$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +11° Варшава +6° Вашингтон
Закон про декриміналізацію фіктивного підприємництва має низку «підводних каменів»

Закон про декриміналізацію фіктивного підприємництва має низку «підводних каменів»

19 Вересня 2019 18:30

Ухвалений Верховною Радою законопроект про декриміналізацію фіктивного підприємництва, не зменшить тиск на бізнес, а дозволить нечесним підприємцям розробляти і впроваджувати нові схеми зловживань. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів партнер адвокатського об'єднання «Радзієвський і Яровий» Анатолій Яровий.

На думку експерта, попри заявлену благородну мету зі зменшення тиску на бізнес, схвалений депутатами законопроект №1080 навпаки, дозволить недобропорядним підприємцям впроваджувати цілу низку схем і зловживань.

Водночас аналітик переконаний, що у більшості випадків такими зловживаннями навряд чи будуть користуватися «звичайні» ФОПи. Він звернув увагу на той факт, що у пояснювальній записці до законопроекту не зазначені жодні економічні чи правові аргументи на виправдання порядку, що запроваджується. Відтак складається враження, що «захист малого бізнесу» в цьому випадку – звичайне «окозамилювання».

«Передусім, суперечливою є ініціатива про скасування статті 205 про відповідальність за фіктивне підприємництво. Суперечливість полягає в тому, що зі зникненням статті, саме фіктивне підприємництво нікуди не дінеться. Дійсно, правоохоронні органи часто безпідставно проводили обшуки і вилучали майно у бізнесменів, звинувачуючи їх у веденні «несправжнього» бізнесу. Однак це проблема не Кодексу, а зловживань силовиків. Від того, що СБУ часто безпідставно «шиє» людям статтю про підтримку терористів, ні в кого не виникає бажання скасувати відповідну статтю в Кодексі»

Анатолій Яровий

адвокат


Крім того, зазначив експерт, після скасування статті 205 у «справжніх» фіктивних бізнесів (ФОПи, створені виключно для «обналу», створення фіктивного податкового кредиту, проведення уявних операцій задля «роздування» собівартості продукції тощо), матимуть набагато більше можливостей для розвитку подібної неправомірної діяльності.

У цьому контексті аналітик звертає увагу на той факт, що ухвалений Верховною Радою закон підвищує поріг для кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків за статтею 212. Так, суттєвий розмір (сума ухилення, з якої настає кримінальна відповідальність) підвищено з 960,5 тисяч до 2,9 мільйонів гривень;  великий розмір – з 2,9 до 4,8 мільйонів гривень, а особливо великий розмір – з 4,8 до 6,4 мільйонів гривень. Таким чином, для ухилення від сплати податків на 2,9 мільйонів гривень, тіньовий оборот компанії повинен становити близько 15 мільйонів гривень на рік.

«Здається, Україна не настільки багата держава, аби закривати очі на такі втрати бюджету. У західних країнах із набагато більшими доходами громадян, кримінальна відповідальність настає за набагато менші ухилення від сплати податків, оскільки, як правило, там не роблять великої різниці – ти вирішив обманути державу на 1 долар чи на 100. Хочеться помилятися, але в такому вигляді законопроект 1080 виглядає скоріше як створення комфортних умов для оптимізації податків великим бізнесом, роботи «конвертаційних майданчиків» тощо, але не захистом дрібних підприємців»

Анатолій Яровий,

адвокат


Крім того, Анатолій Яровий переконаний, що в разі підписання закону президентом, низку уже відкритих проваджень щодо «дрібних» ухилянтів доведеться закрити, що призведе до прямих збитків як для державного, так і для місцевих бюджетів. Він зазначив, що ані у законопроекті, ані у супровідних документах, не вказаний механізм компенсації подібних збитків.

Нагадаємо, 18 вересня Верховна Рада ухвалила в цілому закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес». Документ №1080 підтримали 347 народних депутатів.

Законопроект передбачає скасування статті 205 Кримінального кодексу, яка встановлює покарання за створення або купівлю бізнесу з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення заборонених видів діяльності.

У першому читанні документ ухвалили 10 вересня.

Проект закону було внесено до Верховної Ради 29 серпня. Президент Володимир Зеленський визначив його як невідкладний.