Позики для простих українців: як змінюється роздрібне кредитування

Позики для простих українців: як змінюється роздрібне кредитування

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Обсяги чистого роздрібного кредитного портфеля у квітні впали вперше за понад три роки. Основна причина – скорочення попиту на кредити, повідомляє НБУ.  Погіршення макроекономічних умов та карантинні обмеження одразу позначилися на якості портфеля. Тож показники міграції кредитів у непрацюючі цьогоріч будуть істотно вищими, ніж середні за останні кілька років.

Це спонукатиме банки формувати вищі резерви на покриття кредитних збитків. Спад у сегменті навряд чи буде тривалим – відновлення економічної активності пожвавить кредитування, переконані в НБУ. Споживчі кредити ростимуть, проте дещо нижчими темпами, ніж до кризи, а іпотека відіграватиме дедалі суттєвішу роль завдяки нижчим ставкам.

Зупинка роздрібного кредитування в Україні

Після трьох років жвавого зростання роздрібне кредитування призупинилося, зазначають в НБУ.  Наразі темпи росту всього 15% р/р, а у квітні – травні обсяг кредитів взагалі скоротився приблизно на 5%. Ключова причина – зниження попиту.

Рисунок 1 – Чисті кредити фізичним особам у гривні

Джерело: НБУ.

На динаміку також вплинуло призупинення кредитування у магазинах побутової техніки, що не працювали в період карантину. Попит на кредити від небанківських фінустанов впав навіть сильніше, ніж банків. Відтак наразі немає перетікання кредитування в небанківський сектор. Результати опитування свідчать, що з розгортанням кризи банки дещо посилили вимоги до позичальників. Зокрема було несуттєво обмежено суми кредиту для нових клієнтів.

Рисунок 2 – Умови кредитування та темпи зростання споживчих кредитів

Джерело: НБУ.

Варто зазначити, банки переважно не змінювали ліміти за кредитними картами активних клієнтів, а деякі навіть їх збільшили. Процентні ставки за кредитами також незмінні від початку року. Тож саме слабший попит визначає падіння обсягів кредитування.

Зниження доходів населення погіршило якість кредитів

Падіння доходів домогосподарств погіршило якість виданих кредитів. Ця тенденція зіставна з перебігом попередніх криз та підкреслює ризики, на яких наголошував Нацбанк в попередніх прогнозах. За період карантину частка прострочених на понад сім днів кредитів домогосподарствам уже зросла приблизно на 5%.

Історично третина, а під час криз до 60% таких кредитів врешті ставали дефолтними. Темпи росту прострочених процентів значно випереджають торішні. Міграція кредитів у непрацюючі, за оцінками НБУ, цьогоріч сягатиме 12%.

Рисунок 3 – Зростання частки прострочених гривневих кредитів фізичним особам у порівнянні з 01.03.2020 року

Джерело: НБУ.

Це істотно перевищує оцінки, які банки використовували для формування резервів раніше. Деякі банки оперативно відреагували на ситуацію, дозволяючи реструктуризувати кредити на період карантину. Полегшені умови запропоновано для 11% позик. Проте не всі фінустанови діяли превентивно. Майже всі реструктуризації забезпечили п’ять банків, їм належить половина кредитного портфеля. Загалом дещо кращі показники якості портфеля у фінустанов, що активніші в превентивних реструктуризаціях або мають значні обсяги зарплатних проєктів. Банки, що працювали з ризикованішими боржниками, очікувано мають наразі гірші показники прострочки.

Іпотечне кредитування

Історично споживчі кредити швидше реагували на зміни макроумов ніж іпотека, зазначають в НБУ.  Пояснення полягає у тому, що якість незабезпечених кредитів зазвичай різко погіршується в разі зниження заробітної плати та зростання безробіття. Повний ефект реалізується протягом року.

Рисунок 4 – Зміна частки непрацюючих кредитів фізичним особам у відповідь на погіршення макрофакторів на 1%, в. п.

Джерело: НБУ.

Іпотека ж реагує на зміни макроумов повільніше: вплив шоку триватиме більше ніж три роки. Але оцінений негативний ефект тут є меншим.

Відтак повні втрати кредитного портфеля реалізуються з часом. Споживче кредитування досить швидко почне зростати.

В підсумку слід зазначити, фундаментально ринок не зазнав змін: сегмент залишатиметься привабливим для банків, а користування кредитними коштами вже увійшло у звичку населення. Проникнення споживчого кредитування, хоч і росте, становить усього 4% до ВВП, що все ще нижче рівноважного рівня – 10%. Іпотечне кредитування набиратиме обертів. З огляду на його невеликі обсяги система не зазнає значних збитків від цього портфеля за поточної кризи, банки будуть зацікавлені в розвитку напряму. Зниження ставок стимулюватиме попит. Основною перешкодою розвитку іпотеки залишатиметься непрозорість ринку житлового будівництва та складнощі зі стягнення застави в разі дефолту позичальників.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!