9 листопада Верховна Рада прийняла у другому читанні проект закону «Про житлово-комунальні послуги». Закон підтримало 262 народних депутати – коаліція у складі БПП і НФ, Радикальна партія, окремі депутати з інших груп. Ідеологи законопроекту вважають, що нові правила позбавлять ЖЕКи монополії на надання послуг, а значить – конкуренція на ринку призведе до поліпшення їх якості.
Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко каже, що закон посилить контроль над постачальниками. У перспективі – розробка нових механізмів підвищення якості обслуговування ЖКГ:
«Це перший крок до можливості жителів багатоповерхового сектора впливати на надання якісних послуг за справедливою ціною. Прийнятий закон в комплексі з законом «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» (№417) спрямований на зміцнення в Україні інституту «ефективного власника». Без цього кроку, на жаль, у нас не з'явиться можливість перейти до управління своєю власністю»
«Новий закон прямо дозволяє відключати від поставок послуги, якщо немає оплати. Досі такої чіткої норми не було. Це все було десь в підзаконних актах. А у зв'язку з автоматизованою процедурою укладення договорів ти повинен платити або тебе відключать»
Закон передбачає можливість не оплачувати послуги ЖКГ, якщо мешканці фактично відсутні більше 1 місяця. Також закріплено право споживачів на скорочення оплати у разі, якщо послуги надаються в не повному обсязі або неналежної якості. Критерії якості комунальних послуг законом не прописані. На цьому акцентують увагу критики нововведень.
Основні нововведення закону про ЖКГ
Закон набуде чинності 1 січня 2018 року. Дія нових норм настане через 6 місяців. Окремі положення почнуть діяти з 1 січня 2019 року. Серед ключових нововведень:
• укладання договорів між споживачами та постачальниками послуг: на управління, водопостачання, електроенергію, газ, поводження з відходами;
• оплата ремонту комунікаційних мереж;
• нарахування пені за борги для населення (вступить в силу з 01.01.2019 р).
Нова термінологія
Відповідно до закону, вводиться нова термінологія. Послуги ЖКГ називаються «результатом господарської діяльності» для забезпечення потреб мешканців. Це означає, що платити люди будуть за конкретні результати роботи операторів комунальних служб.
Вводиться поняття виконавця послуг - суб'єкта господарювання, який надає певний сервіс на підставі укладеного договору. Споживачі можуть бути індивідуальними або колективними. Індивідуальні договори підписуються з власником або користувачем будинку. Колективний договір – це контракт між об'єднанням мешканців і сервісною службою ЖКГ. Особливістю цього договору є те, що він обов'язковий для виконання всіма співвласниками приміщення.
Як каже заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Олена Бабак, контрактну форму мешканці будуть вибирати самостійно:
«Людині треба дати право порахувати, скільки коштує прямий договір, а скільки колективний. Тому законопроект відкриває можливості вибору для людей в багатоквартирних будинках. Послуги будуть продавати тільки за лічильниками»
Якщо у мешканців відсутнє об'єднання у вигляді ОСББ, їхні інтереси може представляти уповноважена особа. Управління багатоквартирним будинком – це також нове формулювання і послуга за договором. Управителем може бути приватний підприємець або юридична особа, яка утримує та ремонтує будинок та прилеглу територію.
Абонплата і підтримка мереж
Ще один стимул для об'єднання громадян в ОСББ – норма про введення абонентської плати. Якщо люди платять за індивідуальними контрактами, постачальник послуги має право на стягнення додаткової плати у вигляді покриття витрат на розподіл сервісу та обслуговування індивідуальних лічильників, збір грошей з мешканців.
ОСББ не платитимуть абонплату. У їхньому випадку постачальник працює з управителем або уповноваженою особою від усього будинку і не несе додаткових витрат на індивідуальні роботи. За схемою колективного договору всі платежі мешканців йтимуть на один спецрахунок за конкретну послугу, які проводить управитель.
Якщо в договорі з постачальником виключена послуга ремонту мереж, а за новим законом це можливо, то всі ремонтні роботи в разі поломки мешканці вирішують своїм коштом. За словами Домбровського, це ще один стимул до об'єднання:
«Фактично, це змусить власників об'єднуватися для вирішення спільних проблем у будинку. Тому рішення про застосування індивідуальних або колективних договорів бажано приймати незалежно від організації ОСББ»
Індивідуальний договір може передбачати абонплату за підтримку мереж, тоді всі витрати по ремонту повинен нести постачальник сервісу. Об'єднання громадян може передати цю функцію управителю і вирішувати питання за необхідності, без регулярних відрахувань оператору ЖКГ.
Пеня за прострочення платежів
У законі з'явилася норма відповідальності за прострочення платежів. Нарахування пені буде проходити в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. При цьому пеня не може бути вище суми самого боргу. Пеня починає працювати з першого робочого дня, наступного за граничним днем по оплаті, встановленого комунальниками. Ця норма викликала найбільшу критику і неприйняття.
Спірні питання нового закону
Нарахування пені вважається антисоціальної нормою. Юристи вважають, що це може стати інструментом маніпуляцій і тиску служб на мешканців. Вся справа в тому, що відповідно до практики, комунальники не надають роз'яснень щодо нарахувань за послуги, на що у мешканців є право. Це передбачено чинними нормами і новим законом, але в реальності не працює. Коментує юрист Анна Білолипецьких:
«Нарахування пені робить споживача беззахисним перед виконавцем, оскільки розрахунок такої пені та методику нарахування ніхто надавати не буде»
Щоб отримати роз'яснення по рахунках, потрібно звертатися до суду.
З різкою критикою закону про ЖКГ і норм пені виступив опозиційний народний депутат Вадим Рабінович:
«Виходячи з положень нового закону по ЖКГ, мешканцю, який хоча б на день затримав оплату по послугах, нараховується штрафна пеня. Вона росте кожен день і може досягти 100% від вартості всіх послуг. А як бути людям, яким затримують зарплати, пенсії, не платять стипендії? А що робити пенсіонерам, коли «надбавку» від держави вже за день-два з'їдять інфляція та зростання цін?»
У цьому коментарі є певна частка маніпуляції, новим законом передбачено положення про ненарахування пені за прострочення платежу з вини держави. Якщо зарплати або інші виплати затримуються і є офіційне підтвердження, пеню включати не мають права, сказано в прийнятій 9 листопада поправці до закону ЖКГ:
«Пеня не нараховується при наявності заборгованості держави за надані населенню пільги і житлові субсидії або наявність у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином»
Політик також вважає, що тепер за неплатників повинні будуть платити інші мешканці:
«Тепер багатоквартирний будинок як єдине ціле повністю відповідальний перед фірмою, що надає послуги ЖКГ. Один з мешканців не заплатив – інші зобов'язані компенсувати фірмі збиток. Тобто скинутися за нього. Мало того, повертається абонплата, а також вводиться плата за обслуговування, про які ще недавно ламали стільки списів і обіцяли не вводити, скасувати»
Якщо уважно прочитати норму закону, то всі без винятку співвласники відповідальні перед ОСББ. І вирішувати питання з неплатниками будуть у встановленому законом порядку. Як каже екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, проблему з неплатниками постачальники будуть вирішувати на рівні будинків:
«Закон змушує кожного абонента підписувати договори з монополістами, але не сказано, як відмовитися від їхніх послуг. Як я можу відключитися від послуги централізованого опалення? Припустимо, у мене теплі підлоги і конвектори і мені не потрібне централізоване опалення. Ніяк не можу. Точно також не сказано, як вони будуть відключати від послуги боржника персонального. Очевидно ж, що ніхто не буде обрізати труби боржнику на 4 поверсі в 16-поверховому будинку, де всі інші платять. А ось відрізати весь будинок можуть запросто. І в законі сказано, самі судіться з монополістом»
Що стосується передачі в розпорядження мешканців обслуговування та утримання мереж, тут можна погодитися з критикою Рабіновича:
«А як же бути з тими грошима, які ми роками платили на оновлення всього цього, державі платили? А вона нам тепер все пробачила? І за все це влада штрафуватиме вас «всього лише» на 100%. По-моєму, до нас повинні приїжджати чиновники з Північної Кореї, щоб переймати у наших можновладців досвід по обкраданню власних громадян і закручування гайок»
***
Реформа ЖКГ – тема болюча і складна. Але гостро необхідна. І справа не тільки в якості послуг і платіжній дисципліні, які сьогодні кульгають в силу різних причин. Україна, нарешті, пішла шляхом енергоефективності. Реалізувати цю програму без реформування сфери ЖКГ неможливо. Новий закон відкриває цю перспективу. До вступу в силу нововведень, перед законодавцем стоїть ще багато питань щодо врегулювання окремих аспектів взаємодії сторін відносин. Як і перед мешканцями – яку форму самоорганізації вибрати, щоб найефективніше управляти і обслуговувати свою власність.
Марія Гелюх
