Зміна клімату може зробити аномальну спеку звичним явищем
Планета безперестанно нагрівається.
Минув перший місяць літа, а на більшій частині північної півкулі спека вже б’є температурні рекорди. Тихоокеанський північний захід та Канада перебувають у полоні безпрецедентної теплової хвилі. Спека у Канаді досягла майже 50°C, пише The Washington Post.
У понеділок температура в Літтоні, Британська Колумбія, також піднялася до рекордних рівнів. Служба коронерів штату заявила, що останніми днями спостерігається «значне збільшення кількості смертей», які, швидше за все, пов'язані зі спекою.
«У деяких районах західної Канади тепліше, ніж у Дубаї», - сказав у суботу кліматолог Девід Філліпс.
Але враховуючи темпи зміни клімату та нагрівання планети, такі наслідки цілком очікувані.
«Багато людей шоковані унаслідок такої безпрецедентної хвилі спеки. І все ж цього варто було очікувати. З 1970-х та 1980-х років кліматологи попереджали, що глобальне потепління зробить теплові хвилі частішими, більш довготривалими та інтенсивними», - каже аналітик Джейсон Саменов.
Проте нинішня теплова хвиля дійсно масштабна. Метеорологи підрахували, що тепловий купол такого розміру та масштабу настільки рідкісне явище, що його слід очікувати лише раз на кілька тисяч років.
Але глобальне потепління, спричинене людиною, робить такі явища більш поширеними, вважають вчені. Якщо найближчим часом різко не зменшаться викиди парникових газів, ця теплова хвиля буде новою нормою.
В багатьох частинах світу реальність набагато суворіша. На тлі чергової теплової хвилі Ірак також переживає постійні відключення електроенергії. У понеділок міністр електроенергії Іраку навіть подав у відставку, оскільки сусідній Іран припинив постачання електроенергії після того, як Багдад затримався з оплатою.
Все це відбувається внаслідок того, що температури в південних іракських провінціях також різко піднімаються. Це саме спостерігається в Кувейті, Ірані, Омані, Об'єднаних Арабських Еміратах і Пакистані.
Деякі дослідження показують, що цілі регіони на Близькому Сході та в Південній Азії можуть стати практично непридатними для життя.
«Люди усвідомлюють, що спека зростає. Вони нікуди не можуть поїхати, не можуть покинути свої домівки», - сказав торговець на ринку в місті Якобабад, Пакистан.
Далеко на півночі в Арктиці минулого тижня в деяких регіонах також було зафіксовано температурні рекорди. Підвищення температури в Сибіру призвело до танення шарів багаторічної мерзлоти. На Алясці висока температура спричинила появу провалин ґрунту.
Погіршення стану ґрунту створює величезні проблеми в регіоні - нещодавнє дослідження показало, що завдана шкода критичній інфраструктурі може коштувати більше 67 мільярдів доларів до середини століття.
«Зміна клімату налаштовує погоду проти нас. Якщо так триватиме і надалі, то кліматична криза буде рухатися, тягнучи за собою ще більш руйнівні наслідки. Вже зараз помітно, що хвилі спеки стають довшими та сильнішими», - сказала кліматолог Кетрін Хейхо.
Попри те, що наслідки зміни клімату відчуваються все інтенсивніше і ширше, політичні дії залишаються пасивними.
Нинішня хвиля спеки є ще одним яскравим нагадуванням про те, що світ рухається недостатньо швидко, щоб скоротити використання викопного палива та зменшити викиди вуглецю. Для запобігання найгіршим наслідкам кліматичної кризи знадобляться суттєві зміни з боку найбільших індустріальних країн світу, особливо США.
Насправді, вихід із цього кошмару дійсно є. Швидкий перехід до чистої енергії може стабілізувати клімат, покращити здоров'я людей, забезпечити добре оплачувані робочі місця, розвинути економіку та врятувати майбутнє дітей.
Але, для прикладу, у Вашингтоні немає єдиної думки щодо здійснення енергетичного переходу. Республіканські та демократичні чиновники сперечаються навколо законопроекту про інфраструктуру, який, частково, має на меті вкласти мільярди доларів у пом'якшення наслідків зміни клімату та оновлення транзитних систем, доріг та іншої критичної інфраструктури. Президент США Джо Байден визнав, що в компромісному варіанті «відсутні деякі критичні ініціативи щодо зміни клімату».
Європейська рада прийняла закон про кліматичні зміни, який юридично зобов'язує 27 країн-членів Європейського Союзу колективно зменшити викиди парникових газів на 55 відсотків до 2030 року та створити «чисту економіку» нульового рівня викидів до 2050 року. Але на Європу припадає лише частина глобальних шкідливих викидів. На саміті лідерів G7 заможні демократії не змогли домовитись про терміни припинення використання вугілля для виробництва електроенергії. Дискусії щодо вугілля та інших кліматичних зобов'язань можуть стати важкою темою переговорів для світових лідерів.
Тим часом прогнози ООН припускають, що не допустити підвищення глобальної температури на 1,5 градуса Цельсія, що було ключовою метою Паризької кліматичної угоди 2015 року, може бути неможливим, резюмує видання.
Щодо України, то тут спека також продовжує бити свої рекорди. Щоправда, наразі вони майже в 1,5 раза менші, ніж у Канаді.
Читайте також:
З 23 по 26 червня у Києві було встановлено аж 10 температурних рекордів. Відзначено 6 днів із максимальною температурою повітря вище 30,0 °С.
Територія України переходить до зони погодних катаклізмів і надвисоких температур, що призведе до опустелювання великих територій.
Раніше повідомлялося, що температура планети Земля в 2020 році сягнула рекордно високого рівня за 3 мільйони років, і поточних зобов’язань країн зі скорочення викидів парникових газів недостатньо, щоби запобігти кліматичній катастрофі.