$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +9° Варшава +10° Вашингтон
За межею політичної доцільності: коли облікова ставка НБУ працює на економіку

За межею політичної доцільності: коли облікова ставка НБУ працює на економіку

08 Липня 2020 15:06

Міністр розвитку економіки торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко оптимістично налаштований на відновлення економіки України у 2020 році. Урядовець в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна розповів про очікування від нового глави Нацбанку України й дав прогноз успіху програми «Доступні кредити 5-7-9».  Він зазначив, щоб ВВП України збільшився на 7-8%, потрібно забезпечити обсяги кредитування у  320-400 мільярдів гривень на рік. Торік кредитування сягнуло лише 100 млрд грн.

Облікова ставка НБУ може впасти нижче рівня інфляції й Петрашко «не бачить в цьому проблеми». «Я вважаю, що потрібно далі знижувати облікову ставку». Зменшення ставки до 6% в рік було позитивним, але запізнілим рішенням. «Це потрібно було робити півроку тому, коли почалася тенденція. У нас падіння промисловості відбулося у 4 кварталі 2019 року». Банки закладали ризики на рівні мінімум 5-6% + вартість ресурсу, «все одно ставка виходить висока».

Та варто зазначити, що ризики банків – це не рівень облікової ставки, а невизначеність, яку формують політичні та економічні тенденції в країні. Зокрема, йдеться про незалежність інституцій, зокрема Національного банку, йдеться також про обіцяну деолігархізацію, реформу судової системи та забезпечення структурних перетворень. Ризики  банків – це сталість запроваджених правил та збереження базових умов прогнозу економічних умов, які зберігаються й надалі після ухвалення кредиторами рішення щодо видачі кредиту. Нагадаємо, кредит повертають позичальники зі згенерованої протягом інвестиційного періоду доданої вартості.

Проте, якщо глава інституції, яка має імператив на ухвалення рішення щодо облікової ставки, звільняється нарікаючи на політичний тиск, а міністр полемізує про необхідність її падіння, то для банків стає очевидним, що економічний глузд поступається політичній доцільності, а відтак невизначеність посилюється, а кредитні ризики зростають.

Структура кредитних ставок

Ставки за гривневими корпоративними кредитами визначаються чотирма основними факторами: вартістю залучених ресурсів (вартість фондування), рівнем ризиків, у тому числі кредитного, маржею на покриття адміністративних витрат і нормою прибутковості.

Як свідчать результати опитування банків, проведеного Нацбанком, вартість ризиків, які закладаються у ставки, в середньому становить 2 відсоткових пунктів. Такі ж за розміром надбавки для покриття операційних витрат. Для забезпечення прибутковості банки додають ще до 3 відсоткових пунктів. Проте основна складова – вартість фондування, яка визначається макроекономічними умовами.

Сповільнення інфляції створює передумови для зниження облікової ставки НБУ. За нею, хоч і повільніше, прямують депозитні ставки. Кореляція цих показників помірна, тоді як зв’язок вартості гривневих кредитів підприємств та облікової ставки досить сильний, зазначають аналітики Нацбанку. Загалом зв’язок вартості корпоративних кредитів та облікової ставки досить сильний і статистично значущий.

Таблиця 1 – Довгострокові ефекти впливу облікової ставки на ставки за гривневими кредитами підприємствам



Джерело: НБУ.

Коефіцієнт монетарної трансмісії свідчить, що зниження облікової ставки на 1% призводить до зниження кредитних ставок на 0.83% (рівень значущості коефіцієнтів становить: ***99.9%, **99%, *95%, що оцінено відповідно до значень t-статистики). Однак цей ефект неоднорідний поміж груп позичальників.

Зокрема ставки за кредитами дочірнім компаніям міжнародних корпорацій є найбільш чутливими до зміни облікової. Зазвичай ці підприємства фінансово стійкі та залучають позики на нетривалий строк для поповнення обігових коштів. Відповідно ризики для банків є незначними. Це дає змогу встановлювати їм ставку близькою до облікової. Варто зазначити, що ставки для дочірніх підприємств іноземних компаній симетрично чутливі як до зниження, так і до зростання облікової ставки. Тоді як вартість позик вітчизняних компаній сильніше реагує на зниження облікової ставки.



Рисунок 2 - Ставки за гривневими кредитами підприємствам, % річних

Джерело: НБУ.

Найсильніше на зміну облікової ставки реагує ціноутворення в іноземних банках, державні – найбільш інерційні, зазначають в НБУ. Варто зазначити, вартість довгострокових кредитів значно гірше реагує на динаміку облікової ставки, зокрема через невизначеність макроекономічних умов і загального рівня процентних ставок у майбутньому, що прямо впливає на поступ в розширенні обсягів кредитування, про що зазначав міністр Ігор Петрашко.

Реакція ставок кредитів підприємствам на облікову ставку

Сила реакції кредитних ставок на зміну облікової є помітною як для невеликих кредитів, так і для великих позик.

Хоча запровадження карантинних обмежень тимчасово призупинило зниження ставок, фундаментальних чинників для переривання тенденції до здешевлення кредитів наразі немає. Адже вартість фондування знижуватиметься і надалі. Цьому сприятиме помірна інфляція та відсутність загроз значних відпливів депозитів. Щобільше, конкуруючи за надійних позичальників, банки надалі знижуватимуть ставки. Для боржників з більшими ризиками вони падатимуть повільніше. Доступ банків до довгострокових кредитів рефінансування та запуск процентних свопів дадуть змогу активніше надавати кредити з плаваючими ставками. Це, своєю чергою, ще більше посилить зв’язок між обліковою ставкою та комерційними ставками кредитування.

В підсумку слід зазначити, режим інфляційного таргетування, який є основою монетарної політики НБУ, дав змогу вгамувати інфляцію, заякорити інфляційні очікування населення та бізнесу, а також знизити процентні ризики. Попри кризу, Нацбанк продовжив цикл пом’якшення монетарної політики – облікову ставку НБУ від початку року було знижено на 7.5 в. п. до 6%. Проте, як зазначає  в інтерв’ю заступник Голови НБУ Олег Чурій телеканалу «Еспресо» щодо дієвої облікової ставки та кредитування економіки, насправді пов’язана з коронакризою ситуація у світі наразі полягає у тому, що люди бояться витрачати кошти, вони намагаються більше зберігати, тобто спостерігається криза попиту.  Якщо населення не витрачає кошти, то бізнес не виробляє товари. Якщо він не виробляє товари — то він не бере кредити. Відтак попит на кредити падає. Тому на сьогодні пріоритетним завданням усіх країн світу, всіх урядів створити належний попит. Створити шляхом  державних витрат. Для того, щоб витрачати державні кошти, їх потрібно десь взяти. Вони зараз активно залучають кошти на боргових ринках. Це роблять уряди всіх країн світу, і це робить також уряд України.  Стосовно банківського сектору, то наразі існує проблема знайти той бізнес, який буде брати кредити на розвиток в умовах коронакризи.