2 серпня 2017 року президент США Дональд Трамп підписав законопроект про «Протидію недоброзичливцям Америки через санкції». Документ супроводжувався «особливою думкою» президента, у зв'язку з чим західні ЗМІ відразу зацікавилися, яким чином Трамп має намір його реалізовувати.
Bloomberg: Трамп підписав санкції з «особливою думкою»
Bloomberg пише про те, що в signing statement (власне «особлива думка») американський лідер вказує на «сумніви» щодо ефективності санкцій та деякі «явно антиконституційні положення» підписаного закону.
Видання цитує президента США:
«Незважаючи на те, що я виступаю за жорсткі заходи щодо покарання і стримування агресивної та дестабілізуючої поведінки з боку Ірану, Північної Кореї це Росії, це законодавство (про санкції - прим.авт.) є дуже не досконалим»
Bloomberg коментує підтекст особливої думки Трампа:
«Заява Трампа не сигналізує про намір знехтувати чи обійти положення закону. Навпаки, президент вказує на свої наміри діяти відповідно до його конституційної влади, таким чином, залишаючи відкритою можливість для тлумачення виконання закону на практиці»
Агентство вважає, що висилка американських посольств та їх співробітників з РФ як зворотна реакція Росії на голосування в Конгресі вдарить по відносинах двох країн з більшою силою:
«Ці події посилили напруженість між двома ядерними країнами, встановивши відносини в найнижчій точці після холодної війни»
Позиція Конгресу – перешкодити президентові діяти в односторонньому порядку, щоб зняти санкції, введені попередником Трампа Обамою, за втручання Росії у вибори США 2016 року і агресію в Україні.
Видання пояснює, що підписання «особливої думки» не є новим явищем в американській політиці, але його використання почастішало. Барак Обама і Джордж Буш також використовували signing statement, щоб висловити незгоду або повідомити про планові зміни в законодавстві, яке, як вони вважали, може бути підписане, але за умови особистих заперечень.
Детальніше про законопроект у спеціальному авторському матеріалі Ua.news
New York Times: санкції «заради єдності нації», але із застереженням
NYT пише, що Конгрес вперше тисне на президента абсолютною двопартійною більшістю без права застосування вето до підписаного закону.
Видання зазначає, що застереження президента (signing statement), опубліковані з підписанням санкцій, викликають питання про те, як вони будуть працювати на практиці.
NYT цитує слова стурбованості президента щодо бажання Конгресу втручатися в повноваження адміністрації по встановленню зовнішньої політики і визнавати територіальні межі іноземних урядів, маючи на увазі анексію Криму Росією:
«Цей законопроект дуже недосконалий - особливо тому, що він робить замах на повноваження виконавчої влади вести переговори»
Видання цитує і інші ключові тези «застереження» Трампа:
«Обмежуючи гнучкість виконавчої влади, цей закон ускладнює для Штатів укладання угод в інтересах американського народу, зближуючи Китай, Росію і Північну Корею»
«Тим не менше, незважаючи на складності (закону про санкції - прим.авт), я підписую цей законопроект заради національної єдності. Закон показує бажання американського народу бачити, як Росія робить кроки для поліпшення відносин зі Сполученими Штатами. Ми сподіваємося, що між нашими двома країнами буде співробітництво з основних глобальних питань, щоб ці санкції нам більше не знадобилися»
Reuters: «дірки» у санкціях дозволяють працювати з російськими компаніями
Агентство Reuters цитує слова Держсекретаря США Тіллерсона про те, що Дональд Трамп неохоче змирився з новими санкціями Конгресу проти РФ. Обидва політики не вважають вжиті заходи «корисними» для дипломатичних відносин з Росією. До того ж санкції посилять тиск на російський бізнес:
«Санкції будуть впливати на ряд російських галузей промисловості і можуть ще більше зашкодити економіці Росії, вже ослабленої в 2014 році санкціями, введеними після анексії Криму»
Reuters наводить слова віце-президента Майка Пенса, який вважає, що підписання Трампом закону про санкції свідчить про «єдиний голос» Конгресу і президента щодо Росії.
Аналізуючи закон, агентство вважає, що його недоробки дозволять американським компаніям співпрацювати з російськими нафтовидобувними підприємствами в частині розробок найбільш технічно складних родовищ.
Агентство наводить дані за 2017 рік, відповідно до яких норвезька компанія Statoil співпрацює з «Роснефть» в розробках «нетрадиційних ресурсів», а британська BP розглядає такий варіант взаємодії. Як пише ЗМІ, зазначені компанії не порушують санкцій, запроваджені адміністрацією Обами в 2014 році після анексії Криму з боку РФ.
Джерела Reuters пояснюють, що США вводили заборону західним компаніям допомагати Росії в розробці «сланцевих резервуарів». У санкціях мова не йшла про менш відомі «нетрадиційні родовища». Зокрема Statoil стверджує, що поклади нафти в Самарській області, які вони досліджували разом з «Роснефть», правильно вважати вапняковими, а не сланцевими. Британська компанія ВР планує діяти аналогічно.
«Ні Statoil, ні BP не порушують санкцій, але поточна співпраця (з російськими партнерами - прим.авт.) показує, як введені обмеження лише частково ефективні в боротьбі із західними інвестиціями в російську енергетику»
Агентство нагадує, що до введення санкцій «Роснефть» і Statoil оголошували про спільні розробки саме сланцевих родовищ нафти під Самарою. Але після введення санкцій на офіційних сайтах обох компаній з'явилася інформація про розробку вапнякових родовищ. Таким чином, компанії обійшли заборону на співпрацю з РФ.
Думка експерта: директор Центру розвитку суспільства Ігор Харченко про реакцію ЄС
Реакція Кремля на санкції США
Західна преса цитує прем'єр-міністра РФ Дмитра Медведєва про введення санкцій проти РФ. На своїй сторінці в facebook він написав:
«Підписання президентом США нового санкційного закону проти Росії створює кілька наслідків. По-перше, надії на поліпшення наших відносин з новою американською адміністрацією - кінець. По-друге, Росії оголошена повноцінна торгова війна. По-третє, адміністрація Трампа продемонструвала повне безсилля, найбільш принизливим чином передавши виконавчі повноваження Конгресу. Це змінює розклад сил в політичних колах США»
У той же час прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що підписання антиросійських обмежень Дональдом Трампом нічого не змінює де-факто:
«Це не новина. Справа в тому, що був прийнятий законопроект і з підписом або без підпису президента (США - прим.авт) він би ставав законом автоматично. Тобто де-факто це нічого не змінює»
Також Пєсков зазначив, що Росія не має наміру діяти у відповідь обмеженнями на санкції США. Залишаються в силі раніше прийняті заходи.
Реакція України та Європи
Президент України Петро Порошенко позитивно прокоментував підписання Трампом законопроекту про «Протидія недоброзичливцям Америки через санкції». Про це він повідомив на своїй сторінці в facebook:
«Вітаю всіх з підписанням нового пакету санкцій від США по Росії! Як ми і домовлялися в Вашингтоні, Конгрес проголосував, а Президент Дональд Трамп підписав. Санкції стосуються, в тому числі, і заполітизованого проекту «Північний потік-2». Вони будуть діяти до повного звільнення української землі. Це ще раз підтверджує стратегічний напрямок відносин України і Сполучених Штатів»
В Європі політики не такі оптимістичні. Як відомо, нові американські санкції викликали обурення серед європейських лідерів і готовність до заходів у відповідь, навіть на користь Росії. Позицію європейців в особі канцлерів Австрії і Німеччини озвучив представник німецького уряду Штеффен Зайберт:
«Ми відкидаємо санкції з екстратериторіальним ефектом, які впливають на треті країни»
Поки залучені та зацікавлені сторони продовжують висловлюватися про нові обмежувальні заходи Америки, залишається відкритим питання - що Трамп зробить на практиці? І чи зможе він ефективно маневрувати між жорстким тиском Конгресу і бажанням зберегти дружбу з Росією і президентом Путіним.
Марія Гелюх
