Після коронакризи портфель роздрібного кредитування банків помітно зростає, щомісячні темпи зміни навіть перевищують докарантинні. Найбільш стрімкий приріст спостерігається в іпотечному сегменті, хоча обсяг цього портфеля все ще залишається несуттєвим. Якість портфеля, попри наслідки кризи, залишається прийнятною, а частка непрацюючих кредитів навіть скорочується.
У I кварталі 2021 року Нацбанк вчергове опитав банки, щоб оцінити характеристики їхніх клієнтів залежно від рівня доходів.
Ми вирішили висвітлити умови та ризики банківського сектору на ринку кредитування.
Вплив коронакризи на споживче кредитування
Коронакриза помітно сповільнила зростання обсягів споживчого кредитування, зазначають в Нацбанку. Кількість позичальників за період кризи скоротилася. Зокрема списання з балансу старих непрацюючих кредитів зменшило кількість позичальників, про доходи яких у банків немає інформації.
Кількість активних позичальників, від яких банки отримують необхідну інформацію про доходи, зросла за рік лише на 2%. Середня сума боргу зростала нерівномірно для позичальників із різним рівнем доходів. Найпомітніше середній розмір позики зріс для боржників із доходом від 7 до 20 тис. грн. Водночас для клієнтів із вищими доходами середні суми позик помітно знизилися.
Рисунок 1 - Середній розмір кредиту на поточні потреби на одного позичальника залежно від доходу, тис. грн
Джерело: НБУ.
На початку 2020 року кредитування пригнічувалося погіршенням споживчих настроїв населення та тимчасовим скороченням обсягів споживання. Також у той період банки посилили стандарти споживчого кредитування, про що вони вказали в опитуванні про умови банківського кредитування в І–II кварталах.
У період розгортання кризи фінустанови непокоїло можливе погіршення платоспроможності позичальників. Тож банки переглядали кредитні ліміти, а кредитних заявок схвалювали менше.
Проблеми банківського кредитування
Загалом упродовж 2020 року за всіма групами позичальників зросла частка прострочених більш як на 60 днів кредитів. Це зростання було досить рівномірним – близько 1 в. п. за кожною з груп клієнтів за доходами. Найвища частка прострочених позик – у категорії позичальників із нижчими заробітками.
Протягом останніх років банки переорієнтовувалися на кредитування позичальників із вищими доходами. Ця тенденція прискорилася під час коронакризи.
У 2020 році частка кредитів, наданих позичальникам зі щомісячним доходом понад 20 тис. грн, зросла з 30% до 43% від загального обсягу. Помітно зросла також їхня кількість, хоч вона досі незначна у порівнянні з іншими категоріями.
Натомість до рекордно низького рівня впав обсяг кредитів, наданих клієнтам зі щомісячними доходами до 7 тис. грн. Це частково пояснюється зростанням доходів позичальників та їх переміщенням до наступної групи. Кількість боржників у цій групі за рік скоротилася на 23%.
Рисунок 2 - Нові кредити на поточні потреби в розрізі груп позичальників за доходами
Джерело: НБУ.
Водночас частка нових кредитів, наданих без інформації про дохід клієнтів, та обсяги такої заборгованості скорочувалися. У цій категорії позичальників 27% позик прострочені більш як на 60 днів.
Рисунок 3 - Портфель кредитів на поточні потреби в розрізі груп позичальників за доходами
Джерело: НБУ.
Перед кризою боргове навантаження помітно зростало за більшістю груп. Основним його вимірником є співвідношення щомісячних витрат на обслуговування боргу і щомісячного доходу – DSTI (Debt-service-to-income).
Найвищий цей показник для позичальників із доходами менше ніж 7 тис. грн, наприкінці 2019 року навіть перевищив 40%, проте за останній рік повернувся до нижчого рівня.
Боргове навантаження та ризики
Найпомітніше зросло боргове навантаження позичальників із доходом понад 20 тис. грн. Однак витрати на обслуговування боргу для цих боржників прийнятні та становлять менше третини їхніх заявлених доходів.
Рисунок 4 - Боргове навантаження на групи позичальників за доходами
Джерело: НБУ.
Слід зауважити, Debt service-to-income (DSTI) – співвідношення щомісячних витрат на обслуговування кредиту і середньомісячного доходу. Debt-to-income (DTI) – співвідношення боргу і річного доходу).
За рік відчутно зросла частка овердрафтів за кредитними картками у портфелі для всіх груп доходів позичальників. Цей тип позик становить основу споживчого кредитного портфеля. Кредити на придбання авто беруть переважно клієнти з вищими доходами.
Рисунок 5 - Розподіл нових кредитів за типом у розрізі груп за доходами, млрд грн
Джерело: НБУ.
Натомість на придбання побутової техніки частіше позичають кошти боржники з нижчими доходами. Середній розмір овердрафту і кредиту на побутову техніку порівнянні: 12–13 тис. грн. Чим вищий дохід позичальників, тим очікувано більший середній обсяг боргу.
Кредити на купівлю авто надаються в середньому в сумі 370 тис. грн.
Традиційно більшість позичальників – це наймані працівники. Пенсіонери та незайняті особи помітно вирізняються лише в категорії боржників із доходом до 7 тис. грн – там їх понад третина. Протягом року скоротилася також частка серед позичальників ФОПів, які беруть позики на поточні потреби, не пов’язані з підприємництвом.
Рисунок 6 - Розподіл кількості позичальників за категоріями зайнятості
Джерело: НБУ.
В підсумку варто зазначити, останні тенденції розвитку портфеля свідчать про те, що банки стали більше уваги звертати на доходи та боргове навантаження на позичальників. Це підтверджується зниженням частки позичальників, про чиї доходи банкам невідомо, а також переорієнтацією на клієнтів із вищими доходами та збереженням прийнятного боргового навантаження на позичальників. За даними опитування про умови кредитування з початку 2020 року банки істотно поліпшили свої оцінки боргового навантаження домогосподарств.
