Комітет з питань науки і освіти передав до парламенту і порекомендував прийняти в цілому закон України «Про освіту». Ймовірно сьогодні, 12 липня, Рада буде голосувати цей Законопроект, який вже назвали революційним. Його мета – кардинально змінити підхід до усталеної системи освіти в школі та реформувати усі ключові частини навчального процесу.
Суть Закону про освіту
Міністр науки і освіти Лілія Гриневич, один із співавторів нового закону, амбітно розповідає про завдання реформи освіти:
«Стрижнева ідея законопроекту – це конкурентоспроможний, сучасний патріот, інноватор, розвинена особистість, яка розбудовуватиме модерну європейську Україну»
Автори законодавчої розробки вважають, що новий закон повинен повністю реформувати середню освіту в Україні за принципом «Нової української школи», що означає:
- новий зміст освіти з формуванням у дітей прикладних для життя навичок і компетенцій;
- новий учитель, який володіє сучасними методиками викладання в школі і працює за принципом педагогіки партнерства;
- осучаснена система і децентралізація управління освітою;
- формування нового освітнього середовища.
Закон відповідає таким критеріям:
- справедливий доступ до якісної освіти;
- оновлення стандартів середньої освіти;
- забезпечення профілізації навчання;
- поступовий перехід до 3-річної профільної старшої школи (ступінь бакалавра).
Інновації та сильні сторони Закону про освіту
Серед ключових переваг закону – гарантії академічної свободи та практичні стимули для педагогічних ініціатив. Мова йде про розробку авторських навчальних програм, методик і проектів. Вчителі офіційно отримають право на індивідуальну освітню практику за межами навчального закладу, вибір місця і способи підвищення кваліфікації. Коментує експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба:
«Впровадження Нової української школи, справді, вимагатиме від педагогів додаткових ментальних зусиль, ініціативи, свіжих підходів, але й збільшує діапазон можливостей для того, щоби ці зусилля були гідно винагородженні»
А саме – тим учителям, хто пройде атестацію за новими стандартами, буде виплачуватися 20% надбавки до зарплати. Атестація добровільна. Сам же оклад встановлюється на рівні не менше 4 прожиткових мінімумів, а це близько 6,5 тисяч гривень. З надбавкою – приблизно на 1300 грн більше. Також в документі є ряд інших варіантів, які дозволять зацікавленим учителям фактично збільшити собі зарплату.
Таким чином, реформа освіти в першу чергу розрахована саме на педагогів з новаторським мисленням, яких, за оцінками експертів, в Україні не більше 5-7% від загального числа. Як говорить Скиба:
«У середній і довгостроковій перспективі за умови успіху реформ переваги від впровадження норм нового закону відчують вже не менше двох третин нинішніх педагогів. Зокрема, це обернеться підвищенням соціального статусу вчителя. Але для того, щоби скористатися перевагами Нової українського школи педагогам необхідно буде розширити власну зону комфорту та подолати смугу турбулентності, невідворотну у випадку трансформації системи»
У законі закладена норма про різні форми освіти, включаючи сімейне (домашнє) навчання. Серед інноваційних положень є і принцип педагогіки партнерства, коли частина повноважень за контролем навчального процесу віддається в руки громадського самоврядування.
Що стосується головного завдання реформи – отримання учнями прикладних знань, коментує Лілія Гриневич:
«Серед ключових компетентностей – вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та інноваційність, економічна компетентність тощо. А також наскрізні вміння – критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми»
Освіту пропонується збільшити на 1 рік, тобто в цілому буде діяти 12-річна середня школа.
Хто проти нового закону?
Чиновники з управлінь освіти – районних, міських, обласних. Закон обмежує їх повноваження. За ними залишається функція реалізації держполітики у сфері освіти, забезпечення його якості і доступності в навчальних закладах, ведення статистичної роботи.
Це не означає, що кількість чиновників, задіяних у сфері, скоротиться. Що було б логічно і корисно для реформування системи.
«Звісно, когось це змусить похвилюватися, але їхні права як працівників виконавчих органів захищає трудове законодавство. Отже сказати, що закон різко вдарить по інтересам посадовців не доводиться – у них буде час для адаптації», - вважає Микола Скиба.
Адміністративні та навчально-методичні повноваження перейдуть на рівень шкіл. У новому законі – це сфера компетенції директора. Посада буде обиратися незалежною комісією за принципом участі в конкурсі. Бути обраним в конкретному навчальному закладі можна буде тільки двічі, в сумі – це 12 років. У директора буде більше кадрових повноважень і більше відповідальності за організацію навчального процесу, затвердження програм і навчальних планів школи.
Контролювати його дії будуть наглядові ради і громадські самоврядувальні органи в школах. Експерти відзначають, що частині директорам «старого гарту» і консервативних поглядів буде складніше прийняти ці нововведення.
В цілому, закон прогресивний і як справедливо кажуть експерти, вимагає деякого виходу із зони комфорту для більшості вчителів та адміністраторів. А головне – відмовитися від системи навчання, яка на практиці не приносить ні прикладних навичок, ні розвитку потенціалу дитини, ані стимулює педагогічний склад до вдосконалення і росту. Середня школа повинна відповідати викликам ХХI століття і формувати майбутнє покоління до відповідального управління суспільством і країною. У запропонованому законі ці принципи присутні. Він не ідеальний і ще потребує доопрацювань і уточнень. Однак закладені основи можуть кардинально оновити систему середньої освіти і підвищити її якість. Чи вловить парламент перспективу такої освітньої реформи, будемо спостерігати на цьому тижні.
Марія Гелюх
