Попри затримання у Мінську бойовиків приватної військової компанії (ПВК) «Вагнера», Росія не відмовиться від планів дестабілізувати ситуацію у Білорусі після президентських виборів. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.
На думку експерта, затримання групи «вагнерівців» свідчить про намагання Росії дестабілізувати і радикалізувати ситуацію в Білорусі напередодні президентських виборів. Аналітик переконаний, що на користь цієї версії свідчить заява посла РФ у Білорусі Дмитра Мезенцева про те, що найманці начебто летіли до третьої країни через Мінськ. Він вважає це спробою виправдати наміри затриманих.
Наступним завданням Києва, на думку Ігоря Чаленка, має стати передача Мінську доказів протиправних дій бойовиків і запит на їхню екстрадицію.
«Сьогодні Білорусь офіційно передала Україні імена та прізвища усіх затриманих бойовиків. Це своєрідний «пас». Якщо наші силовики мають порушені кримінальні провадження стосовно конкретних осіб, Київ зможе подавати офіційний запит про їхню екстрадицію. СБУ заявила про такі наміри, але одна справа сказати на словах, а інша – зібрати фактичну доказову базу про участь найманців у війні на Донбасі та втручанні у внутрішні справи України. Тож це наше наступне «домашнє завдання». Хто б не переміг на президентських виборах – Лукашенко чи його опонент, – це не матиме жодного впливу на процес верифікації й видачі затриманих бойовиків. Якщо Київ надасть вагомі докази злочинів, Мінськ проведе екстрадицію, а якщо ні, то Україні затриманих ніхто не видасть. Крім того, нинішня передача списків, не дозволить Кремлю перехопити ініціативу та зміцнить позиції Києва в переговорах по Донбасу»
політологАналітик переконаний, що попри затримання і викриття бойовиків, Росія не відмовиться від спроб дестабілізувати ситуацію в Білорусі після виборів.
Ігор Чаленко переконаний, що Александр Лукашенко, попри всю авторитарну суть його влади, «веде занадто самостійну гру і намагається всидіти одночасно на двох стільцях». На його думку, це абсолютно не співпадає з ідеологією, яку сьогодні сповідує Кремль.
Приватна військова компанія «Вагнера» або «група Вагнера» - неофіційна військова організація, яка не входить до регулярних Збройних сил РФ та не має юридичного статусу на її території. Керівником компанії вважається Дмитро Валерійович Уткін «Вагнер», 1970 року народження.
Військові підрозділи ПВК «Вагнера» налічували в різний час і за різними даними, від 1350 до 2000 осіб. Вони брали участь у бойових діях на Донбасі, в Сирії, Лівії, Судані та Центральноафриканській республіці.
Одними з джерел фінансування ПВК у ЗМІ вказуються секретні статті витрат Міноборони РФ, а також бізнесмена Євгена Пригожина, наближеного до президента Росії Володимира Путіна. Його ще називають «кухарем Путіна».
Офіційні особи Росії заперечують існування ПВК «Вагнера». Кремль лише визнає, що в приватному порядку росіяни можуть брати участь у бойових діях за кордоном.
Як повідомлялося, в ніч на 29 липня правоохоронні органи Республіки Білорусь затримали поблизу Мінська 32 бойовика ПВК «Вагнера». За попередньою інформацією 14 з них раніше воювали на боці терористів на Донбасі. Білоруські правоохоронці вважають, що до країни загалом в’їхали понад 200 бойовиків.
Президент Олександр Лукашенко скликав надзвичайну нараду з членами Ради безпеки країни і викликав послів України та Російської Федерації. Проти затриманих порушили кримінальну справу за підготовку терактів.
Посол РФ у Білорусі Дмитро Мезенцев заявив про те, що найманці летіли в іншу країну трансфером через Мінськ, але запізнилися на літак і вирішили заночувати в одному з санаторіїв.
Служба безпеки України звернеться до Мінська із запитом про екстрадицію затриманих бойовиків. У п’ятницю, 31 липня, Білорусь передала Україні список затриманих членів ПВК «Вагнер».
Чергові вибори президента Білорусі відбудуться 9 серпня. Александр Лукашенко переобирався президентом 5 разів, обіймає посаду 26 років та балотується у президенти вшосте.
Головним конкурентом чинного президента є Світлана Тихановська.
Передвиборча кампанія супроводжується масовими акціями на підтримку опозиції. 30 липня мітинг на підтримку Тихановської в Мінську зібрав, за різними даними, від 25 до 35 тисяч осіб.
