Закон про освіту: провокація чи камінь спотикання на шляху до ЄС

Закон про освіту: провокація чи камінь спотикання на шляху до ЄС

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

5 вересня 2017 року Верховна Рада проголосувала закон України №3491-д про реформування системи освіти в державі. Президент Петро Порошенко підписав закон 25 вересня:

«Це – одна з головних реформ, тому що ні від однієї іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої»

Законом передбачено низку кардинальних змін в початковій та середній школах, профільній освіті, атестації учнів. Детальніше про це ми писали раніше в спеціальному матеріалі. Однією з найбільш дискусійних тем стало збільшення кількості годин викладання українською мовою і закріплення її в якості основної для старшої школи національних меншин України.

Влада запевняє, що намірів обмежувати права етнічних груп немає. Закон про освіту не суперечить ні Конституції, ні міжнародним договорам, підписаним Україною.

Мовна норма реформи освіти викликала масу різкої критики з боку деяких європейських країн. У зв’язку з цим Україна має намір звернутися до Ради Європи – переконати протестувальників у законності та обґрунтованості статей про мову.

Суть мовної норми

Згідно з Конституцією України, у національних меншин є право на навчання у школі рідною мовою. Реформою освіти передбачено освоєння також державної мови. Переліком компетенцій, якими повинен володіти учень, новий закон має за мету:

  • вільне володіння державною мовою – українською;
  • володіння рідною мовою, якщо вона відрізняється від державної, та однією з іноземних мов.

Законом закріплено, що з середньої школи (з 5 класу) збільшується кількість предметів, які будуть викладати українською. Також передбачена можливість вивчати декілька предметів на мовах країн ЄС. Перехід буде плавним і поступовим.

У початковій школі, а це перші 4 класи, навчання, як і раніше, буде проходити на рідній для нацменшин мові. З 5 по 9 класи кілька предметів будуть вивчатися українською, в старшій школі навчання буде здійснюватися державною мовою. Коментує міністр освіти Лілія Гриневич:

«У старшій школі це можуть бути майже всі предмети українською»

Такі вимоги закону поширюються на всі нацменшини України без винятків.

У прес-службі президента пояснили, що мета закону – підвищення ролі державної мови в Україні з дотриманням законних прав національних меншин:

«Президент особливо підкреслив, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі. Закон забезпечує рівні можливості для всіх, тому що гарантує кожному випускнику високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар’єри в Україні»

Порошенко підкреслив важливість гарантій прав національних меншин, які проживають на території України, при отриманні освіти:

«Україна демонструвала, і надалі демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке відповідає нашим міжнародним зобов’язанням, знаходиться в гармонії з європейськими стандартами і є зразком для сусідніх країн»

Читайте спецматеріал: Закон про освіту: стара школа у минулому

Реакція європейських держав

У деяких східно-європейських країнах мовні статті української реформи освіти викликали шквал критики і навіть погроз. 26 вересня глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що у зв’язку з прийняттям нового закону про освіту, Угорщина не буде підтримувати Україну на шляху до ЄС:

«Ми будемо блокувати всі вигідні для України ініціативи, особливо в ЄС, Україна може забути про європейську інтеграцію»

Одними гострими заявами Угорщина не обмежилася, подавши скарги в ОБСЄ, ООН та Євросоюз у зв’язку з «обмеженням права угорської меншини» в Україні через мову. «Стурбовані» новими мовними нормами і в Румунії. Відомство країни розповсюдило заяву:

«Міністерство закордонних справ стурбоване прийнятим 5 вересня Верховною Радою закону про освіту, зокрема, статтею 7, яка стосується навчання мовами національних меншин»

Східно-європейських колег підтримав і президент Молдови Ігор Додон:

«Висловлюю стурбованість становищем великої спільноти румунів і молдаван, які проживають на території України, громади, яка в даний час ризикує бути підданою денаціоналізації в результаті несправедливого закону, введеного в Києві»

Після того, як Україна оголосила про намір звернутися за консультацією до Ради Європи, надійшла реакція від глави європейської дипломатії Федеріки Могеріні. У прес-службі відомства сказано:

«Ми вітаємо заяви про намір української влади просити експертний висновок Ради Європи і закликаємо зробити це якомога швидше. Цей висновок варто належним чином врахувати. Як зазначалося в попередніх висновках Венеціанської комісії, роль української мови як державної мови і необхідність захисту меншин і регіональних мов повинні бути ретельно збалансовані»

Про «проблеми» мови в Україні висловилися Угорщина, Румунія, Болгарія, Греція, Польща (стримано), Молдова і Росія.

Коментарі українських політиків

Українська влада та експерти вважають реакцію східно-європейських країн на прийняття нового освітнього закону емоційною і некоректною. Міністр освіти Лілія Гриневич висловила жаль щодо погроз на адресу України і запевнила, що має намір зустрітися з європейськими колегами для консультацій:

«Мене це надзвичайно розчаровує, тому що дивно, що наші угорські партнери не можуть бути зацікавлені, щоб українські громадяни, в тому числі угорського походження, також мали європейські перспективи»

За словами Гриневич, Україна не порушує міжнародних зобов’язань, що готова доводити у відкритому діалозі:

«Ми цим законом (і ми можемо це доводити) не порушуємо наших міжнародних зобов’язань. Ми будемо проводити консультації з нашими партнерами, будемо їм доводити, як буде реалізовуватися закон, показувати навчальні плани, з якими ми хочемо йти в ці школи»

Міністр освіти зазначила, що спілкування на рівні ультиматумів не вирішить проблему, яку нібито бачать європейці:

«Замість таких ультиматумів ми були б дуже вдячні за відкритість керівництва Угорщини почути нас, наші аргументи, ті плани, які ми хотіли б реалізувати для маленьких українців зі шкіл з мовами національних меншин»

За конструктивний діалог висловився і міністр закордонних справ України Павло Клімкін:

«Ми працюємо над тим, щоб громадяни України угорського походження відчували себе максимально комфортно і в ЄС, і в Україні … Більше мов – більше можливостей. Конструктив в діалозі дозволить зняти непорозуміння»

Більш різке, але правдиве зауваження зробив заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв. В реакції Угорського МЗС чиновник бачить політичні мотиви, пов’язані з майбутніми виборами в країні:

«Ці всі істеричні заяви угорської сторони пов’язані, перш за все, з парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться в наступному році (в 2018 р – прим.авт.). А також з тим, що Угорщина хоче відвернути увагу від нинішніх проблем у відносинах з ЄС, зокрема, в контексті міграційних питань»

Єлісєєв вважає, що підвищення кількості предметів навчання державною мовою – це сфера національних інтересів України:

«Ми повинні продемонструвати, що ми велика європейська нація, у нас є свої національні інтереси і у нас є свій хребет. І нас на цьому шляху не зламати»

Подібну думку висловив і Віктор Балога, позафракційний народний депутат, екс-голова Закарпатської облдержадміністрації:

«Рекомендував би всім спокійніше сприймати заяву міністра закордонних справ Угорщини. Не думаю, що вона буде мати якісь серйозні наслідки. Тому що за цими словами стоїть виключно внутрішня політика самої Угорщини, а Україна, на жаль, для них всього лише інструмент загравання з електоратом»

Балога зазначив, що угорці за походженням є представниками влади в західних регіонах України і навіть в парламентській коаліції. З їх боку претензій до закону про освіту немає:

«Це говорить про те, що в українській політиці їх насправді все влаштовує, а гострі заяви – лише гра на власного виборця. Українські політики роблять з цього велику проблему, ніж вона є насправді»

При цьому мова йде про поодинокі випадки щодо регіональних шкіл. За словами заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея, в Україні 0,4% шкіл проводить навчання на угорській та румунській мовах, в 5 школах вчаться на польській мові,  9,4% – російськомовні школи.

Підтримує думку колег і віце-прем’єр України з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона впевнена, що Рада Європи прийме сторону України в питанні мови:

«Я переконана, що аналіз Радою Європи цієї мовної статті та надана нами інформація про те, як ми бачимо імплементацію цього закону в реальні механізми, повинні зняти ті претензії, які, на мій погляд, абсолютно штучно і дуже емоційно створюються нашими партнерами в Угорщині та інших країнах. Я б хотіла бачити набагато менше емоцій з боку наших партнерів і колег з різних країн, перш за все прикордонних, і маніпуляцій з їх поданням інформації про те, що нібито у нас порушуються права нацменшин»

Народний депутат БПП і журналіст Мустафа Найєм називає реакцію європейців «підлітковою»:

«Створюється враження, що багато наших сусідів і партнери, говорячи про Україну, впадають в якесь глибоке геополітичне дитинство і впевнені, що в будь-якому питанні Україна, в першу чергу, повинна подбати про їхні інтереси і тільки потім згадати про свої. Для тих, хто в танку: Україна не забороняє угорську мову. Україна не забороняє освіту на угорській мові. Але ми, хай йому грець, просимо вчити не тільки угорську мову, а знати і вчити ще й українську. Крапка»

Читайте експертну думку: Румунія та Угорщина маніпуляціями шантажують Україну

Думка експертів

Експертні оцінки єдині: Україну необґрунтовано шантажують з точки зору закону. Виною всьому – політичні маніпуляції та статус-кво, який влаштовував регіональні влади і європейців. Коментують журналісти Сергій Сидоренко і Юрій Панченко:

«Не можна назвати нормальною ситуацію в окремих районах Закарпаття та Буковини, де випускники румуно- і угорськомовних шкіл часом взагалі не володіють українською, тобто державною мовою! Але для влади було простіше не сваритися з Угорщиною і залишити все як є. «Якось воно буде». Хоча насправді рік за роком прірва поглиблювалася. Мовний анклав, який існував на Закарпатті, відбирав майбутнє у місцевої молоді»

Такий стан речей не сприяв інтеграції нацменшин в українське суспільство, вважають експерти:

«Існуюча ситуація унеможливлювала повноцінну інтеграцію багатьох українських угорців в українське суспільство за межами свого регіону. Однак така ситуація цілком влаштовувала Угорщину. І в цьому й полягає ключова проблема»

Аналітики бачать в конфлікті політичні мотиви. Їхню думку про те, що Україні потрібно слідувати національним інтересам, поділяють дипломати. Тактика сьогодення – показувати  щирість намірів відкритим дипломатичним діалогом, утримуватися від зайвих емоцій, щоб не провокувати подальше загострення ситуації. Тим більше мови про порушення прав національних меншин не йде.

Так вчинили б в будь-якій європейській країні. А західним колегам пора звикати до того, що Україна – повноцінний і рівноправний партнер зі своїми установками на пріоритетність завдань по формуванню державності. Питання мови – сфера безпеки в широкому сенсі. Особливо для країни, де мовні теми періодично використовують в якості розгойдування внутрішньополітичної ситуації.

 

Марія Гелюх

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!