20%, а виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів – 10%.

Визначальні фактори промислового виробництва

Зі слів міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства із ключових факторів  падіння можна виокремити як зовнішні, так і внутрішні. Із зовнішніх факторів можна виокремити падіння зовнішнього попиту та погіршення цінової кон’юнктури для вітчизняних металургів.

Рисунок 2 – Індекс промислової продукції, річна зміна, %

Джерело: Мінекономрозвитку.

З внутрішніх – логістичні проблеми, зниження врожаю окремих с/г культур для переробки в харчовій промисловості, теплі погодні умови, що знижує потребу в тепло- і електроенергії, тощо. Не останню роль відіграє й зміцнення обмінного курсу, зазначає Тимофій Милованов.

Зміцнення гривні, разом з погіршенням для наших експортерів цінової кон’юнктури на сировинних ринках, призвело до дефляції цін виробників та падіння промислового виробництва.

Між цими явищами існує тісна взаємна залежність, а зниження ділової активності – є спільним знаменником відповідних показників.

Ревальваційні тренди обумовлювали два ключових фактори: жорстка монетарна політика НБУ, яка обумовила пошук найбільш вигідними залученнями для поповнення обігових коштів експортерами через продаж виторгу на валютному ринку, що посилювало пропозицію іноземної валюти, а також розміщення в державні цінні папери іноземними інвесторами.

На перший погляд, безумовно,  ревальвація національної валюти у 15% за рік (з 27,79 грн/дол. у грудні 2018 року до 23,61 грн/дол. в грудні 2019 року) може представлятися серйозним ударом по конкурентоздатності вітчизняних виробників. Та варто зазначити, що для багатьох вітчизняних секторів, зокрема металургії, для виробництва кінцевої продукції використовуються не лише вітчизняні, але й імпортні товари та послуги (рисунок 3).

Рисунок 3 – Імпортна складова експорту окремих видів економічної діяльності у 2017 році, включаючи непрямі ефекти

Джерело: НБУ.

Нагадаємо, для випуску вітчизняних товарів, які використовуються в металургійному виробництві, використовується імпорт, зокрема кокс. Це вітчизняний товар, однак в Україні багато коксу виготовляється з вугілля, яке імпортовано. Якщо врахувати непрямі ефекти імпорту і в цих товарах, то питома вага імпортних складових у кінцевій продукції вітчизняної металургії збільшується майже до 45%.

Отже, ревальвація мала безпосередній вплив на зменшення собівартості виготовлення готової продукції.

В підсумку зазначимо, що завдяки ревальвації гривні з’явилася істотна економія на імпортних складових. Згідно з розрахунками НБУ, за січень-листопад 2019 року така економія лише на експортованих чорних металах становила близько 3,6 млрд. гривень. Таким чином, чисті втрати металургів від ревальвації гривні за період до листопада 2019 року скоротилися (з урахуванням економії на витратах) з 8 млрд гривень до 4,4 млрд. гривень., що в 5 разів менше, ніж ефект від погіршення цінової кон’юнктури на світових ринках металургійної продукції.

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!