Південно-східний напрямок постачання газу: країна-агресор втрачає в ціні та обсягах
Аномально теплі погодні умови та коронакриза обумовили посилення падіння газових цін та попиту на ринку ЄС, що принесло монополісту країни-агресора найгірший за останніх 16 років мінімум.
За підсумками другого кварталу діяльності, компанія, яка є монополістом експорту трубопровідного газу з країни-агресора, зазнала падінням продажів на всіх ринках. Відтак швидкість, з якою «Газпром» вичерпував резерви для покриття збитків, досягала $49 млн (3,5 млрд рублів в день), або 146 млн рублів на годину.
Зниження ціни на газ для Китаю
Починаючи з липня 2020 року «Газпром» вимушений був знизити ціни на газ, який поставляється в Китай трубопроводом «Сила Сибіру», йдеться в повідомленні «Інтерфакс».
Контракт з КНР, укладений у 2014 році, сформований на прив'язці газових цін до кошика із нафтопродуктів. Вартість постачання переглядається щоквартально й змінюється з лагом в 9 місяців слідом за ціною мазуту і газойлю.
На початку року газ «Газпрому» вже був найдешевшим серед усіх трубопровідних постачальників в КНР. У квітні та травні він коштував 183-184 доларів за тисячу кубометрів. Адже, туркменський газ обходився Китаю у 226 доларів за тисячу кубів, узбецький — у 212 доларів, а постачання з Казахстану оцінювалися в 192 долари.
Липневе зниження цін для Китаю стане лише початком: в кінці року контракти «Газпрому» почнуть враховувати більш ніж 2-кратне падіння цін на нафтопродукти, яке відбулося в першому кварталі 2020 року одночасно з крахом нафтових котирувань.
За перший квартал (січень-березень) 2020 року ф'ючерси на газойль в Лондоні обвалилися з 618 до 292 доларів за тонну, а мазут подешевшав з 2,03 до 0,99 долара за галон.
Пропорційно таким котируванням повинен подешевшати й природний газ із країни-агресора. Варто зазначити, низькі ціни «Газпрому» доведеться утримувати, оскільки котирування нафтопродуктів зберігаються на рівнях майже вдвічі нижчих за торішні показники. Мазут продають по 1,09 долара за галон (проти 1,7-2 долара торік), а газойль торгується по 322,9 долара за тонну (проти 500-700 доларів у 2019 році).
Нагадаємо, Китай відмовляється купувати обумовлений контрактом обсяг, який можна прокачувати газогоном «Сила Сибіру», продовжуючи нарощувати внутрішній видобуток природного газу та закупівлі СПГ. У травні в Китай було продано 281 млн кубометрів, що на 12% менше рівнів перших двох місяців роботи «Сили Сибіру» (0,318 млн кубометрів на грудні й січні).
Імпорт газу до Китаю скорочується: у червні 2020 року він становив 9,614 млрд кубометрів, що на 6% менше, ніж торік, і на 12% нижче травневих обсягів. Китай відмовляється від трубопровідних постачань, тоді як імпорт СПГ продовжує нарощуватися двозначними темпами. У червні він становив 7 млрд кубометрів (+12% р/р). Відтак на скраплений газ довелося майже три чверті всіх закупівлі із-за кордону. Імпорт трубопровідного газу в Китай впав на 36% в річному вираженні, до 2,5 млрд кубометрів.
Закупівлі у «Газпрому» через прокачку «Силою Сибіру» наразі тримаються на 40% нижче обумовлених контрактом.
За січень-серпень 2020 року, згідно з даними «Газпрому», в Китай було прокачано 2,3 млрд кубометрів газу. Липневе зниження цін допомогло збільшити постачання на 20%, до 12 млн кубометрів на день.
Втім, якщо поточна швидкість прокачування збережеться, то до кінця року КНР купить 3,5 млрд кубів, що нижче не лише контрактного обсягу (5 млрд кубометрів на рік), але також мінімального можливого, обумовленого формулою «бери або плати» (4,25 млрд кубометрів).
Минулого тижня «Газпром» оголосив, що починає проєктувати другий трубопровід в Китай. Так званий західний маршрут, який був вперше запропонований китайцям у 2006 році «Алтай», а у 2014-му був перейменований в «Силу Сибіру-2», як очікується, буде прокладений через Монголію.
Рамкова угода по «Силі Сибіру-2» «Газпром» і китайська CNPC підписали ще в травні 2015 року. Воно, втім, закріпило лише базові умови - 30 млрд кубометрів на рік протягом 30 років, графік нарощування обсягу постачання, мінімальні річні контрактні кількості, добові контрактні кількості. Твердий контракт на продаж цього газу так і не був укладений.
Явну зацікавленість у КНР не спостерігається, що не дивно. «Центри споживання газу розташовуються на східному узбережжі, куди зручніше поставляти СПГ і трубопровідний газ по Далекосхідному маршруту постачання», - зазначає аналітик Альфа-банку.
«Газпром» може створити ще один політичний мегапроєкт, не маючи жодних можливостей для забезпечення привабливих умов контракту», - зазначають експерти.
Це дедалі чинитиме тиск на фінансові показники компанії, які й без того демонструють негативні показники внаслідок обвалу цін і попиту на газ в ЄС: перше півріччя «Газпром» завершив з негативним вільним грошовим потоком в розмірі 331 млрд рублів. Настільки витрати на капітальні будівництва перевищили чисті надходження від операційної діяльності.
Турецький напрямок постачання газу
Туреччина в липні відібрала паливо з підводного газопроводу Блакитний потік в об’ємі 364 мільйонів кубометрів газу після нульових показників в червні, повідомляє Reuters.
Раніше джерела видання повідомляли, що Блакитний потік, який повинен був відновити роботу в травні після ремонту, на початку липня ще не почав прокачування газу з РФ, оскільки в спробі замістити газ Газпрому Анкара різко нарощувала закупівлі зрідженого природного газу (СПГ).
Нагадаємо, за підсумками червня на турецький ринок довелося 0,01% від загального експорту «Газпрому», який склав 11 млрд кубометрів. А у липні Газпром продав Туреччині лише мізерні 2 млн кубометрів, що в 1127 разів менше, ніж у січні та в 585 разів менше, ніж у червні 2019 року.
Альтернативою російському газу, як і на ринку ЄС, в Туреччині став зріджений газ. Як повідомляє Platts, в грудні 2019 року державна компанія Botas провела тендер на 30 партій СПГ з відвантаженням до березня поточного року, а місяцем раніше — ще на 70 партій з постачанням у 2020-2023 роках.
В Газпромі, коментуючи ситуацію, раніше зазначали, що чекають відновлення постачання до Туреччини вже до кінця року.
Скорочуючи імпорт газу з РФ, Туреччина в цьогоріч планує покривати як мінімум третину свого споживання газу імпортуючи СПГ з США, Нігерії, Алжиру та Катару.
Газ до Туреччини також йде зараз через одну з гілок Турецького потоку потужністю 15,75 мільярда кубометрів на рік. Нова газопровідна магістраль була запущена в цьому році, пише Reuters. Проте, варто зазначити, падіння торік перевищило десятилітні мінімуми. В результаті «Турецький потік» та «Блакитний потік» сумарною потужністю 35 млрд кубів залишилися напівпорожніми. У березні 2020 року потужності двох газопроводів (2,9 млрд кубів на місяць) були наповнені менше ніж на 10%.
У березні минулого року РФ була найбільшим експортером газу в Туреччину, але в цьому році постачання різко впали. Туреччина почала віддавати перевагу закупкам газу в Азербайджані, який з березня є найбільшим постачальником газу в країну. За підсумками минулого року постачання азербайджанського газу виросли на 27%, й Анкара має тверді наміри продовжувати їх нарощувати.
Нагадаємо, окрім диверсифікації постачань газу, Туреччина активно здійснює геологічну розвідку нових родовищ в Чорному морі, яка нещодавно мала неабиякий успіх розміром 320 мільярдів кубометрів. Відтак на практиці виходить, що споруджений газопровід за шалені гроші (первісна вартість €7 млрд, а повна вартість - 20 млрд доларів) в інтересах Туреччини, як стратегічний об’єкт, перетворюється в металобрухт.